
- •1. Педагогіка як наука. Об’єкт предмет і функції педагогіки. Характеристика основних педагогічних категорій.
- •2. Методологія і методи науково-педагогічних досліджень
- •3. Загальна характеристика філософських основ педагогіки
- •4. Фактори розвитку та формування особистості:
- •5. Розвиток особистості як педагогічна проблема. Тлумачення його представниками біологічного, соціологічного та біосоціологічного напрямків.
- •6. Фактори соціалізації і формування особистості.
- •7. Вплив соціалізації,навчання і виховання на розвиток і формування особистості.
- •8.Аналіз ключових позицій Болонського процесу.
- •10. Сутність педагогічної діяльності. Основні види та структура. Професіонально-педагогічна культура вчителя.
- •12. Професіональний ідеал вчителя. Основи і засоби професійної самоосвіти студентів. Професійний ріст вчителя.
- •Поняття про зміст освіти. Його історичний розвиток.
- •Основні критерії гуманоцентрично орієнтованого навчально-виховного процесу в освітньому закладі.
- •Тенденції розвитку освіти у 21 столітті.
- •Види і сучасні концепції навчання (зарубіжні та вітчизняні, авторські школи)
- •Генезис дидактичних систем в різні історичні періоди (епоха Античності, Середньовіччя, Древня Русь, епохи Відродження і Просвітництва).
- •Педагогічна система я.А.Коменського. Огляд «Великої Дидактики».
- •Характеристика класно-урочної системи організації навчання.
- •Дидактика як наука. Її походження і розвиток . Основні дидактичні поняття. Актуальні питання сучасної дидактики.
- •Процес навчання в цілісному педагогічному процесі. Його рушійні сили,гносеологічні основи.
- •Логіка навчального процесу і структура процесу засвоєння знань.
- •Діяльність учителів і учнів у процесі навчання. Роль мотивів у навчанні.
- •Доведіть, що процес навчання має задачну структуру:
- •Основні принципи навчання:
- •Сучасна педагогіка актуальними вважає такі принципи навчання:
- •Функції навчання:
- •Навчальний план
- •Навчальна програма
- •Підручники і навчальні посібники.
- •Сутність процесу виховання. Основні закономірності та особливості.
- •Методи, прийоми і засоби виховання. Сучасна теорія методів виховання у контексті особистісно–орієнтованих виховних технологій.
- •3. Методи стимулювання діяльності й поведінки. Ці методи виконують функції регулювання, коригування і стимулювання поведінки і діяльності вихованців. До них належать змагання, заохочення і покарання.
- •Встановіть співвідношення виховання, самовиховання і перевиховання
- •Відомо,що потреби у самовихованні не існує,а є потреба у рухові до обраної життєвої мети. Доведіть,що самовиховання – це спосіб «виконати себе».
- •Розкрийте поняття «базової культури особистості» як єдності її складових елементів,внутрішніх зв’язків,суперечностей і тенденцій у вихованні.
- •Встановіть співвідношення базової культури особистості та змісту освіти, їх взаємозв’язок та взаємовплив.
- •Філософсько-світоглядна підготовка учнівської молоді.
- •Виховання громадянської культури в системі виховання громадянина.
- •Виховання основ моральної культури особистості.
- •43. Виховання трудової культури і профорієнтаційна робота.
- •45. Основні напрямки виховання фізичної культури особистості.
- •Напрямки фізичного виховання.
- •46. Виховання відповідальності як мета виховної діяльності.
- •47. Шляхи формування відповідальності.
- •Метод формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні
- •Я більше по цьому питанню нічого не знайшла!
- •48. Фактори формування відповідальної особистості.
- •49. Суперечності і конфлікти у вихованні. Сутність конфлікту, його структура та динаміка
- •51. Стилі поведінки у конфліктній ситуації
- •52. Конфлікт соціального та індивідуального « я» : Руйнація особистості чи шлях до самовдосконалення.
- •53.Типологізація конфліктів
- •54. Педагогічний аналіз шляхів вирішення конфліктів( посередництво, я- висловлювання, картографія конфлікту).
- •55. Конфлікт в особистісному та соц.-політ. Аспектах
- •56. Сутність та змістова характеристика виховного колективу.
- •59. Вплив колективів вільного спілкування на становлення соц. Досвіду особистості учня.
- •60. Підготовка молоді до сімейного життя як складова моралі в контексті національного виховання.
- •63.Пріоритетність родинного виховання. Структура і функції сім’ї.
- •«Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави»
- •64. Основні виховні орієнтири сім’ї.
- •Наводимо такі орієнтири на:
- •65. Психолого-педагогічна необхідність діагностики особистості у виховній діяльності педагога.
- •66. Обґрунтувати поняття: виховання, виховуваність та вихованість.
- •67. Основні поняття традиційної теорії внутрішнього керівництва.
- •68. Основні підходи до визначення поняття «педагогічний менеджмент».
- •69. Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту.
- •70. Сутність професійної діяльності керівника сучасного навч.-вих. Закладу як менеджера освіти.
- •71. Система освіти в Україні.
68. Основні підходи до визначення поняття «педагогічний менеджмент».
Менеджмент педагогічний — комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління навчально-виховним і учбово-пізнавальним процесом, спрямованих на підвищення його ефективності.
Педагогічний менеджмент, як і всяка діяльність, має цілеспрямований характер. Це визначає необхідність вичленити основні цілі менеджменту в професійних навчальних закладах і визначити правила їх науково обґрунтованого формулювання. Як основні цілі визначаються наступні:
- ефективне і планомірне використання сил, засобів і часу всіх працівників навчального закладу й учнів;
- визначення відповідності діяльності менеджерів освітнього процесу середніх навчальних закладів конкретним цілям і реальним планам соціально-економічного і духовного розвитку суспільства;
- повнота, порівнянність, несуперечність, взаємозв'язок, конкретність і реальність певних цілей і їхня співпідпорядкованість головної меті – вихованню, навчанню і розвитку людини як вільної, відповідальної і творчої особистості, формуванню в нього готовності до праці, активної життєвої позиції, наукового світогляду.
Алгоритм формулювання цілей був запропонований Дж. Л. Морриссеєм, який показав, що правильне формулювання цілей управління повинне починатися з дієслова невизначеної форми чи наказового нахилення, що характеризує виконувану дію, і відображати наступні основні положення:
- конкретизувати необхідний кінцевий результат;
- конкретизувати заданий термін досягнення мети;
- конкретизувати максимальну величину припустимих витрат сил, засобів, часу й енергії;
- давати, де це можливо, кількісну характеристику необхідного результату робіт, необхідну для підтвердження факту досягнення мети;
- обмовляти тільки те, "що" і "коли" повинно бути зроблено, не вдаючись у деталі, "як" і "чому" це повинно бути зроблено;
- відповідати безпосередньо цільовому призначенню і функціональним обов'язкам даного виконавця;
- бути зрозумілою усім, хто буде працювати для її досягнення;
- бути реальною і досяжний, але не легкою;
- забезпечувати велику віддачу від витрат часу і ресурсів у порівнянні з іншими можливими цілями;
- бути реалізованою в межах наявного чи очікуваного бюджету часу;
- чи виключати робити мінімальною можливість подвійної відповідальності за результат спільних робіт;
- повинна відповідати основним принципам і методам наукової організації праці;
- збігатися з інтересами виконавців і не викликати конфліктів в організації;
- фіксуватися в письмовому виді;
- бути погодженою менеджером в особистій бесіді з підлеглими.
Досягнення даних цілей менеджменту жадає від керівника середнього навчального закладу чіткого уявлення про ті завдання, які воно вирішує. Основні завдання педагогічного менеджменту як діяльнісної системи визначаються наступним:
- по-перше, відбивають періодичність і послідовність як окремих дій виконавця, так і всієї діяльності в цілому;
- по-друге, передбачають методику і правила виконання окремих видів роботи на конкретний відрізок часу;
- по-третє, визначають вимоги до якості результату діяльності й ефективності способів досягнення намічених цілей з урахуванням оптимальності витрачених зусиль, засобів і часу;
- по-четверте, установлюють вимоги до складу і кваліфікації виконавців, визначених для конкретної діяльності (відповідно до їх функціональних обов'язків);
- по-п'яте, визначають кількість необхідної інформації і її основні джерела з позицій умови оптимальності (необхідності і достатності);
- по-шосте, визначають і передбачають основні правила контролю й обліку ходу і результатів діяльності виконавців.