89. Структура та форми діяльності органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.

Місцеве самоврядування — це діяльність самого населення місцевої територіальної одиниці та його виборних органів, що здійснюють управління місцевими справами. Вплив та сила орга­нів місцевого самоврядування нерідко визначають рівень демок­ратії в країні.

Держави сучасного світу, як правило, мають дволанкову (Данія, Коста-Рика, Японія та ін.); триланкову (Італія, Кенія та ін.); чотириланкову (Камерун, ФРН та ін.), або ж, п’ятиланкову (Франція) систему адміністративно-територіального поділу. У більшості постсоціалістичних держав система адміністративно-територіального поділу є дволанковою і включає такі ступені: вищий – області (Болгарія, Угорщина), повіти (Румунія), воєводства (Польща) і нижчий – громади (Болгарія), комуни (Румунія), гміни (Польща), села (Угорщина).

Найчастіше використовується триланкова система. В зару­біжних країнах розрізняють системи місцевого самоврядування і залежно від взаємовідносин з вищими органами. Пряме підпо­рядкування нижчих органів вищестоящим притаманна Італії, Франції, Німеччині. Іноді призначається повноважний представ­ник уряду, що здійснює адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування. Самостійністю органів само­врядування стосовно вищестоящих органів характеризуються США, Великобританія. У деяких країнах підпорядкованість здійснюєть­ся координацією діяльності нижчих органів вищими (Японія) і контролюється спеціально уповноваженими державними органа­ми (міністерство внутрішніх справ — Великобританія).

Місцевому самоврядуванню притаманне різноманіття органі­заційних форм, які здебільшого формуються під впливом місце­вих умов. Умовно їх можна виділити в дві групи: парламентарна форма та президентська. Першій властиве обрання місцевої адмі­ністрації представницькими органами зі свого складу. Другій — обрання членів представницького органу та глави адміністрації, іноді інших посадових осіб виконавчої та судової влади населен­ням. Зазвичай ці форми збігаються з формами правління держа­ви, так парламентарна форма притаманна парламентській монар­хії та парламентській республіці, а президентська — президент­ській республіці.

Зазвичай органи місцевого самоврядування включають вибор­ні ради та створені при них виконавчі органи. Порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах регулюється спеціальними виборчими зако­нами і законами про місцеве самоврядування.

За структурою представницькі органи місцевого самовряду­вання однопалатні, як виняток, зустрічаються двопалатні (рада міста Нью-Йорка). Органи місцевого самоврядування формують свої виконавчі органи, що мають різну структуру в різних краї­нах: єдиноначальні (мають апарат радників — Франція) колегі­альні (Італія). Іноді виконавчий орган відсутній, за таких умов при представницькому органі формується апарат, що здійснює відповідні функції, або існує комісійна система — комісія, вибра­на населенням, що здійснює функції і представницького і вико­навчого органу місцевого самоврядування. Формуються вико­навчі органи також по-різному: вибираються представницькими органами; вибираються населенням безпосередньо; поєднання двох видів на різних рівнях. Нерідко зустрічається поєднання функцій глави місцевої адміністрації та функцій глави предста­вницького органу.