 Симфонічна картина „Січа при Керженці”

Тр. 10 – 16 Заг.час: 4.18 Обробка М.Штейнберга. Дир. Дм. Китаєнко.

Виконується між двома картинами ІІІ дії опери. Февронія стає нареченою кня-жича Всеволода. Весільний поїзд несподівано переривається нашестям полчища хана Батия. Зміст картини – запеклий нерівний бій кітежської дружини з татарами.

Це – видатний зразок російської програмної музики, який передає події, що не зображаються на сцені в сценічній грі. У музиці панує стихія похмурих фарб, загрозливих жорстких звучань, якими змальоване татарське військо. Битва-зіткнення передана з переконливим реалізмом і зримою наочністю. Досягнувши крайнього драматизму, січа обривається, долинають відзвуки дикої скачки ворога, котрий залишає поле бою. При вражаючій рельєфності музичного зображення, передачі як загального характеру, так і деталей запеклої битви, у музиці на перший план виступає драматична експресія, гострота конфліктного розробкового розвитку основних тем, складне психологічне переосмислення музичного матеріалу у коді.

Побудова картини обумовлена її програмний змістом. Утворюється вільна форма, яка виявляє риси тричастинності: теми татар складають основу крайніх розділів, середина заключає у собі експозицію російської теми і зіткнення її з новою татарською темою. Серед двох татарських тем одна становить собою видозмінену мелодію російської народної пісні „Про татарський полон”, інша складена самим РК і є узагальненим музичним образом жорстокого ворога.

10. (0.36) Вступ: Поступове наближення кінної орди.

11. (1.01) 1-а тема татар (тема „скачки”, „Мчаться комони ординськії, скачуть полчища зо всіх сторін, їх стяги розвиваються, їх мечі виблискують булатні”).

12. (0.13) Тема руської дружини (b-moll).

13. (0.31) 2-а тема татар (у басу, на основі пісні „Про татарський полон”). „Російська” тема.

14. (0.33) Розвиток і зіткнення тем: кипіння бою. Поступове витіснення російської теми татарською. Ріст напруження.

15. (0.22) Драматична кульмінація.

16. (1.00) Тональна реприза і кода: Картина нічного „мертвого поля”, образ кітежан, які загинули у нерівній боротьбі.

******************************************************************************************************************************

„Золотий півник” (1907)

Небилиця в особах за казкою О.С.Пушкіна. Останній оперний твір РК. Притаманний композитору інтерес до казкових сюжетів втілений як насичена сучасним звучанням нещадна сатира. Її вістря спрямоване проти соціальної нерівності і нестримного грубого деспотизму, проти обумовлених соціальною дійсністю недоліків і хиб людей, проти прогнилої царської влади. Епіграф до опери (слова із „Майської ночі” М.Гоголя): „Славна пісня, сват! Жаль тільки, що Голову у ній згадують не зовсім благопристойними словами”. В „Золотому півнику” говориться про те, як царська влада творить злочини, порушує свої обіцянки, її роздирають внутрішні протиріччя. Унікальний в історії музичного театру зразок соціальної сатири. У віповідності зі своїми замислами РК показав тут два світи. Гостро шаржований цар Додон і його оточення. На противагу їм образи загадкового мудреця і мага Звіздаря та жорстоко-знадливої Шемаханської цариці огорнені фантастикою.

Уведення (вступ) Тр. 17 – 19 Заг.час: 4.10

Суміщає у собі оркестрову інтродукцію і театральний пролог, де Звіздар (тенор-альтіно) звертається до публіки від імені автора. Задковий старець в химерному одіянні попереджує глядачів: „Здесь пред вами старой сказки оживут смешные маски. Сказка ложь, да в ней намек, добрым молодцам урок.” За своїм звучанням – це непрограмна музична картинка, своєрідне звукове панно, яке уводить слухача у музично-поетичну атмосферу опери –чарівної казки. Побудова: вступ (л-тема Півника) і 2 розділи (характеристика Шемаханської цариці і аріозо Звіздаря).

17. (0.14) Лейтмотив Півника (Allegro)

18. (2.08) І розділ (Lento). На розвитку 2 х-мотивів Шемаханської цариці. Втілення знадливої краси, загадковості і химерності східної красуні.

19. (1.48) ІІ розділ (Moderato assai). Маленьке аріозо (портрет) Звіздаря на основі розвитку його л-мотиву. Музика змальовує картину мерехтливого зоряного неба. Альтіно Г.Піщаєв.