209

РОЗДІЛ V

КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ЗБОРУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

До цієї групи методів емпіричних соціологічних досліджень відносять способи

отримання інформації про досліджуваний об’єкт, що дозволяють виявити його

кількісні характеристики. Мова йде, насамперед, про контент-аналіз, спостереження,

соціометрію, сукупність опитувальних методів, а також соціологічний експеримент.

5.1. Контент-аналіз

Слово «контент» означає вміст (чи зміст) документа. Контент-аналізом називають

метод збору кількісних даних про досліджуване явище чи процеси, які містяться в

документах. Під документом при цьому розуміється не тільки офіційний текст (типу

інструкції чи правового закону), але все написане чи вимовлене, усе, що стало комун

ікацією. Контент-аналізу піддаються книги, газетні чи журнальні статті, оголошення,

телевізійні виступи, кіно- і відеозаписи, фотографії, гасла, етикетки, малюнки,

інші твори мистецтва, а також, зрозуміло, і офіційні документи.

Цей метод використовується соціологами вже більш ста років. За його допомогою

вивчалася релігійна символіка і популярні пісні, установлювалися відмінності

еротичних кінокартин від порнографічних, установлювалася міра ефективності пол

ітичних гасел, використовуваних у виборних кампаніях, рекламах і пропаганді, визначалися

особливості суїцидальної поведінки, що проявилися в передсмертних записках

самогубців, стереотипи свідомості різних соціальних груп, виявлялася спрямован

ість демонстрації людей певної національності на телеекранах, ідеологічне

підґрунтя передовиць газет, відмінності в трактуваннях тієї самої події в різних ЗМІ,

досліджувалися багато інших тем. В останні десятиліття даний соціологічний метод

запозичили й активно використовують ті представники соціогуманітарних наук (юристи,

історики, журналісти, мовознавці, літературознавці, політологи, психологи, економ

істи, педагоги, соціальні працівники, культурологи, бібліотекознавці, мистецтвознавц

і тощо), які зацікавлені у встановленні об’єктивних ознак різноманітних

людських комунікацій.

Які документи підлягають контент-аналізу? Відповідь на це запитання залежить

від дослідницької програми, об’єкта, предмета, мети, завдань і гіпотез дослідження.

210

Юрій М.Ф. Соціологія

Якщо, скажімо, слід з’ясувати перспективи страйку робочих підприємства (продовжимо

цей приклад), то стане очевидною потреба контент-аналізу, як мінімум, протокол

ів зборів робітників, рішень відповідних профспілкових комітетів, розпоряджень

керівників, законів, що регулюють страйкову боротьбу тощо.

Контент-аналіз не скасовує необхідності звичайного (тобто змістовного) аналі-

зу документів. Перший доповнює другий, їх сполучення поглиблює розуміння змісту

будь-якого тексту. Контент-аналіз дозволяє знайти в документі те, що вислизає від

поверхого погляду при його традиційному вивченні, але що має важливий соціальний

зміст. Принципова відмінність цих методів аналізу полягає у явно вираженій

строгості, формалізованості, систематизованості контент-аналізу. Він націлений на

вироблення кількісного опису значеневого і символічного змісту документа, на фіксац

ію його об’єктивних ознак і підрахунок останніх. На думку ряду соціологів (Маркоффа,

Шапіро, Вейтмана й ін.), контент-аналіз можна було б назвати «текстуальним

кодуванням», тому що він припускає отримання кількісної інформації про вміст

документа на основі її кодування.

Крім того, контент-аналіз відрізняється від всіх інших способів вивчення документ

ів тим, що він дозволяє «вписати» зміст документа в соціальний контекст, осмислити

його одночасно і як прояв, і як оцінку соціального життя. «Вписування» документа

в досліджувану проблему припускає виявлення того, що: а) існувало до нього

й отримало в ньому відображення, б) є в наявності тільки в ньому, в) буде після

нього, тобто стане підсумком його сприйняття адресатом.

Формалізованість, систематизованість і строгість контент-аналізу виявляється в

наступному. Перш ніж безпосередньо аналізувати текст документа, дослідник визнача

є категорії аналізу, тобто ключові поняття (значеневі одиниці), що є в тексті і

відповідають тим дефініціям і їх емпіричним індикаторам, що зафіксовані в програмі

дослі-дження. При цьому бажано уникнути крайностей. Якщо за категорії аналізу

будуть прийняті занадто загальні (абстрактні) поняття, то це визначить поверховість

аналізу тексту, не дозволить заглибитися в його зміст. Якщо ж категорії аналізу будуть

гранично конкретними, то їх виявиться занадто багато, що призведе не до аналізу тексту,

а до його скороченого повторення (конспекту). Потрібно знайти золоту середину

і намагатися досягти того, щоб категорії аналізу були: а) доречними, тобто відповідали

вирішенню дослідницьких завдань; б) вичерпними, тобто досить повно відбивали зміст

основних понять дослідження; в) взаємовиключними (один і той самий зміст не повинен

входити в різні категорії в однаковому обсязі); г) надійними, тобто такими, котрі

не викликали би розбіжностей між дослідниками з приводу того, що слід відносити до

тієї чи іншої категорії в процесі аналізу документа.

Після визначення системи категорій аналізу вибирається відповідна ним одиниця

аналізу тексту. За одиницю аналізу може бути прийнято: а) слово, б) пропозиція,

в) тема, г) ідея, д) автор, е) персонаж, ж) соціальна ситуація, з) частина тексту,

об’єднана чимось, що відповідає змісту категорії аналізу. Іноді, точніше, коли контент-

аналіз виступає єдиним методом інформації, оперують не однією, а одразу

кількома одиницями аналізу.

Потім встановлюється одиниця рахунку, тобто кількісна міра одиниці аналізу, що

дозволяє реєструвати частоту (регулярність) появи ознаки категорії аналізу в тексті.

Одиницями рахунку можуть бути число визначених слів чи їх сполучень, кількість

рядків, друкованих знаків, сторінок, абзаців, авторських аркушів, площа тексту, виражена

у фізичних просторових величинах і багато чого іншого.

211

Розділ V. Кількісні методи збору соціологічної інформації

Проведення контент-аналізу вимагає попередньої розробки ряду дослідницьких

інструментів. З них обов’язковими є:

• класифікатор контент-аналізу;

• протокол підсумків аналізу, що має друге позначення – бланк контент-аналізу;

• реєстраційна картка чи кодувальна матриця;

• інструкція досліднику, що безпосередньо займається реєстрацією і кодуванням

одиниць рахунку;

• каталог (список) проаналізованих документів.

Класифікатором контент-аналізу називається загальна таблиця, в яку зведені всі

категорії (і підкатегорії) аналізу й одиниці аналізу. Її основне призначення – гранично

чітко зафіксувати те, в яких одиницях виражається кожна категорія, використовувана

в дослідженні. Класифікатор можна уподібнити соціологічній анкеті, де категор

ії аналізу відіграють роль запитання, а одиниці аналізу – відповідей. Він є основним

методичним документом контент-аналізу, що визначає зміст всіх інших інструментів

цього методу.

Протокол (бланк) контент-аналізу містить: по-перше, дані про документ (його

автора, час видання, обсяг тощо); по-друге, підсумки його аналізу (кількість випадків

вживання в ньому певних одиниць аналізу і наступні звідси висновки щодо категорій

аналізу). Протоколи заповнюються, як правило, у закодованому вигляді, але не заради

збереження таємниці підсумків контент-аналізу, а виходячи з бажання на одному

листі папера умістити всю інформацію про документ, щоб зручніше було зіставляти

один з одним підсумки аналізу різних документів. Якщо в дослідженні здійснюється

контент-аналіз невеликої кількості документів, то можна обійтися без кодування і заповнювати

ці протоколи у відкритому-змістовному вигляді.

Реєстраційна картка являє собою кодувальну матрицю, у якій відзначається

кількість одиниць рахунку, що характеризує одиниці аналізу. Протокол контент-анал

ізу кожного конкретного документа заповнюється на основі підрахунку даних усіх

реєстраційних карток, що відносяться до цього документа.

Формалізованість контент-аналізу і складність його інструментарію найчастіше

відштовхують починаючих соціологів від використання даного методу. Тим самим

вони збіднюють своє дослідження, знижують його евристичність. Якщо цей метод

застосовується вперше, то допускаються численні помилки. Відзначимо прорахунки,

що найбільш часто зустрічаються.

1. Аналіз документів випереджає розробку дослідницької програми.

2. Аналізуються документи, не позв’язані з гіпотезами дослідження (що мають

подібність з темою дослідження лише за назвою).

3. Не перевірена дійсність документа.

4. Не уточнене його авторство.

5. Неповно враховане його призначення.

6. Категорії аналізу не визначені до такого ступеня, який дозволяє чітко розрізняти

значеневі одиниці тексту документа.

7. Категорії аналізу не субординарні і не приведені у відповідність з тими дефіні-

ціями й операціоналізуючими їх термінами, що зафіксовані в програмі дослідження.

8. Категорії аналізу непорівнянні зі змістом і мовою тексту аналізованого документа.

9. Одиниці аналізу характеризують категорії аналізу лише зовні, а не по суті, а

тому одиниці аналізу не дозволяють ідентифікувати зміст документа в повній відпов

ідності з категоріями аналізу.

212

Юрій М.Ф. Соціологія

10. Аналіз документа ведеться без попередньої підготовки всього комплексу методичних

інструментів.

11. Класифікатор має недоліки, складений з порушенням правил логіки.

12. Реєстратори (кодувальники) не отримали належної методичної підготовки.

13. Інструкція з реєстрації і кодування недостатньо повна, складена дослідником,

що сам попередньо не апробував інструментарій.

14. Кодування не відповідає програмі математичної обробки даних дослідження.

15. Результати контент-аналізу не переперевірені інформацією, зібраної іншими

методами.