4.2.1.2. Вихідні уявлення про тему дослідження

Мова йде про ступінь її вивченості як на теоретичному, так і на емпіричному рівні

соціології. Не слід думати, що соціолог-емпірик вивчає зовсім непізнані питання.

Навіть у ситуаціях, коли він зіштовхується з проблемою, якої раніше не було в соц

іальному житті нашого суспільства (наприклад, з тим само страйком), виявляється,

що в теоретичній соціології вже є чимало наробітків, що можуть дати йому загальні

орієнтири для його дослідження (теорії конфлікту, концепція трудового колективу,

розроблена в рамках конфліктологічного напряму соціології, методика діагностики

соціального конфлікту, розроблена конфліктологією тощо). Природно, що соціолог

зобов’язаний пізнати досвід колег з вивчення страйків і страйків на підприємствах

сучасної України (з відповідних публікацій) і з’ясувати, які аспекти даної проблеми

емпірично досліджені краще, а які гірше. Пам’ятаючи про те, що досліджувати треба

непізнані і/чи суперечливі грані проблеми, він, спочатку у своїй свідомості, а потім у

програмі свого дослідження, характеризує (у стиснутому вигляді) міру пізнання соц

іологією тієї проблеми, за вивчення якої береться.

4.2.1.3. Мета дослідження

Мета – кінцевий результат, якого соціолог хоче досягти в дослідженні. У нашому

прикладі можливі такі варіанти мети дослідження:

1. запобігання страйку робітників;

2. підготовка керівництва підприємства до страйку (необхідним діям у ситуації її

неминучості);

3. виявлення виробничих підрозділів (чи категорій працівників), зацікавлених у

проведенні страйку;

4. прогноз соціальної напруженості на підприємстві;

5. інші цільові настанови.

В емпіричних соціологічних проектах, реалізованих колективами дослідників,

можуть ставитися і зважуватися кілька завдань одночасно. Буває і так, що по ходу

дослідження приходиться змінювати його мету (і) у силу якісної зміни соціальної ситуац

ії. У такому випадку зміна цільової настанови узгоджується з замовником і відбива

ється в дослідницькій програмі.

4.2.1.4. Завдання дослідження

Завдання дослідження – система досліджуваних питань, відповідь на які забезпечу

є досягнення мети дослідження. Вони розділяються на основні (орієнтовані на

виявлення сутності проблеми) і додаткові, що стосуються окремих аспектів проблеми.

Завдання дослідження формулюються в системному вигляді за правилами логі-

ки, при цьому додаткові завдання виступають у ролі конкретизацій і деталізацій основних.

Кількість завдань залежить від проблеми, ступеня її вивченості, мети дослі-

дження, інтересів замовника, а також потенцій дослідників, їх можливостей проникнути

всередину проблеми.

192

Юрій М.Ф. Соціологія

Формулювання завдань – відповідальна процедура, тому що та чи інша їх постановка

зобов’яже до відповідного цим постановкам конструювання всіх наступних компонент

ів дослідницької програми.

4.2.1.7. Об’єкт дослідження

Об’єкт дослідження – конкретний фрагмент соціальної реальності, де існує досл

іджувана проблема і яка піддається безпосередньому дослідженню. Визначення

об’єкта відбувається на основі формулювання теми, аналізу і ступеня її вивченості,

поставленої мети і завдань дослідження. У нашому прикладі об’єктом визначення

може бути:

а) колектив всієї організації;

б) усі робітники (але не весь персонал) цієї організації;

в) колективи тільки основних виробничих підрозділів підприємства;

г) певні категорії працівників лише тих виробничих підрозділів, де склалася особливо

напружена обстановка;

д) керівники профспілкових чи інших громадських організацій підприємства, що

виражають інтереси потенційних страйкарів;

е) інші підсистеми і структури організації.

Зрозуміло, що у всіх цих випадках дослідження набуде неоднозначного сенсу,

отримана в ньому інформація буде значущою в різних відносинах. Від того чи іншого

визначення об’єкта дослідження буде залежати вибір методів збору інформації: у випадках

а) і б) буде потрібно анкетування, у випадках в) і г) доцільніше застосувати

інтерв’ювання, а у випадку д) – метод експертних оцінок.