Функції навчання:

Виходячи з мети і завдань сучасної школи, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу.

1. Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок.

2. Виховна функція. Процес навчання поряд з освітньою реалізує й виховну функцію, формуючи в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки і діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості. Виховна функція органічно випливає з самого змісту і методів навчання, але, разом з тим, вона реалізується і завдяки спеціальній організації спілкування учителя з учнями.

3. Розвиваюча функція. Як і виховна функція, розвиваючий характер навчання об'єктивно випливає з самої природи цього соціального процесу. Правильно організоване навчання завжди розвиває, однак розвиваюча функція реалізується більш ефективно при спеціальній спрямованості взаємодії учителів і учнів на всебічний розвиток особистості. Така спеціальна спрямованість навчання отримала назву "розвиваюче навчання".

13. Загальна характеристика методів навчання:

Метод навчання — це упорядкована діяльність педагога й учнів, спрямована на досягнення заданої мети навчання. Під методами навчання (дидактичними методами) часто розуміють сукупність шляхів, способів досягнення цілей, рішення завдань освіти.

Класифікація методів навчання :

1. Традиційна класифікація методів навчання. Як загальну ознаку методів береться джерело знань. Таких джерел здавна відомо три:

• практики,

• наочність,

• слово.

В останні десятиліття усе сильніше заявляє про себе могутнє без паперове джерело інформації – відео в сполученні з новітніми комп'ютерними системами. У даній класифікації виділяється чотири методи:

• практичні (вправи, лабораторні та практичні роботи),

Вправи - цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних навчальних дій з метою тренування у застосуванні засвоєного навчального матеріалу на практиці.

Лабораторні роботи - роботи, які базуються на самостійному проведенні учнями експериментів та досліджень за допомогою спеціального обладнання в спеціальних приміщеннях-лабораторіях.

Практичні роботи - як правило, передбачені навчальними програмами, виконуються після вивчення теми чи розділу курсу, слугуючи закріпленню здобутих знань.

• наочні (демонстрація, ілюстрація, спостереження),

Ілюстрування - переведення певних знань у наочну форму пізнання за допомогою малюнків, репродукцій картин, фотографій, схем, плакатів, карт, портретів, графіків, таблиць, колекцій, гербаріїв, матеріалів чи предметів у натурі.

Демонстрування або метод демонстраційного експерименту – наочно – чуттєве ознайомлення з явищами, предметами, процесами в їх природному вигляді.

Спостереження – дає можливість безпосередньо сприймати явища дійсності (безпосереднє спостереження з використанням приладів).

• словесні (розповідь, лекція, пояснення, драматизація, робота з книгою),

Розповідь - монологічний послідовний виклад навчального матеріалу, розрахований на доступність розуміння його учнями та на візуальний контроль за цим розумінням.

Лекція - переважно усний виклад великої за обсягом навчальної інформації, яка згрупована у певній системі, відрізняється строгою структурою та логікою викладу.

Пояснення - тлумачення сутності виучуваних об'єктів, явищ, процесів, подій; розкриття змісту понять, термінів; ознайомлення з принципами дій приладів тощо.

Драматизація (усне слово) – використання при вивченні гуманітарних дисциплін монологу, діалогу, дискусії та відтворення подій.

Робота з книгою – організована, самостійна робота учнів з друкованим текстом.

• відео методи.

Кожний з цих загальних методів має модифікації (способи вираження).

2. Класифікація методів залежно від дидактичної мети. Виділяються наступні методи:

• придбання нових знань;

• формування умінь і навичок;

• застосування знань на практиці;

• творча діяльність;

• закріплення знань, умінь, навичок;

• перевірка і оцінка знань, умінь, навичок.

3. Класифікація методів за типом (характером) пізнавальної діяльності.

Тип пізнавальної діяльності (ТПД) — це рівень самостійності (напруженості) пізнавальної діяльності, якого досягають учні, працюючи по запропонованій вчителем схемі навчання.

У даній класифікації виділяються наступні методи:

• пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний);

• репродуктивний;

• проблемний виклад;

• частково-пошуковий (евристичний);

• пошуковий;

• дослідницький.

Пояснювально-ілюстративний – викладач організовує сприймання та усвідомлення інформації, а учні сприймають, осмислюють і запам’ятовують її.

Репродуктивний – вчитель подає знання, а учні на основі їх засвоєння вчаться діяти за зразком, здійснюють діяльність за алгоритмом.

Проблемний виклад – вчитель ставить проблему і самостійно її вирішує, а учні слідкують за ходом вирішення.

Частково-пошуковий (евристичний) – вчитель ставить проблему, а учні її вирішують під керівництвом вчителя.

Пошуковий – вчитель будує проблему, учні вирішують її самостійно.

Дослідницький – коли учні самостійно формують проблему і шукають на неї відповідь.

4. Класифікація залежно від логіки побудови навчального матеріалу:

• індуктивні,

• дедуктивні,

• традуктивні.

Індуктивні – це методи в яких думка рухається від загального до часткового.

Дедуктивні – думка рухається від часткового до загального.

Традуктивні – метод аналогії.

5. Класифікація залежно від способу вирішення пізнавальних завдань:

• емпіричні,

• теоретичні,

• евристичні,

• методи продуктів навчання.

Емпіричні – будуються на досвіді на експерименті.

Теоретичні – засновані на логічному аналізі.

Евристичні – це система правил на розвитку інтуїтивних процедур діяльності учнів у вирішенні творчих завдань.

Методи продуктів навчання – це ті методи використання яких допомагають учневі пізнавати навколишній світ, створення при цьому освітню продукцію і організований навчальний процес.

6. Найбільше поширення в дидактику останніх десятиліть дістала класифікація методів навчання, запропонована академіком Ю.К. Бабанським. У ній виділяється три великі групи методів навчання:

1. методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

• за джерелом передачі і сприймання інформації,

• за логікою передачі і сприймання інформації,

• за ступенем самостійного мислення школярів,

• за ступенем керівництва з боку вчителя.

2. методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

• стимулювання учіння,

• стимулювання обов’язку і відповідальності учіння.

3. методи контролю і самоконтролю:

• усний контроль,

• письмовий контроль,

• лабораторно – практичний контроль.

13. Характеристика державних нормативних документів у яких відображений зміст освіти у сучасній школі.

Зміст освіти визначають такі державні нормативні документи, як навчальний план, навчальна програма, підручник і навчальний посібник.