4.3.2. Польовий етап

Це час збору первинної соціологічної інформації, тобто проведення масових опитувань,

інтерв’ювань, тестувань, спостережень – практичного застосування вдосконалених

інструментів обраних методик і отримання матеріалу для наступних висновк

ів і рекомендацій. Польовим цей етап називається тому, що він проводиться в

природних умовах, відмінних від лабораторних, тобто тих, у яких переважно проходила

попередня дослідницька робота.

Даний етап починається з підготовки команди, здатної грамотно користуватися

дослідницькими інструментами. Заради економії часу формування штабу технічних

202

Юрій М.Ф. Соціологія

працівників (кодувальників, анкетерів, інтерв’юерів і інших) ведеться, як правило, паралельно

з пілотажем інструментів. Тому безпосередні польові роботи починаються

з підсумкового інструктажу виконавців дослідження, озброєння їх належними

інструментами й індивідуальними завданнями, їх прибуття в поле – місце збору інформац

ії.

Польовий етап вимагає значного часу. Параметри тимчасових витрат задані виб

іркою, складністю інструментів, кількістю збирачів інформації, а також продуктивн

істю і якістю їх праці. На особливу увагу заслуговує проблема якості збору даних,

і насамперед, спілкування виконавців польових робіт з обстежуваними людьми.

Якщо анкетер чи інтерв’юер не зможе компліментарно розташувати до себе респондент

ів, то відповіді останніх не будуть повною мірою адекватними їх дійсним думкам.

Теж відбудеться, якщо інтерв’юер видасться респонденту зацікавленим в отриманн

і відповідей певної користі. Ще гірше, коли ті, хто проводить опитування чи групов

і дискусії, підказують відповіді (чи реагують на почуте від обстежуваних), нав’язують

їм свою думку. Усе це спотворює істину, знижує валідність дослідження, перекреслює

усю раніше проведену роботу. Тому обов’язковою умовою польових робіт виступає контроль

за якістю праці технічних працівників.

Польові дослідження здійснюються за заздалегідь складеним планом-графіком,

що забезпечує чіткість і своєчасність виконання окремих операцій і індивідуальних

завдань. Але ці плани-графіки не скасовують природної складності польових робіт,

що виражається в потребі одночасного вирішення багатьох завдань. З-поміж них

такі:

• оперативний контроль за якістю діяльності збирачів інформації;

• облік проробленої ними роботи;

• прийом заповнених документів, ретельна перевірка кожного з них;

• кодування отриманої інформації;

• збереження документації, що забезпечує дотримання дослідницької таємниці;

• проведення контрольних (повторних) обстежень;

• оперативна допомога виконавцям;

• щоденне підбиття підсумків роботи, забезпечення виконання плана-графіка;

• систематичне спілкування з замовником, керівниками тих адміністративно-територ

іальних одиниць чи трудових колективів, де проводиться польове дослідження.

Виконання останньої операції ускладнюється необхідністю дотримання дослідницько

ї таємниці. Згадані особи, як правило, хочуть знати, що думають про них конкретн

і люди, яким чином відповіли, скажімо, на запитання анкети Бондаренко чи

Тесленко. Якщо виконавці польових робіт задовольнять це зрозуміле бажання, то

порушать професійний кодекс соціолога.

Дослідження покликані не ускладнювати відносини людей, а поліпшувати, облагороджувати.

Їх результати повідомляються зацікавленим особам, зокрема замовнику,

в узагальненому вигляді, як відображення суспільної думки, а не думок конкретних

індивідів. На жаль, багато хто або не знають цієї істини, або провокують її

порушення (іноді навіть шляхом прямого підкупу соціологів, тобто посадового злочину

останніх).

Крім того, слід ураховувати, що польові роботи дають лише первинну інформац

ію. Вона може істотно трансформуватися на наступних етапах дослідження. У цьому

зв’язку соціологам не можна видавати свої попередні враження за підсумки роботи,

а замовникам необхідно чекати остаточних результатів, перш ніж вживати заходи.

203

Розділ IV. Організація, підготовка і проведення емпіричного соціологічного дослідження

На польовому етапі соціологи потребують допомоги замовників, керівників територ

ій і колективів, звертаються до них за сприянням з ряду організаційних питань (із

приводу виділення їм кімнати, телефону тощо). Задоволення прохань такого чину не

дає права втручатися в перебіг польових соціологічних робіт, що, на жаль, часом трапля

ється, веде до ламання задумів дослідників, знижує вірогідність їх висновків.