9.Як ви оцінюєте боротьбу руських князівств проти монголо-татарської навали.

Нищівного удару завдали Києву монголо-татари. Монголо-татарські війська, що ніколи не були багато чисельними, зате надзвичайно рухливими, добре організованими й блискуче керованими. Захопивши Переяславське і чернігівське князівства, орда стала навпроти Києва на лівому боці Дніпра. Зачаровані красою міста, монголи запропонували киянам здати місто без бою, але ті вирішили битися. Орда відступила, щоб наступного 1240 року величезною силою облягти Київ. Облога міста тривала кілька днів. Облога міста була тривалою й жорстокою. Нарешті на початку грудня 1240 р. Київ упав під ударами монголо-татар. По здобутті Києва орди Батия ринули на Захід. Вони заволоділи Галицькою та Волинською землями. 1242 р. Батий припинив похід на Захід і, вогнем і мечем знову пройшовши руськими землями. Монголо-татарська навала мала дуже тяжкі наслідки для руських земель. Найбільш спустошені були міста-центри економічного, політичного та культурного життя давньоруських земель. Руські князівства були поставлені у васальну залежність від Золотої Орди. Найтяжче було князівствам розташованим ближче до Золотої Орди, тоді як дальнім - Галицькому, Волинському, Київському - було трохи легше. В 14-15 столітті Золота Орда занепадає і ось у 1480 році Русь повністю звільнилася від монголо-татарського іга.

10.Як ви оцінюєте утворення та діяльність Галицько-Волинського князівства.

Незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька землі здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні взаємини. Ці взаємини стали передумовою об'єднання Волині й Галичини в одному князівстві. Незабаром після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович на запрошення галицьких бояр зайняв Галич, але не зміг там утвердитися. Лише в 1199 р., після смерті Володимира Ярославовича, останнього представника династії Ростиславичів, Романові Мстиславичу вдалось домогтися сполучення під своєю владою Волині й Галичини в одне князівство. Незадовго до смерті Роман утвердився і в Києві. Кияни охоче перейшли на бік Романа і відчинили йому Подільські ворота Києва. Утворення об'єднаної Галицьке-Волинської держави було подією великої історичної ваги. Економіка Галицько-Волинського князівства була переважно натуральною. В її основі лежало сільське господарство, що базувалося на самодостатніх угіддях - дворищах. Торгівля у Галицько-Волинських землях не була розвинута належним чином. Більшість виготовленої продукції йшла на внутрішнє споживання. Основними торгівельними шляхами були сухопутні. Головою і найвищим представником влади у Галицько-Волинських землях був князь. Він об'єднував у своїх руках законодавчу, виконавчу, судову гілки влади, а також монопольно володів правом вести дипломатичні відносини. Військо Галицько-Волинського князівства було організоване за зразком традиційного руського. Воно складалося з двох головних частин - "дружини" і "воїв". Галицько-Волинське князівство в силу свого географічного положення та історичної долі знаходилося під постійним впливом різних культур - європейського католицизму і православ'я та азійського китаєцентризму та ісламу. Це спричинило постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій сусідніх держав. Після занепаду Києва Галицько-Волинське князівство було опорою української державності, що захиталася в період феодальної роздробленості Русі. У цій ролі обидва князівства перейняли велику частку київської спадщини щодо державного устрою, правових основ, системи управління державою й водночас запобігали захопленню західноукраїнських земель Польщею. Тим самим у переломний момент історії вони зберегли в українців, почуття культурної та політичної ідентичності, забезпечили подальший розвиток руської етнічної спільності і зберегли при цьому етнографічні регіональні особливості.

11.Охарактеризуйте стан культури Київської Русі.

Київська Русь відзначалася високим рівнем культурного процесу. За часів Володимира Святославича в Києві, Чернігові, Новгороді та інших містах було відкрито школи, де навчалися діти бояр, дружинників,духівництва. Крім державних у Київській Русі були й приватні школи. При храмах і монастирях, у князівських садибах створювалися бібліотеки. На цей період припав розвиток вітчизняного літопису і літератури. Так, у Софії Київській було написано перший давньоруський літописний звід - відоме "Слово о законі і благодаті" митрополита Іларіона. У Київській Русі високого рівня досягла й музична культура, яка своїм корінням була пов'язана з язичницькими віруваннями. З музичних інструментів були відомі труби, дудки, флейти. При дворах князів створювалися ансамблі, а при церквах -

хори. Після запровадження християнства в Київській Русі почала розвиватися монументальна архітектура. Ще при Володимирові Святославичі в Києві було. збудовано соборну Десятинну церкву. Як і в Константинополі, у Києві було збудовано Золоті ворота. У центрі Києва Ярослав звів

прекрасний Софійський собор - високу муровану споруду. З архітектурою був тісно пов'язаний розвиток живопису і художнього різьблення. Усі собори Київської Русі прикрашалися мозаїками, фресками,іконами. Особливо високого рівня розвитку досяг монументальний живопис,

найкращі зразки якого прикрашають Софію Київську. У Києві було кілька іконописних майстерень. Варто згадати і про високий рівень мистецтва лікування в Київській Русі. Так, лікар Агапіт розвивав традиційну народну і східну медицину. Отже,народ Київської Русі створив високу матеріальну і духовну культуру, яка посіла гідне місце у світовій культурі середньовічної доби.