- •4.1. Форми організації емпіричних соціологічних досліджень
- •4.2. Програма соціологічного дослідження
- •4.2.1. Теоретико-методологічна частина програми
- •4.2.1.1. Формулювання теми дослідження
- •4.2.1.2. Вихідні уявлення про тему дослідження
- •4.2.1.3. Мета дослідження
- •4.2.1.4. Завдання дослідження
- •4.2.1.7. Об’єкт дослідження
- •4.2.1.6. Предмет дослідження
- •4.2.1.7. Вихідні теоретичні поняття
- •4.2.1.8. Операціоналізація понять
- •4.2.1.9. Гіпотези дослідження
- •4.2.2. Процедурно-методичний розділ програми
- •4.2.2.1. Стратегічний план
- •4.2.2.2. Обґрунтування вибірки і її репрезентативність
- •4.2.2.3. Позначення методів збору інформації
- •4.2.2.4. Інструментарій одержання інформації
- •4.2.2.5. Указівка на методи обробки й аналізу отриманої інформації
- •4.2.2.6. Робочий план дослідження
- •4.3. Етапи дослідження
- •4.3.1. Пілотажний етап
- •4.3.2. Польовий етап
- •4.3.3. Обробка первинної інформації
- •4.3.4. «Жорсткий» аналіз вторинних даних
- •4.3.5. Формулювання висновків і рекомендацій
- •4.3.6. Підготовка звіту про результати дослідження
4.3. Етапи дослідження
Будь-яке дослідження – процес, який послідовно проходить певні ступені наближення
до істини. В емпіричних соціологічних дослідженнях роль таких ступенів
відіграють:
• розробка програми дослідження,
• пілотаж інструментарію,
• польовий етап,
• обробка первинної інформації,
• аналіз вторинних даних,
• формулювання висновків і рекомендацій,
• підготовка звіту про результати дослідження.
Першу (підготовчу) стадію дослідження, що визначає всі інші, вже охарактеризували.
Тепер опишемо всі наступні етапи.
4.3.1. Пілотажний етап
Терміном «пілотаж» зазвичай позначають мистецтво керування літальними апаратами.
Але він має й інше значення – бездоганне виконання будь-яких складних
операцій, що вимагає віртуозної майстерності. У цьому більш широкому змісті воно
використовується, коли говорять про пілотажний етап соціологічних досліджень.
Мета даного етапу – відпрацьовування, вдосконалення дослідницького інструментар
ію, доведення його до потрібної кондиції. Необхідність у ньому виникає тому, що в
першому (макетному) варіанті інструментів, що конструюється при розробці дослідницько
ї програми, можливі (і навіть неминучі) похибки, які обов’язково потрібно
усунути.
В анкетах, як правило, виявляються запитання, що розуміються неоднозначно
людьми з різною освітою, етнічним походженням і соціальним станом. У первинному
сценарії телефонного опитування не вдається передбачити всіх можливих поворот
ів бесіди з абонентами, у силу чого і цей інструмент має потребу в апробації і доробц
і. Крім того, є такі методи збору інформації (типу ШОУ, фокуса-групи), інструментар
ій яких можна зробити тільки дослідним шляхом, тобто провівши пробні
варіативні дискусії в групах з різним складом.
Пілотажний етап дослідження обов’язковий. Його слід проводити навіть у тих
випадках, коли дослідники упевнені в досконалості першого варіанта свого інструментар
ію. Соціальне життя динамічне, може піднести сюрпризи соціологам навіть
екстра-класу. Чим менше пізнане явище, яке стало предметом дослідження, тим,
сильніша потреба в пілотуванні інструментарію.
Технологія пілотажного дослідження передбачає послідовне виконання таких
операцій:
• колективне обговорення дослідниками першого варіанта інструментів з метою
фіксації в них сумнівних моментів, їхніх можливих модифікацій і трансформацій;
• розмноження першого варіанта інструментарію;
• підбор фахівців, здатних до якісного пілотажу інструментарію;
• визначення нечисленних репрезентативних груп генеральної сукупності, обстеження
яких дозволить удосконалити інструментарій;
201
Розділ IV. Організація, підготовка і проведення емпіричного соціологічного дослідження
• апробація інструментів у цих групах;
• колективне підбиття підсумків пілотажу;
• внесення відповідних коректив у первинний інструментарій, обробка його остаточного
варіанта;
• тиражування підсумкового інструментарію.
Кожна з цих операцій складається з ряду обов’язкових процедур. Наприклад,
безпосереднє апробування, скажімо, анкети, припускає спостереження за реакціями
опитуваного і знаходження дослідником відповідей на такі, запитання:
• Чи адекватно зрозумів респондент зміст кожної складової анкети?
• Чи немає в анкеті незрозумілих слів чи термінів, що допускають їх різне тлумачення?
• Чи не є формулювання питання анкети, що підводить до заздалегідь задуманої
відповіді?
• Чи немає небезпеки отримати стереотипну відповідь?
• Чи не провокує питання відхилення від відповіді?
• Чи відповідає передбачена анкетою техніка реєстрації відповіді змісту питання?
• Чи немає відхилень у позитивну чи негативну сторону шкал, що містяться в
анкеті?
• Чи компетентні опитувані для відповіді на дане питання?
• Чи правильно поставлені питання-фільтри, що адресують запитання не всім, а
тільки якійсь частині опитуваних?
• Чи не перевищує питання ресурсів пам’яті опитуваних?
• Чи не викликає питання негативних емоцій?
• Чи не сприймається воно як образливе і таке, що принижує гідність людини?
Пілотажний етап дослідження – відповідальна справа. Якщо він проведений
недостатньо якісно, то неминуче зниження валідності (обґрунтованості і вірогідності)
висновків соціологів. Якщо, наприклад, в анкеті збережеться хоча б одне питання,
яке по-різному розуміється людьми з неоднаковим освітнім рівнем, то утвориться ситуац
ія непорівнянності відповідей на нього осіб з вищою, середньою й іншою осв
ітою. У такій ситуації зникає право на висновки, засновані на порівнянні думок людей
з неоднаковим освітнім цензом. Якщо ж такі висновки робляться, то виникає
сумнів у їх істинності.
Незважаючи на важливість пілотажу, він не може бути занадто тривалим. У противному
випадку скоротиться час на наступні етапи дослідження, що більш трудом
істкі і не менш відповідальні. Тривалість і ефективність пілотажу визначається,
насамперед, кваліфікацією дослідника.
