
- •1. Походження українського народу.
- •2. Матеріальна та духовна культура трипільської цивілізації
- •3.Античні міста держави Північного Причорномор’я
- •4. Суспільно-політичне і економічне життя східнослов’янських племен доби перших державних утворень і Київської Русі (4-пер.Пол.13 ст.)
- •5. Культура Київської Русі
- •7. Кревська унія
- •6. Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви
- •8. Грюнвальдська битва 1410 року
- •9.Люблінська унія
- •10. Берестейська унія
- •11. Внесок української інтелігенції в розвиток освіти і наукових знань в XVI ст..
- •13. Культура України пер.Пол. 17 ст.
- •12. Постать Дмитра Вишневецького в історії України
- •14. Постать Петра Сагайдачного в історії України
- •15. Реформа Православної церкви за часів п. Могили.
- •16. Еволюція козацько-селянських повстань на передодні Хмельниччини
- •17. Військово-територіальний устрій як спосіб поширення реєстрового козацтва на городову Україну.
- •19. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини.
- •18.Історіографія Хмельниччини
- •19. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини.
- •20. Перші кроки дипломатичної служби б.Хмельницького
- •21. Формування збройних сил Гетьманщини
- •22. Козацька старшина як українська політична еліта
- •23. Постать м. Кричевського в історії України.
- •24. Підготовка українсько–московського союзу
- •25. Статті б. Хмельницького 1654
- •26. Березневі статті 1654 року.
- •27. Постать Івана Богуна в історії України.
- •28. Другий похід б. Хмельницького на Галичину
- •30. Підготовка українсько-шведсько-угорського союзу в 1656 – 1657 рр.
- •31. Постать ю.Немирича
- •32. Проект нового московсько-українського договору після смерті б. Хмельницького
- •33. Гадяцький трактат
- •34. Конотопська битва в історії України
- •35. Постать Мартина Пушкаря в історії України
- •36. Переяславський договір 1659р.
- •37.Чорна Рада 1663 року
- •38. Московські статті 1665 року
- •39. Андрусівський договір 1667 року.
- •40. Гетьман Петро Дорошенко.
- •41. Постать Михайла Ханенка в історії України.
- •42. Батуринський переворот 1672 року.
- •43. Гетьманування Івана Самойловича.
- •44. Постать Івана Сірка в історії України.
- •45. Обрання Івана Мазепи на гетьманство.
- •46. Постать Петра Іваненка (Петрика) в історії України.
- •47. Полтавська битва в історії України.
- •48. Гетьман Павло Полуботок.
- •49. Нова Січ.
- •50. Гетьманування Кирила Розумовського.
- •51. Друга Малоросійська колегія.
- •53. Постать Петра Калнишевського в історії України.
- •52. Ліквідація Запорозької Січі 1775 року.
- •54. Чорноморське козацьке військо.
- •55. Задунайська Січ.
- •56. Участь українського козацтва в освоєнні Слобожанщини та Кубані.
- •57. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства.
- •16. Еволюція козацько-селянських повстань напередодні Хмельниччини
- •57. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства.
- •58. Українські землі в складі Австрійської імперії.
- •59. Українська культура в добу Гетьманщини.
- •60. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій.
- •61. Суспільно-політичний рух в українських землях у першій половині хіх ст.
- •62. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст.
- •63. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині хіх ст.
- •65. Постать Миколи Міхновського в історії України.
- •66. Український національно-визвольний рух під час Першої російської революції.
- •68. Українізація російської армії.
- •69. Центральна рада в боротьбі за відродження української держави. Ііі і іv Універсали.
- •70. Ставлення більшовиків до української державності.
- •71. Берестейський договір 1918 року.
- •72. Гетьманський переворот.
- •73. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр.
- •75. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин.
- •76. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях.
- •77. Злука зунр і унр. Акт Соборності.
- •74. Селянські повстання проти більшовицького режиму.
- •67. Вплив українців Петрограду на революційні події 1917 року.
- •64. Значення творчості Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки для відродження української державності.
- •78. Варшавський договір 1920 року.
- •79. Зимовий похід 1921 року.
- •80. Причини та наслідки голоду на Україні 1921-1923 років.
- •81. Суспільно-політичне і культурне життя українського народу в 20-ті роки.
- •82. Становлення адміністративно-командної державної системи управління.
- •83. Сталінська індустріалізація України.
- •84. Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 років та його наслідки.
- •85. Суперечливий характер культурного будівництва на Україні в 30-роки.
- •86. Згортання українізації.
- •87. Коренізація в урср.
- •88. Українізація поза межами усрр.
- •89. Діяльність Української військової організації (уво).
- •90. Організації українських націоналістів (оун).
- •91. Проголошення Карпатської України самостійною державою.
- •92. Приєднання до урср Північної Буковини та Південної Бессарабії.
- •93. Розкол в оун.
- •94. Україна в загарбницьких планах фашистської Німеччини.
- •95. Оборонні бої на території України в 1941-1942 роках.
- •97. Внесок Українського народу в перемогу.
- •98. Боротьба оун і упа проти гітлерівського і сталінського режимів за відродження української незалежної держави.
- •99. Сталінські репресії в кінці 40-х – на початку 50-х років.
- •100. Демократичні процеси в Україні після смерті Сталіна, їх суперечливий і непослідовний характер.
- •101. Загострення соціальних проблем радянського суспільства. Неосталінізм.
- •102.Духовне життя українського народу в 70-80 рр.
- •103.Застійні явища в науці, літературі та мистецтві. Опозиційний рух.
- •104. Основні напрямки перебудови м. Горбачова та її наслідки.
- •106. Проголошення незалежності України.
- •107. Прийняття Конституції України.
- •108. Реалізація ринкових реформ (друга половина 1994 - 1999 рр.).
- •109. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України.
- •110. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
- •111. Релігійне життя сучасної України.
- •112. Роль української діаспори у розбудові держави
- •96. Діяльність комуністичного і націоналістичного підпілля
102.Духовне життя українського народу в 70-80 рр.
Суперечлива ситуація склалася і в духовній сфері республіки. На перший погляд, кількісні показники свідчили про благополучний розвиток. Наприклад, у галузі освіти: якщо в 1970 р. середню освіту одержали 651 тис., а вищу — 117,2 тис. осіб, то в 1980 р. відповідно — 924 тис. та 148,1 тис. Проте освіта дедалі більше відставала від вимог часу, науково-технічного прогресу, її якість, по суті, знижувалася. Як не парадоксально, у цей період падав авторитет освіти та освіченості, знижувався «попит» на знання. До того ж освіта стала об'єктом форсованої русифікації: якщо в 1960/1961 навчальному році школи з українською мовою навчання охоплювали 68,7% учнів, то в 1970/1971 — 60,4%, в 1976/1977 — 57,8%. А російською мовою навчалися відповідно — 30,4%, 38,8%, 41,3%.
Аналіз динаміки зростання наукового потенціалу України, здавалось би, мав вселяти надію: загальна кількість науковців республіки на 1987 р. становила понад 213 тис. осіб, а в 1960 р. їх було лише 46 тис. У цей час плідно працювали вчені під керівництвом М. Боголюбова (математична фізика), В. Глушкова (кібернетика), Л. Ландау (ядерна фізика), Б. Патона (зварювання металів). Проте ці окремі прориви лише відтіняли наростаючі застійні явища у сфері науки. З плином часу негативні процеси все більше поглиблювалися: Академія наук УРСР поступово починає втрачати свою колишню роль мозкового центру; наростаючі бюрократичні перепони уповільнювали фундаментальні розробки, не давали змоги повною мірою реалізувати на практиці відкриття українських учених у кібернетиці, хімії, біології; ідеологічний диктат зумовив посилення в українському суспільствознавстві кон'юнктурщини, необ'єктивності, замовчування.
Однак, незважаючи на тиск, у цей складний період залишалися і вчені-суспільствознавці, які нестандартно, не в руслі «офіційних поглядів» підходили до вирішення наукових проблем (історики М. Брайчевський, О. Компан, О. Апанович, Я. Дзира, філософ П. Копнін).
Не набагато кращою була ситуація в галузі літератури та мистецтва. Ніби в коштовну раму, ця сфера була вставлена в жорсткі рамки офіційно визнаного соціалістичного реалізму, все, що в них не вписувалося, піддавалося забороні та гонінням. Та все ж у цей період було створено чимало талановитих творів, які одержали широке визнання: у літературі — романи О. Гончара «Собор», «Циклон», М. Стельмаха «Дума про тебе», «Чотири броди», поезія І. Драча, Б. Олійника, Д. Павличка, твори П. Загребельного, Ю. Мушкетика, Є. Гуцала та ін.; у кіно — фільми «Білий птах з чорною ознакою» (режисер Ю. Іллєнко), «В бій ідуть тільки «старики» та «Ати-бати йшли солдати» (Л. Биков), «Вавілон XX» (І. Миколайчук) та ін.; у музиці — опери Г. Майбороди і В. Губаренка, симфонії В. Кирейка і А. Штогаренка, кантати В. Рождественського і А. Філіпенка, пісні П. Майбороди, О. Білаша, І. Шамо, К. Домінчена, О. Сабадаша, В. Івасюка.
З другої половини 60-х років посилюється ідеологічний диктат у духовній сфері, який досягає свого апогею в Україні у період «маланчуківщини». В. Маланчук зробив кар'єру як теоретик і борець з українським націоналізмом. Ще перебуваючи на посаді головного ідеолога Львівського обкому партії на початку 70-х років, він видав у Москві кілька публікацій, у яких боротьбу з націоналізмом розглядав як одне з найголовніших завдань партії. Ці твердження йшли у розріз із офіційною доктриною, якої дотримувався ЦК КПУ, — про остаточне торжество інтернаціоналізму в республіці. Київ прореагував досить різко — незабаром В. Маланчука було знято з посади секретаря обкому партії і переведено на посаду заступника міністра вищої освіти УРСР, що фактично унеможливлювало продовження політичної кар'єри. Проте в Кремлі енергійного борця з націоналізмом помітили, взяв його на замітку і Суслов. Тому не дивно, що після усунення 1972 p. П. Шелеста, за підтримки Москви, В. Маланчук стає секретарем ЦК КПУ, головним ідеологом республіки. Починається період чорних списків, особистої цензури, політичних доносів, ідеологічного диктату. Зазнають гонінь письменники О. Гончар, І. Білик, Б. Харчук, О. Бердник, Л. Костенко, Б. Чичибабін та ін.
Ситуація в духовній сфері погіршувалася й тим, що у цей час утворився своєрідний тандем головного ідеолога республіки В. Маланчука і голови КДБ України В. Федорчука. На практиці це означало, що водночас із ідеологічними погромами відбувалися обшуки, арешти, суди.
Отже, ситуація в духовній сфері значною мірою визначалася еволюцією усієї системи. Політичний курс на «стабілізацію» посилював ідеологічний диктат, зумовлював деформації, однак лише гальмував, а не зупиняв духовний розвиток суспільства.