
- •1. Походження українського народу.
- •2. Матеріальна та духовна культура трипільської цивілізації
- •3.Античні міста держави Північного Причорномор’я
- •4. Суспільно-політичне і економічне життя східнослов’янських племен доби перших державних утворень і Київської Русі (4-пер.Пол.13 ст.)
- •5. Культура Київської Русі
- •7. Кревська унія
- •6. Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви
- •8. Грюнвальдська битва 1410 року
- •9.Люблінська унія
- •10. Берестейська унія
- •11. Внесок української інтелігенції в розвиток освіти і наукових знань в XVI ст..
- •13. Культура України пер.Пол. 17 ст.
- •12. Постать Дмитра Вишневецького в історії України
- •14. Постать Петра Сагайдачного в історії України
- •15. Реформа Православної церкви за часів п. Могили.
- •16. Еволюція козацько-селянських повстань на передодні Хмельниччини
- •17. Військово-територіальний устрій як спосіб поширення реєстрового козацтва на городову Україну.
- •19. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини.
- •18.Історіографія Хмельниччини
- •19. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини.
- •20. Перші кроки дипломатичної служби б.Хмельницького
- •21. Формування збройних сил Гетьманщини
- •22. Козацька старшина як українська політична еліта
- •23. Постать м. Кричевського в історії України.
- •24. Підготовка українсько–московського союзу
- •25. Статті б. Хмельницького 1654
- •26. Березневі статті 1654 року.
- •27. Постать Івана Богуна в історії України.
- •28. Другий похід б. Хмельницького на Галичину
- •30. Підготовка українсько-шведсько-угорського союзу в 1656 – 1657 рр.
- •31. Постать ю.Немирича
- •32. Проект нового московсько-українського договору після смерті б. Хмельницького
- •33. Гадяцький трактат
- •34. Конотопська битва в історії України
- •35. Постать Мартина Пушкаря в історії України
- •36. Переяславський договір 1659р.
- •37.Чорна Рада 1663 року
- •38. Московські статті 1665 року
- •39. Андрусівський договір 1667 року.
- •40. Гетьман Петро Дорошенко.
- •41. Постать Михайла Ханенка в історії України.
- •42. Батуринський переворот 1672 року.
- •43. Гетьманування Івана Самойловича.
- •44. Постать Івана Сірка в історії України.
- •45. Обрання Івана Мазепи на гетьманство.
- •46. Постать Петра Іваненка (Петрика) в історії України.
- •47. Полтавська битва в історії України.
- •48. Гетьман Павло Полуботок.
- •49. Нова Січ.
- •50. Гетьманування Кирила Розумовського.
- •51. Друга Малоросійська колегія.
- •53. Постать Петра Калнишевського в історії України.
- •52. Ліквідація Запорозької Січі 1775 року.
- •54. Чорноморське козацьке військо.
- •55. Задунайська Січ.
- •56. Участь українського козацтва в освоєнні Слобожанщини та Кубані.
- •57. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства.
- •16. Еволюція козацько-селянських повстань напередодні Хмельниччини
- •57. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства.
- •58. Українські землі в складі Австрійської імперії.
- •59. Українська культура в добу Гетьманщини.
- •60. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій.
- •61. Суспільно-політичний рух в українських землях у першій половині хіх ст.
- •62. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст.
- •63. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині хіх ст.
- •65. Постать Миколи Міхновського в історії України.
- •66. Український національно-визвольний рух під час Першої російської революції.
- •68. Українізація російської армії.
- •69. Центральна рада в боротьбі за відродження української держави. Ііі і іv Універсали.
- •70. Ставлення більшовиків до української державності.
- •71. Берестейський договір 1918 року.
- •72. Гетьманський переворот.
- •73. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр.
- •75. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин.
- •76. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях.
- •77. Злука зунр і унр. Акт Соборності.
- •74. Селянські повстання проти більшовицького режиму.
- •67. Вплив українців Петрограду на революційні події 1917 року.
- •64. Значення творчості Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки для відродження української державності.
- •78. Варшавський договір 1920 року.
- •79. Зимовий похід 1921 року.
- •80. Причини та наслідки голоду на Україні 1921-1923 років.
- •81. Суспільно-політичне і культурне життя українського народу в 20-ті роки.
- •82. Становлення адміністративно-командної державної системи управління.
- •83. Сталінська індустріалізація України.
- •84. Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 років та його наслідки.
- •85. Суперечливий характер культурного будівництва на Україні в 30-роки.
- •86. Згортання українізації.
- •87. Коренізація в урср.
- •88. Українізація поза межами усрр.
- •89. Діяльність Української військової організації (уво).
- •90. Організації українських націоналістів (оун).
- •91. Проголошення Карпатської України самостійною державою.
- •92. Приєднання до урср Північної Буковини та Південної Бессарабії.
- •93. Розкол в оун.
- •94. Україна в загарбницьких планах фашистської Німеччини.
- •95. Оборонні бої на території України в 1941-1942 роках.
- •97. Внесок Українського народу в перемогу.
- •98. Боротьба оун і упа проти гітлерівського і сталінського режимів за відродження української незалежної держави.
- •99. Сталінські репресії в кінці 40-х – на початку 50-х років.
- •100. Демократичні процеси в Україні після смерті Сталіна, їх суперечливий і непослідовний характер.
- •101. Загострення соціальних проблем радянського суспільства. Неосталінізм.
- •102.Духовне життя українського народу в 70-80 рр.
- •103.Застійні явища в науці, літературі та мистецтві. Опозиційний рух.
- •104. Основні напрямки перебудови м. Горбачова та її наслідки.
- •106. Проголошення незалежності України.
- •107. Прийняття Конституції України.
- •108. Реалізація ринкових реформ (друга половина 1994 - 1999 рр.).
- •109. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України.
- •110. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
- •111. Релігійне життя сучасної України.
- •112. Роль української діаспори у розбудові держави
- •96. Діяльність комуністичного і націоналістичного підпілля
83. Сталінська індустріалізація України.
Після зміцнення своєї влади більшовики розпочали докорінну перебудову країни, що отримала назву «радянська модернізація».
Складові радянської модернізації України: індустріалізація, колективізація, масові репресії, «культурна революція».
У грудні 1925 р. відбувся XIV з'їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію СРСР. Наступний, XV з'їзд, у 1927 р. визнав пріори тет державного плану над ринком, що означало згортання непу і знищення товарно-грошових відносин. На думку Сталіна, плани повинні були мати не прогнозуючий, а директивний характер, тобто бути обов'язковими для виконання. Передбачалося досягти 19 % щорічного приросту промислової продукції, а в 1929 р. XVI конференція ВКП(б) затвердила ще вищі темпи розвитку. Противники надзвичайних заходів і штурмівщини — М. Бухарін, О. Риков, М. Томський та інші — були оголошені «правим ухилом» і під час «чистки» партії виключені з її лав. На основі показників першого п'ятирічного плану на 1928/29—1932/33 рр. відповідно були розроблені плани економічного розвитку України, затверджені XI Всеукраїнським з'їздом Рад.
Перша п'ятирічка становила суму річних планів, які постійно коригувалися в бік збільшення. Для України встановлювалися напружені темпи зростання важкого машинобудування, хімічної промисловості, видобутку електроенергії. Фактично закріплювалася дореволюційна структура господарства, розрахована не на впровадження нових технологій, а на використання енергетичних і сировинних ресурсів.
На тлі світової економічної кризи 1929—1933 рр. створювалося враження швидкого економічного прогресу в СРСР. Це породжувало в більшовицьких лідерів бажання ще більше напружити сили народу і здійснити великий стрибок у соціалізм. Сталін установив темпи приросту промислової продукції на другий рік п'ятирічки 32 %, а далі — 45 %. Така «надіндустріалізація» не підкріплювалася реальними можливостями. Окремі галузі економіки розвивалися з випередженням, інші відставали. Унаслідок цього на новобудовах не вистачало коштів, кваліфікованих кадрів, устаткування. Для залучення нових ресурсів використовувалися будь-які заходи.
Джерела індустріалізації: доходи державного сектора економіки; доходи від державної монополії на зовнішню торгівлю, збільшення експорту сировини і сільгосппродукції за кордон; «ножиці цін» між промисловою продукцією і сільгосппродукцією; націоналізація промисловості, ліквідація приватного сектора економіки (згортання непу); скасування конвертації червінців, інфляція; збільшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат; подовження робочого дня; колективізація, «розкурі^лення»; примусові державні позики; праця в'язнів; трудовий ентузіазм, стаханівський рух; підвищення цін на винно-горілчані напої; продаж за кордон національно-культурних цінностей; антирелігійна кампанія, пограбування церков; збільшення прямих і непрямих податків; запровадження карткової системи розподілу продуктів і предметів першої необхідності, зниження життєвого рівня населення.
З'явилося таке поняття як «штурмівщина», коли плани капітального будівництва неодноразово переглядались, але кожен із них мав виконуватись.
У роки першої п'ятирічки в Україні будувалося близько 400 нових підприємств, у тому чисілі Дніпровська гідроелектростанція, завод інструментальних сталей у Запорожжі «Дніпроспецсталь», Харківський тракторний завод, шахти в Донбасі та інші. Велика промисловість України перейшла в підпорядкування загальносоюзних наркоматів. Таким чином, Україна, як й інші республіки, була позбавлена економічної самостійності. Адміністративно-директивні методи управління стали головними в розвитку радянської економіки.
Щоб довести тріумф першої п'ятирічки, Сталін маніпулював статистичними показниками. Спеціальним рішенням Політбюро окремим відомствам було заборонено друкувати підсумки своєї роботи. Зростання промислової продукції подавалося не в конкретному обчисленні, а в карбованцях. Отже, досить було встановити великі ціни На нову продукцію, як валові показники різко зростали. Це дало змогу оголосити про виконання першої п'ятирічки за 4 роки і 3 місяці. Щорічний приріст промислової продукції в середньому становив близько 16 %, тобто менше, ніж було заплановано.
У роки другої п'ятирічки 1933—1937 рр. темпи зростання були визначені на рівні 16,5 %. В Україні стали до ладу гіганти металургійної промисловості — «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь», а також Новокраматорський завод важкого машинобудування — один із найбільших у Європі.
Виконання перших п'ятирічок потребувало надзвичайних зусиль народу СРСР. Причому п'ятирічки не були розраховані на підвищення матеріального добробуту. Більше того, голод 1932—1933 рр. знищив мільйони людей, село запустіло, міста й новобудови поновлювалися дешевою робочою силою. «Шахтинська справа» (1928 р.) у Донбасі — суд над старими спеціалістами вугільної промисловості — започаткувала організоване цькування фахівців із дореволюційними дипломами.
Більшовики не надавали належного значення матеріальним стимулам праці. Карткова система давала можливість робітникам і службовцям придбати мінімум товарів. Ігноруючи економічні важелі підвищення продуктивності праці, керівники більшовицької партії та уряду намагалися скористатися ентузіазмом мас, а також неоплачуваною працею мільйонів безневинно ув'язнених. Соціалістичне змагання (стаханівський рух та ін.) надовго стало головною формою боротьби за вищі показники праці.
Передбачене в більшовицьких планах витіснення капіталістичних елементів вилилося у фізичну ліквідацію значної частини економічно активного населення — так званого «куркульства» на селі та власників приватних підприємств у місті. Посилився товарний голод, оскільки зусилля в галузі важкої промисловості супроводжувалися хронічним занепадом соціальної сфери і легкої промисловості. Щоб зберегти темпи розвитку промисловості, робітників та інженерно-технічних працівників фактично прикріпили до підприємств і установ, а порушення дисципліни прирівнювалося до кримінального злочину.
Отже, позитивніш підсумком індустріалізації України стало зростання підприємств важкої промисловості (майже вії разів), будівництво нових шахт, електростанцій і, як результат, перетворення України на індустріально-аграрну країну, яка за рівнем окремих галузей промисловості випередила деякі європейські держави.
Негативні наслідки-, підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; посилена централізація управління промисловістю; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення (поширення державних позик, торгівля алкогольними напоями, черги, продовольчі картки, хронічний дефіцит товарів і послуг, житлові проблеми тощо).