- •1. Педагогіка як наука. Об’єкт предмет і функції педагогіки. Характеристика основних педагогічних категорій.
- •2. Методологія і методи науково-педагогічних досліджень
- •3. Загальна характеристика філософських основ педагогіки
- •4. Фактори розвитку та формування особистості:
- •5. Розвиток особистості як педагогічна проблема. Тлумачення його представниками біологічного, соціологічного та біосоціологічного напрямків.
- •6. Фактори соціалізації і формування особистості.
- •7. Вплив соціалізації,навчання і виховання на розвиток і формування особистості.
- •8.Аналіз ключових позицій Болонського процесу.
- •10. Сутність педагогічної діяльності. Основні види та структура. Професіонально-педагогічна культура вчителя.
- •12. Професіональний ідеал вчителя. Основи і засоби професійної самоосвіти студентів. Професійний ріст вчителя.
- •Поняття про зміст освіти. Його історичний розвиток.
- •Основні критерії гуманоцентрично орієнтованого навчально-виховного процесу в освітньому закладі.
- •Тенденції розвитку освіти у 21 столітті.
- •Види і сучасні концепції навчання (зарубіжні та вітчизняні, авторські школи)
- •Генезис дидактичних систем в різні історичні періоди (епоха Античності, Середньовіччя, Древня Русь, епохи Відродження і Просвітництва).
- •Педагогічна система я.А.Коменського. Огляд «Великої Дидактики».
- •Характеристика класно-урочної системи організації навчання.
- •Дидактика як наука. Її походження і розвиток . Основні дидактичні поняття. Актуальні питання сучасної дидактики.
- •Процес навчання в цілісному педагогічному процесі. Його рушійні сили,гносеологічні основи.
- •Логіка навчального процесу і структура процесу засвоєння знань.
- •Діяльність учителів і учнів у процесі навчання. Роль мотивів у навчанні.
- •Доведіть, що процес навчання має задачну структуру:
- •Основні принципи навчання:
- •Сучасна педагогіка актуальними вважає такі принципи навчання:
- •Функції навчання:
- •Навчальний план
- •Навчальна програма
- •Підручники і навчальні посібники.
- •Сутність процесу виховання. Основні закономірності та особливості.
- •Методи, прийоми і засоби виховання. Сучасна теорія методів виховання у контексті особистісно–орієнтованих виховних технологій.
- •3. Методи стимулювання діяльності й поведінки. Ці методи виконують функції регулювання, коригування і стимулювання поведінки і діяльності вихованців. До них належать змагання, заохочення і покарання.
- •Встановіть співвідношення виховання, самовиховання і перевиховання
- •Відомо,що потреби у самовихованні не існує,а є потреба у рухові до обраної життєвої мети. Доведіть,що самовиховання – це спосіб «виконати себе».
- •Розкрийте поняття «базової культури особистості» як єдності її складових елементів,внутрішніх зв’язків,суперечностей і тенденцій у вихованні.
- •Встановіть співвідношення базової культури особистості та змісту освіти, їх взаємозв’язок та взаємовплив.
- •Філософсько-світоглядна підготовка учнівської молоді.
- •Виховання громадянської культури в системі виховання громадянина.
- •Виховання основ моральної культури особистості.
- •43. Виховання трудової культури і профорієнтаційна робота.
- •45. Основні напрямки виховання фізичної культури особистості.
- •Напрямки фізичного виховання.
- •46. Виховання відповідальності як мета виховної діяльності.
- •47. Шляхи формування відповідальності.
- •Метод формування почуття обов'язку і відповідальності у навчанні
- •Я більше по цьому питанню нічого не знайшла!
- •48. Фактори формування відповідальної особистості.
- •49. Суперечності і конфлікти у вихованні. Сутність конфлікту, його структура та динаміка
- •51. Стилі поведінки у конфліктній ситуації
- •52. Конфлікт соціального та індивідуального « я» : Руйнація особистості чи шлях до самовдосконалення.
- •53.Типологізація конфліктів
- •54. Педагогічний аналіз шляхів вирішення конфліктів( посередництво, я- висловлювання, картографія конфлікту).
- •55. Конфлікт в особистісному та соц.-політ. Аспектах
- •56. Сутність та змістова характеристика виховного колективу.
- •59. Вплив колективів вільного спілкування на становлення соц. Досвіду особистості учня.
- •60. Підготовка молоді до сімейного життя як складова моралі в контексті національного виховання.
- •63.Пріоритетність родинного виховання. Структура і функції сім’ї.
- •«Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави»
- •64. Основні виховні орієнтири сім’ї.
- •Наводимо такі орієнтири на:
- •65. Психолого-педагогічна необхідність діагностики особистості у виховній діяльності педагога.
- •66. Обґрунтувати поняття: виховання, виховуваність та вихованість.
- •67. Основні поняття традиційної теорії внутрішнього керівництва.
- •68. Основні підходи до визначення поняття «педагогічний менеджмент».
- •69. Характеристика функцій і принципів педагогічного менеджменту.
- •70. Сутність професійної діяльності керівника сучасного навч.-вих. Закладу як менеджера освіти.
- •71. Система освіти в Україні.
46. Виховання відповідальності як мета виховної діяльності.
Відповідальність є найважливішою якістю людини, тому що, беручи на себе відповідальність, вона самореалізується.
Відповідальність - усвідомлення особистістю власної повинності, власних обов'язків і розумне їх виконання.
Обов'язок як свідомий акт-необхідність людини стосується як її самої, так і інших людей. У цьому полягає сутність її відповідальності. Людина діє на основі глибокого усвідомлення прийнятої або самостійно поставленої перед собою мети. Як правило, вона має бути відповідальною не тільки за щось, а й перед кимось, за когось. Тому відповідальність постає у структурі особистості провідною цінністю, характеризує її соціально-моральну зрілість. Для такої особистості соціальні вимоги і моральні приписи є внутрішніми регуляторами діяльності і поведінки, вона готова свідомо відповідати за ці види активності.
Відповідальність є необхідною ознакою зрілого вчинку, а все життя особистості - складною сукупністю вчинків.
Формування відповідальності пов'язане з розвитком автономності, утвердженням свободи особистості, тобто свободою прийняття рішень у всіх сферах життєдіяльності. Цій особистісній позиції часто заважає гіперопіка у сімейному вихованні. У школі вона проявляється у вихованні і навчанні. Така поведінкова установка дорослих реалізується у системі соціально-перцептивних стереотипів, уявленнях про нездатність учнів до автономної і самостійної діяльності.
Рушійні сили розвитку відповідальності особистості закорінені у засвоєнні дитиною зразків соціальної поведінки завдяки пізнанню і виконанню правил під час ігор, у взаєминах кооперації і співпраці. Адже дитина морально і соціально формується з розвитком й ускладненням її гри, навчання, праці, зі зміною її місця у системі суспільних відносин.
У вітчизняній педагогіці поширені дві концепції формування відповідальності у підростаючої особистості:
1) реалізація відповідальної залежності, у межах якої має функціонувати вихованець, здійснюючи різні види діяльності. При цьому методична перевага надається вихованню особистості у колективі і через колектив. Автор цієї концепції А. Макаренко наголошував на вихованні відповідальності як сильного почуття, емоційного переживання особистістю своєї відповідальності;
2) формування відповідальності в особистості у контексті виховання її громадянськості і морально-духовної ціннісної спрямованості. Ця концепція втілювалась у виховній системі В. Сухомлинського, за словами якого з раннього віку слід формувати здатність жити за принципами добра, відповідно до високих ідеалів, що передбачає розвиток душевності, сердечності, людяності, милосердя тощо.
Проблема пошуку підростаючою особистістю простору для самореалізації надзвичайно актуальна в сучасних умовах. Адже сучасне суспільство, у межах якого створюється цей простір, характеризується нестабільністю, невизначеністю всіх його сфер. Тому особистості часто психологічно важко здійснити самостійний, свідомий, відповідальний вибір діяльнісної і духовно-практичної позиції, свого місця у світі. Тому формування у молоді потреби у самореалізації має бути стрижнем виховної діяльності педагога. У цьому зв'язку центром методичних зусиль педагога мають бути свідоме особистісне зростання, особистісна самореалізація вихованця. Особливої значущості набувають дослідження механізмів, умов, специфіки становлення цього психологічного феномену в шкільному онтогенезі.