Симфонічна сюїта „Шехеразада” (1888)

Вик. Словацкий філармонічний оркестр п/у Б Резуча

Шедевром симфонічної творчості РК і типовим його програмним твором 1880-х років є симфонічна сюїта «Шехеразада». Вона належить до числа кращих зразків російської класичної музики, присвячених темі Сходу. В ній показані картини і образи арабського життя і його мистецтва. Жанрові епізоди змінюються фантастич-ними, картини природи – любовними сценами. Все це представлено в поетичних тонах, овіяне витонченими романтичними почуттями, дихає ароматом східної казки.

Спочатку композитор дав частинам сюїти окремі підзаголовки, але потім зняв і залишив лише назву сюїти і загальну програму, складену за мотивами арабських казок «1001 ночі». Програма: „Султан Шахріар, переконаний у підступності жінок, зарікся страчувати кожну із своїх дружин після першої ночі; але султанша Шехеразада врятувала своє життя тим, що зуміла зацікавити його казками, розказуючи їх протягом 1001 ночі таким чином, що спонуканий інтересом, Шахріар постійно відкладав її страту і врешті зовсім залишив свій намір. Багато чудес розповіла йому Шехеразада, приводячи вірші поетів і слова пісень, вплітаючи казку у казку, оповідь у оповідь”.

У „Шехеразаді” панує принцип картинності, співставлення різнохарактерних і досить самостійних епізодів, скріплених неодноразовим проведенням теми Шехеразади-оповідачки. До наскрізних тем належить і тема Шахріара. Ці найважливіші наскрізні теми, вільно переосмислюючись, отримують узагальнене трактування як джерело утворення інших різноманітних тем та образів (напр, тема Шахріара стає темою моря). Тематична єдність, наскрізний симфонічний розвиток, синтезуюча роль фіналу надають сюїті виключну цілісність і споріднюють її із симфонією. Пластична краса і рельєфність тем, ритмічне багатство, блискуча оркестровка і досконалість форми підносять „Шехеразаду” до рівня найвидатніших творів російської музики, присвячених Сходу. Сюїта складається з чотирьох частин:

І частина („Море і Синбадів корабель”, Largo e maestoso\ Allegro non troppo, e-moll – E-dur) Тр. 26 – 34 Заг.час: 10.12

Сонатна форма без розробки з розгорненим вступом-прологом, е-moll – e-dur.

26. (0.47) Вступ (Largo e maestoso, е-moll, с. 7¹): Тема грізного Шахріара.

27. (0.34) Тема Шехеразади (Lento, с.8, соло скрипки у характері „східної” імпровізації).

28. (2.02) Основна частина. Г.П.: тема величного моря – як варіант теми Шахріара (Allegro non troppo E-dur, с.9, струнні).

29. (0.14) П.П. (на 3-х темах). 1-а тема П.П. („В”, Tranquillo, С-dur, с.17, дер.дух.) – тема корабля.

30. (0.42) 2-а тема П.П. (с. 17, 7т. після „В”) – „ласкавий діалог моря з вітром”.

31. (1.08) 3-я тема П.П. („С”, h-moll, с.19, на т. Шехерезади) – змальовує поступове наростання хвилювання на морі. З.П. (звороти т. Шахріара у басу).

32. (1.02) Реприза. Г.П. („Е”, E-dur, с.27) – картина розбурханої стихії.

33. (2.12) П.П. („F”, E-dur – e-moll, с.34 )

34. (1.31) Кода („L”, Tranquillo, с.45) – картина ласкавого і спокійного моря, корабель, який неквапливо щезає за горизонтом.

 ІІ частина („Фантастична оповідь Календера-царевича”, Lento, h-moll) Тр. 35 – 46 Заг.час: 11.45

Найяскравіша із частин за казково-східним колоритом і епічним складом. Тут розповідь ведеться від нової особи – мандрівного монаха (Календера) і таким чином виникає казка у казці. Складна 3-частинна форма: Вступ – А (фактурно-темброві варіації на тему Календера) – С (фантастичне Скерцо-марш) – А1 (продовження варіацій).

35. (0.35) Вступ: . т. Шехерезади (каденція скрипки), яка починає нову казку.

36. (0.38) І частина. Основна тема (Andantino, h-moll c.52, фагот) – т. Календера-царевича (на інтонацях т. Шехерезади).

37. (0.37) 1-а варіація („А”, с.54, гобой).

38. ( 0.35) 2-а варіація („В”, a tempo giusto, Poco piu mosso, с. 56 скрипки)

39. (0.18) 3-я варіація („С”, un poco animato, с.58, духові).

40. (0.35) Перехід до Середини (Piu tranquillo, с.59).

41. (2.04) Cередина. Скерцо-марш („D”, Allegro molto, с. 60): вступ (войовничі перегуки на інт. т.Шахріара).

42. (0.27) І епізод (Vivace scherzando, 3\8, с.69) – фантастичне скерцо.

43. (1.22) ІІ епізод („Н”, Poco stringendo, с.74) – марш (картина запеклого бою).

44. (1.02) Перехід до репризи („L”, Moderato assai, с. 89) – імпровізаційна каденція фагота.

45. (1.49) Реприза („N”, Con moto, с. 93) – продовження варіацій.

46. (1.31) Кода („Q”, Poco meno mosso, с. 104) – звороти тем Шехерезади і Календера.

 ІІІ частина („Царевич і царівна”, Andantino, G-dur)

Тр. 47 – 51 Заг.час: 10.05

Найбільш лірична з усіх частин. Сонатна форма без розробки, збагачена численними каденціями (в тому числі і каденцією скрипки на т. Шехерезади).

47. (3.32) Експозиція. Г.П. (Andantino quasi allegretto, G-dur, с. 110, струнні) – тема задумливого і млосного Царевича.

48. (2.02) П.П. („D”, pochissimo piu mossо, B-dur, с.119, кларнет і ударні) – тема граційної і грайливої Царівни.

49. (0.48) Реприза. Г.П. („I”, Come prima, с. 134).

50. (2.02) Каденція – тема Шехеразади (с. 135).

51. (1.40) П.П. (1такт до „О”. с. 144).

 ІV частина („Свято у Багдаді і корабель, який розбивається об скелю з мідним вершником”, Allegro molto, e-moll – E-dur) Тр. 52 – 62 Заг.час: 12.00

Форма – рондо-соната.

Монументальний народно-жанровий фінал, у якому об’єднано тематичний матеріал попередніх частин. Вирізняється яскравістю оркестрової фантазії, східним колоритом, вогняним темпераментом. Образний зміст розкривається у контрастних змінах і поєднаннях багатьох тем, у розмаїтості і примхливій грі ритмів, гармоній, тембрів, у широті, свободі, динамічності і разом з тим у спаяності музичної форми, де поєднуються ознаки рондо-сонати і варіаційності. Рефрен – тема-лезгінка підлягає активним варіаційним змінам.

52. (1.12) Вступ: на подвійному співставленні-діалозі грізної теми Шахріара і задумливих каденцій скрипки у т. Шехерезади (Allegro molto, с. 153).

53. (0.36) Основна частина. Г.П.: тема-рефрен – стрімка, чітка і токатна лезгінка „Лекурі” (Vivo, e-moll, с. 158).

54. (0.11) С.П. („С”, c.163) на зворотах теми скерцо з середини ІІ частини.

55. (0.27) Звороти теми Календера з ІІ ч. („ D”, с. 16, A-dur – Des-dur).

56. (0.27) П.П. („F”, с. 169) – тема Царівни (П.т.) з ІІІ ч. Рефрен-лезгінка (Г.П.)

57. (1.49) Розробка зворотів різних тем („Н”, с. 173) – ІІІ ч. (Г.т., П.т.), л\теми Шахріара, відголоски трубного сигналу ІІ ч..

58. (1.48) Реприза („О, a-moll, с. 190).

59. (1.03) Кода. І розділ (Piu stretto, с. 212): початок бурі на морі.

60. (1.38) ІІ розділ Коди (Allegro non troppo maestoso, С-dur, с. 224): корабель розбивається об скелю.

61. (0.31) ІІІ розділ Коди (Poco piu tranquillo, с. 241): картина спокійного моря – звучать теми І ч. (Г.т. (тема моря) і 1-а т. П.П. (тема корабля).

62. (2.14) Епілог (Lentо, с. 243): умиротворена тема Шахріара, тема Шехеразади.

**************************************************************************************************************************************

63. ІІІ. Романси (0.56) Анотація про романси РК.

64.  (3.34) Романс „Редеет облаков летучая гряда”. Сл. О.Пушкіна. Вик. С.Лемешев.

1 Партитура\\ М.Римський-Корсаков. ПСС. Т. 22. – М., 1956.