5.4.3. Пресове опитування

Пресове опитування – різновид анкетування, що здійснюється за допомогою пер

іодичної преси. Основні переваги: оперативність, масовість, економічність,

відвертість респондентів, обумовлена добровільністю їх участі в опитуванні.

Головні його недоліки: низька репрезентативність, невисокі показники повернення

заповнених анкет, що збільшуються великим їх вибракуванням, нечисленність

запитань, перевага закритих запитань, обмежені можливості застосування шкальних,

табличних, діалогових, менюподібних, контрольних і фільтруючих запитань,

імовірність впливу на респондента інших осіб.

Обов’язкові вимоги до методу:

1. попередня апробація (пілотаж) серед усіх якісно різних груп читачів даної преси;

2. гранична простота формулювань запитань і інструкції до заповнення;

3. використання різних шрифтів при публікації (для виділення значеневої структури

анкети);

4. повторний передрук анкети в тій само газеті через тиждень-півтора після першо

ї публікації;

5. оголошення результатів опитування на сторінках цього ж видання.

Оскільки кожна газета має своїх постійних читачів, що відрізняються від інших

людей рядом соціальних характеристик (рівнем матеріального статку, місцем про224

Юрій М.Ф. Соціологія

живання, ідеологічними, політичними й іншими пристрастями), остільки за результатами

пресового опитування, проведеного однією газетою, не можна судити про стан

суспільної думки, що властива всьому населенню. Звідси виникає бажання і потреба

одночасного проведення пресових опитувань по одній і тій же анкеті в газетах різних

напрямів. Порушення цього принципу (на жаль, воно в сучасних українських умовах

зустрічається не в порядку прикрого винятку, а як правило) призводить не до пізнання

справжньої суспільної думки, а до різного роду ідейно-політичних спекуляцій.

5.4.4. Поштове опитування

Поштове опитування – форма анкетування за допомогою пошти, що припускає

розсилання анкет (за спеціально підібраними адресами) тим особам, які у сукупності

репрезентують досліджуваний об’єкт.

Достоїнства методу – можливість:

• отримати відповіді на запитання делікатного й інтимного характеру;

• охопити опитуванням населені пункти, куди анкетерам неможливо добратися;

• мати додаткову інформацію, що коригує дані, зроблені будь-яким іншим методом;

• заощаджувати засоби (поштове опитування обходиться, як мінімум, у два рази

дешевше звичайного інтерв’ювання).

Недоліки: мала імовірність повернення анкет, перекоси репрезентативності, неминуч

ість вибракування, порушення правила анонімності опитування, що підсилює

перекручування відповідей.

Обов’язкові вимоги даного методу:

1. ретельний, багатоаспектний і багаторазовий пілотаж проекту анкети;

2. докладна інструкція до її заповнення;

3. шифровка конвертів;

4. вкладення в поштові відправлення чистого конверта для повернення анкети;

5. нагадування респондентам про необхідність повернення заповнення анкети

(телефоном, поштою й іншими засобами).

5.4.5. Телефонне опитування

Телефонне опитування – специфічний синтез анкетування й інтерв’ювання, використовуваний,

як правило, у рамках одного міста чи іншого населеного пункту.

Популярність використання цього методу в сучасних українських умовах підвищується,

особливо, у періоди виборчих кампаній.

Основні переваги: оперативність, короткостроковість і економічність. Головний

недолік зумовлений неможливістю дотримання правила репрезентативності вибірки.

Це обставина зумовлена відсутністю телефонів у певних соціальних груп населення;

великою кількістю відмов абонентів від опитування з різноманітних причин і

приводів; багатьма іншими факторами.

Обов’язкові вимоги до методу:

1. попереднє вивчення карти міста, місць контактного проживання представників

різних соціальних груп, розташування АТС;

225

Розділ V. Кількісні методи збору соціологічної інформації

2. розробка спеціального інструмента, що включає картограму опитування, опитувальних

бланків і кодувальних аркушів, щоденника і протоколу опитування, докладної

інструкції інтерв’юера;

3. наявність телефонних довідників;

4. дотримання заздалегідь установленої паузи (інтервалу) при наборі номера телефон

ів однієї АТС;

5. особлива підготовка, зокрема, спеціальний тренінг телефонних інтерв’юерів;

6. підвищена вимогливість до їх чесності;

7. обов’язковість контролю за їх діяльністю;

8. повторний огляд отриманих даних шляхом вибіркових контрольних опитувань

опитаних абонентів.