231

РОЗДІЛ VІ

ЯКІСНІ МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

В останні роки в Україні і за її межами активізується діяльність учених соціогуман

ітарного профілю з проведення комплексних міждисциплінарних досліджень. У

цьому зв’язку різко зріс їх інтерес до нетрадиційних методів аналізу соціального життя,

і насамперед, до якісних методів збору, аналізу й інтерпретації соціальної інформац

ії. Нині українські соціологи успішно засвоїли закордонний досвід застосування

якісних методів і створили власні, оригінальні методичні розробки. Перш ніж характеризувати

їх, пояснимо відмінності якісних методів соціальних досліджень від уже

відомих вам кількісних.

6.1. Загальна характеристика якісного аналізу соціальних явищ

Описані в попередньому розділі методи соціології дозволяють отримати кількісну

інформацію про досліджувані об’єкти, а тому називаються кількісними і «жорсткими

». Їх розробка і використання спираються на:

• уявлення про суспільство як системну цілісність, у якій роль основних структур

відіграють великі соціальні групи (класи, верстви, етноси, регіони тощо), соц

іальні інститути, макросоціологічні організації;

• переконання дослідників у здатності соціології побудувати струнку теорію сусп

ільства, раціонально пояснити процеси, що відбуваються в ньому, вплинути на них

реалізацією своїх рекомендацій;

• припущення, відповідно до якого макросоціологічні явища і процеси визначають

зміст і характер мікросоціологічних явищ і процесів.

Чи правильна остання гіпотеза? Це запитання давно дискутується в соціології. В

останні роки загальне визнання отримала концепція, суть якої зводиться до наступного.

Раціональне макросоціологічне пізнання не дає (і не може дати) вичерпного

розуміння поведінки конкретних людей, їх малих груп, колективів, локальних співтовариств

і інших мікросоціумів. Справа в тому, що поведінка суб’єктів мікросоціального

життя визначається не тільки не залежними від них об’єктивними соціальними

законами, але і багатьма факторами, що мають суб’єктивний зміст, обставинами, що

склалися під впливом мікросоціальних умов. Наприклад, у кожному соціально значимому

вчинку будь-якої людини виявляються специфічні мотивування, унікальний

соціальний досвід, її здібності і багато інших особливостей цього суб’єкта, що скла232

Юрій М.Ф. Соціологія

дають його «життєвий світ». Свій специфічний «життєвий світ» має кожна сім’я, товариська

«тусовка», трудовий колектив, студентська група, сусідська спільність, будьякий

інший локальний мікросоціум.

Методи дослідження цих особливостей називаються якісними («м’якими»). Вони

націлені не стільки на фіксацію кількісних параметрів досліджуваних явищ мікросоц

іального життя (хоча визначені кількісні виміри виробляються й у них), скільки на

пізнанні тієї якості явища, що робить його соціально значимим, незважаючи на його

особливість.

Важливо зазначити, що проблеми мікросоціумів та індивідів вивчаються не тільки

якісними, але і кількісними методами. Але в першому випадку основна увага дослідник

ів спрямовується на з’ясування суб’єктивно-специфічних факторів життя мікросоц

іумів, на розуміння тих моментів, якими люди керуються у своїй діяльності, а в

другому – на об’єктивних підсумках взаємодій людей, що виражаються у функціонуванн

і і розвитку соціальних відносин і соціальних інститутів. За допомогою кількісних

методів люди вивчаються як представники різних соціальних типів, а мікросоціуми

– різних соціальних структур. Якісні методи дозволяють побачити в людях їх індиві-

дуальність, а в мікросоціумах – те, що виходить за рамки загальних характеристик

соціальних структур. Тому використання якісних методів у соціології оцінюється як

свідчення її гуманізації.

Основні відмінності якісних методів від кількісних зведені в таблицю.

Як бачимо, якісні методи відрізняються від кількісних за багатьма показниками.

Але якщо з аналізу наведеної таблиці у вас склалося уявлення про те, що якісні методи

принципово краще від кількісних, що перші повинні витиснути другі з практики

соціологічних досліджень, то ви помиляєтеся.

Кожен набір методів має своє дослідницьке призначення. На основі якісних метод

ів неможливо досліджувати макросоціальні явища і процеси. У випадках, коли

потрібно вивчити взаємодії суспільних класів, страт, соціальних верств, етносів, рег

іонів, соціальних інститутів тощо макросоціальних утворень, без кількісних методів

обійтися неможливо. Якісні методи тут теж прийнятні, але не в ролі основних, а додаткових.

Співвідношення між цими методами зміниться з точністю до навпаки, якщо

потрібно досліджувати мікросоціальні явища і процеси.

До сказаного додамо, що кількісні та якісні методи взаємно доповнюють один

одного й в іншому відношенні. Кожний якісний метод містить у собі визначені

кількісні способи збору й обробки інформації: контент-аналіз, спостереження, деякі

різновиди інтерв’ювання тощо. При цьому кількісні методи, природно, змінюють своє

призначення, слугують меті поглиблення розуміння мікросоціальних явищ громадського

життя, стають компонентами якісних методик.

Останніх в арсеналі сучасної соціології дуже багато – більше сорока. Ми не має-

мо можливості говорити про кожне з них. В описі всіх їх у даному підручнику немає

крайньої потреби, тому що значна частина якісних методів уже представлена в соціолог

ічній літературі.

Тому ми зосередимо увагу тільки на чотирьох методах якісних (тобто мікросоці-

ологічних) досліджень. Два з них – «проблемне колесо» і ШОУ (швидка оцінка за

участю) – ми обрали тому, що вони практично не висвітлені в українській соціолог

ічній літературі і мало використовуються у вітчизняній дослідницькій практиці.

Два інших – фокус-група і ІЕО (інтеграція експертних оцінок) – заслуговують на наш

розгляд в силу комплексних причин. По-перше, вони частіше за інших застосову233

Розділ VI. Якісні методи соціологічних досліджень

ються, причому не тільки соціологами, але і психологами, юристами, економістами,

маркетологами, істориками, соціальними працівниками, педагогами, представниками

інших соціогуманітарних наук. По-друге, вони суперечливо характеризуються в

соціологічній літературі, зокрема в тій, що використовується для навчальних завдань.

По-третє, дотепер не з’ясована оптимальна технологія даних методів.

Таблиця 1

Зіставлення кількісних і якісних методів соціологічних досліджень

№

з/п Підстави порівняння Кількісні методи Якісні методи

1. Призначення: Макросоціологічне

дослідження

Мікросоціологічне

дослідження

2. Ціль застосування: Дати пояснення причин

досліджуваного явища

Зрозуміти досліджуване явище

(випадок, процес)

3. Дослідницькі завдання:

а) вимірити параметри явища

б) установити взаємозв'язку

між окремими параметрами

а) виявити загальну картину явища

б) концептуалізувати явище,

інтерпретувати його

4. Позиція дослідника: "сторонній" спостерігач "співчуваючий" учасник

5. У центрі уваги

дослідників:

а) соціальні структури й

інститути

б) об'єктивні фактори

в) загальні соціальні процеси

а) чоловік

б) суб'єктивні фактори

в) особливі, частки процеси

6. Дослідницькі гіпотези

формулюються: до початку збору даних в міру оволодіння даними

7. Дослідницькі

інструменти:

а) розробляються до польового

етапу

б) формалізовані, багато в чому

однакові для всіх дослідників

а) визначаються як до польового

етапу, так і в його ході

б) неформалізовані, відбивають

індивідуальний дослідницький досвід

8. Дослідницькі

процедури:

стандартизовано,

передбачається їхнє

дублювання

менш стандартизовані, дублюються

рідко

9. Одиниці аналізу: факти, події, висловлення, акти

поводження

суб'єктивні значення фактів для

індивіда

10. Логіка аналізу:

дедуктивна: від абстракції до

фактів шляхом

операціоналізації понять

індуктивна:

від фактів до концепцій

11. Основні способи

аналізу:

а) класифікація шляхом

ототожнення випадків

б) статистичними

способами

в) систематизація

a) опис випадків без їхнього

ототожнення

б) шляхом узагальнення виявлених

оцінок

в) уява

12.

Дані дослідження

представляються у

вигляді:

статистичних розподілів,

шкальних показників, індексів і

т.п.

висловлень, документів,

інтелектуальних продуктів групових

дискусій і т.п.

13.

Валідність (надійність)

досягається

достовірним:

повторенням установлених

зв'язків описом випадків і виявлених думок

14. Стиль дослідження: твердий, холодний м'який, теплий

Розходження в трактуваннях евристичного потенціалу і послідовності операцій

реалізації цих методів настільки істотні, що перетворилися в гальмо їх практичного

використання соціогуманітарними науками. Ми сподіваємося, що узагальнення нашого

особистого досвіду оперування даними методами буде сприяти усуненню їх

нерозуміння, суперечливих оцінок і боязкості починаючих дослідників перед якісними

методами.

234

Юрій М.Ф. Соціологія

Почнемо з найбільш простого з чотирьох зазначених методів – фокус-групового

обговорення мікросоціальних проблем.