- •4.1. Форми організації емпіричних соціологічних досліджень
- •4.2. Програма соціологічного дослідження
- •4.2.1. Теоретико-методологічна частина програми
- •4.2.1.1. Формулювання теми дослідження
- •4.2.1.2. Вихідні уявлення про тему дослідження
- •4.2.1.3. Мета дослідження
- •4.2.1.4. Завдання дослідження
- •4.2.1.7. Об’єкт дослідження
- •4.2.1.6. Предмет дослідження
- •4.2.1.7. Вихідні теоретичні поняття
- •4.2.1.8. Операціоналізація понять
- •4.2.1.9. Гіпотези дослідження
- •4.2.2. Процедурно-методичний розділ програми
- •4.2.2.1. Стратегічний план
- •4.2.2.2. Обґрунтування вибірки і її репрезентативність
- •4.2.2.3. Позначення методів збору інформації
- •4.2.2.4. Інструментарій одержання інформації
- •4.2.2.5. Указівка на методи обробки й аналізу отриманої інформації
- •4.2.2.6. Робочий план дослідження
- •4.3. Етапи дослідження
- •4.3.1. Пілотажний етап
- •4.3.2. Польовий етап
- •4.3.3. Обробка первинної інформації
- •4.3.4. «Жорсткий» аналіз вторинних даних
- •4.3.5. Формулювання висновків і рекомендацій
- •4.3.6. Підготовка звіту про результати дослідження
4.2.1.8. Операціоналізація понять
Операціоналізація понять – це переклад змісту загальних понять в одиничні,
емпірично фіксовані індикатори. Без емпіричної інтерпретації загальних понять
неможливе емпіричне дослідження. Дана процедура, мабуть, найскладніша на етапі розробки
дослідницької програми. Її реалізація, по суті, означає розробку концеп-туальної
схеми дослідження і створення передумов для висування гіпотез.
Суть операціоналізації будь-якого поняття полягає в його емпіричному тлумаченні,
тобто перебуванні таких конкретизацій поняття, що виражають важливі характеристики
об’єкта, доступні виміру соціологічними методами. Ознаки об’єкта, що піддаються
виміру, називаються емпіричними індикаторами. Операціоналізація поняття
(скажімо, страйку) означає побудову системи емпіричних індикаторів, реєстрація яких
дозволить судити про факти її наявності (відсутності), визрівання (згасання), участі (неучаст
і) у ній, прийняття (неприйняття) її робітниками, про її законність
(незаконність), про готовність (неготовність) до неї адміністрації, профспілкової
організації, різних категорій робітників тощо.
Реєстрація індикаторів може відбуватися на основі різних методів, технік і процедур,
але при обов’язковому дотриманні загального правила – вичленовування категор
ій аналізу, одиниць аналізу й одиниць рахунку.
194
Юрій М.Ф. Соціологія
Категорії аналізу – емпіричні поняття, встановлені в підсумку операціоналізації
теоретичної категорії і які виражають змістовні ознаки об’єкта, що піддаються соціолог
ічному виміру.
Одиниці аналізу – елементи (частини, структури, підсистеми) досліджуваного
об’єкта, що будуть вимірятися.
Одиниці рахунку – кількісне вираження одиниць аналізу (чисельність людей, їх
певних вчинків, висловлювань, думок тощо), що дозволяє фіксувати частоту прояву
досліджуваної ознаки об’єкта.
4.2.1.9. Гіпотези дослідження
Гіпотези дослідження – апріорні (додослідні) припущення, істинність яких потр
ібно або довести, або спростувати. Це своєрідні прогнозні оцінки очікуваного
рішення завдань дослідження. Тому в кількісному відношенні їх не може бути менше,
ніж завдань. Як правило, їх значно більше, тому що під одне завдання вибудову
ється кілька гіпотез. Чим більше гіпотез і чим точніше вони відповідають розв’язуваним
завданням, тим богатіше буде дослідження, тим більше коштовною, практично
корисною стане отримана інформація.
Останнє правило, однак, має потребу в істотному доповненні. Гіпотез мають бути
не просто більше ніж завдань. Їх потрібно конструювати:
• по-перше, виходячи з їх логіки раніше визначених завдань дослідження (основному
завданню відповідає основна гіпотеза, додатковим – гіпотези-наслідки);
• по-друге, комплексно, тобто так, щоб у своїй сукупності вони давали прогнозні
відповіді на всі завдання дослідження (не повинно бути ні одного завдання, не «прикритого
» відповідною (ними) гіпотезою (ами));
• по-третє, логічно, тобто таким чином, щоб підтвердження гіпотези-основи
слугувало підтвердженням гіпотез-наслідків, а спростування первинної гіпотези висувало
взамін вторинну;
• по-четверте, системно, тобто, щоб усі гіпотези були взаємозалежні одна з одною
і виражали собою відносно автономну систему апріорного знання про проблему;
• по-п’яте, евристично, інакше кажучи, так, щоб доказ чи спростування тих чи
інших гіпотез дійсно давало нове знання про досліджуваний об’єкт.
Розрізняють описові (чи структурні) і пояснювальні (детермінаційні) гіпотези.
Перші – наукові припущення про структуру тих явищ і процесів, що підлягають анал
ізу. Другі – припущення про причинно-наслідкову взаємозалежність (детермінац
ію) аналізованих явищ і процесів. В емпіричних дослідженнях використовуються,
як правило, обидва типи гіпотез, але перевага надається пояснювальним, тому що на
основі перевірки їх істинності відкривається можливість формулювання конкретних
рекомендацій.
Пояснимо сказане на прикладі дослідження з теми: «Імовірність страйку в цеху
№1 заводу А». Описова гіпотеза в такому випадку може виглядати, приблизно, так:
«Основними причинами імовірності страйку виступають:
1. тримісячна затримка виплати заробітної плати робітником основних професій
і п’ятимісячна недоплата зарплати допоміжним робітником і ІТП;
2. часті випадки поломки верстатів і затримки їх ремонту;
3. підвищення цін на обіди в заводській їдальні;
4. конфлікт начальника цеху з профспілковими лідерами цеху;
195
Розділ IV. Організація, підготовка і проведення емпіричного соціологічного дослідження
5. тощо – щось інше».
Пояснювальні гіпотези будуть вибудовуватися за іншим принципом:
«Імовірність страйку підвищиться (чи понизиться), за умови...».
Робочі гіпотези – своєрідний місток, що з’єднує теоретико-методологічний і процедурно-
методичний розділи програми. Їх зміст визначає те, які методи, інструменти,
процедури і техніки доцільно застосувати для встановлення істинності чи хибност
і апріорних припущень.
