4.2.2.3. Позначення методів збору інформації

У попередньому розділі зазначалося, що соціологічна наука має багато методів

вироблення наукової інформації і методики, які її реалізують. Їх характеристиці будуть

присвячені наступні розділи. Зараз відзначимо лише таке.

Кожен метод має своє призначення й обмеження. Вибір методів дослідження залежить

не від бажання дослідника, не від його примхи чи сваволі, а від розв’язуваних

ним завдань і змісту гіпотез, що перевіряються. Наприклад, вище ми установили, що

для з’ясування ставлення працівників до перспективи страйку доцільний метод опитування.

Але в цього методу є багато різновидів. Опитування може бути у формі анкетування,

візуального інтерв’ювання, телефонного інтерв’ю, прес-опитування, поштового

опитування тощо. Який опитувальний метод буде нами застосований? Відповідь

на це питання потрібно відбити в даному пункті програми дослідження.

Але якщо ми обмежимося вказівкою на використання тільки якоїсь форми опитування

(у нашому прикладі більш доречно стандартизоване інтерв’ю – віч-на-віч),

то покажемо свою соціологічну некомпетентність. Рішення всього набору дослідницьких

завдань, що встають перед нами в зв’язку з метою запобігання страйку, вимагає

не тільки зазначеного, але й інших методів, як-от:

• вивчення документації цеху і заводоуправління;

• спостереження за поведінкою колективу і його лідерів;

• отримання експертних оцінок і їх інтегрування;

• ШОУ (швидка оцінка ситуації її учасниками);

• проведення фокус-групових обговорень доцільності страйку (профспілковими

керівниками, або ними разом з адміністрацією, іншими групами колективу).

Зразок табличного співвіднесення завдань,

гіпотез і методів збору інформації

№ завдання № експерименту Методи збору інформації

1 1 АНАЛІЗ ДОКУМЕНТІВ

2 2 СПОСТЕРЕЖЕННЯ

3 СПОСТЕРЕЖЕННЯ

4 СТАНДАРТИЗОВАНЕ ІНТЕРВ'Ю

3 5 ВІЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю

6 ЕКСПЕРТНЕ ОПИТУВАННЯ

4 7 АНКЕТУВАННЯ

5 8 ШОУ

6 9 ФОКУС-ГРУПА

10 ПРОБЛЕМНЕ КОЛЕСО

7 11 ЕКСПЕРИМЕНТ

8 12 ФОКУСОВАНЕ ІНТЕРВ'Ю

13 АНКЕТУВАННЯ

У пункті програми, що характеризується, повинні бути названі всі методи збору

інформації і зазначено, які дослідницькі завдання і гіпотези ними будуть перевірені.

При цьому не повинно вийти так, що якась гіпотеза виявилася без перевірочного мето198

Юрій М.Ф. Соціологія

ду. Для виключення можливості даного прорахунку тут, як правило, міститься таблиця-

матриця, у лівому стовпчику якої дається нумерація завдань дослідження (у тій

послідовності, що вони отримали в пункті 4.2.1.4), у середньому – нумерація відпов

ідних цим завданням робочих гіпотез (у послідовності, визначеній у пункті 4.2.1.9), а

в правій – позначення перевіряючих гіпотези методів.

4.2.2.4. Інструментарій одержання інформації

Соціологічним інструментарієм називають набір дослідницьких документів, за

допомогою яких проводиться дослідження. Вид соціологічних інструментів задається

обраними методами збору інформації. Але їх конкретний зміст визначається досл

ідником.

Кожен метод реалізується серією інструментів. Інструментами, наприклад, анкетного

опитування є:

• текст анкети і його тираж;

• кодований лист;

• інструкція анкетерам;

• інші додатки.

Знову звернімося за допомогою нашого умовного дослідження імовірності страйку.

Оскільки ми порахували доцільним використовувати шість методів, то ми зобов’язан

і розробити і привести в програмі, як мінімум, шість наборів інструментів. А саме:

• текст стандарту інтерв’ю,

• програму вивчення документації,

• план спостереження,

• зразок картки експерта,

• сценарій ШОУ,

• концептуально-логічну схему фокус-групового обговорення.

Це – крайній мінімум змісту описуваного компонента дослідницької програми.

Документація, що доповнює основний інструментарій, (інструкції інтерв’юеру,

спостерігачу, кодувальнику, що веде ШОУ і фокуса-групи, їх асистентам, зразки

щоденника спостерігача, кодованих карток, матричних таблиць тощо) приводиться

в додатку до дослідницької програми. У випадках, коли основний

інструментарій виходить громіздким, він теж переноситься (цілком чи частково)

у додаток.