
- •1. Походження українського народу.
- •2. Матеріальна та духовна культура трипільської цивілізації
- •3.Античні міста держави Північного Причорномор’я
- •4. Суспільно-політичне і економічне життя східнослов’янських племен доби перших державних утворень і Київської Русі (4-пер.Пол.13 ст.)
- •5. Культура Київської Русі
- •7. Кревська унія
- •6. Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви
- •8. Грюнвальдська битва 1410 року
- •9.Люблінська унія
- •10. Берестейська унія
- •11. Внесок української інтелігенції в розвиток освіти і наукових знань в XVI ст..
- •13. Культура України пер.Пол. 17 ст.
- •12. Постать Дмитра Вишневецького в історії України
- •14. Постать Петра Сагайдачного в історії України
- •15. Реформа Православної церкви за часів п. Могили.
- •16. Еволюція козацько-селянських повстань на передодні Хмельниччини
- •17. Військово-територіальний устрій як спосіб поширення реєстрового козацтва на городову Україну.
- •19. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини.
- •18.Історіографія Хмельниччини
- •19. Військово-територіальний устрій реєстрового козацтва як основа створення органів влади на місцях в період Хмельниччини.
- •20. Перші кроки дипломатичної служби б.Хмельницького
- •21. Формування збройних сил Гетьманщини
- •22. Козацька старшина як українська політична еліта
- •23. Постать м. Кричевського в історії України.
- •24. Підготовка українсько–московського союзу
- •25. Статті б. Хмельницького 1654
- •26. Березневі статті 1654 року.
- •27. Постать Івана Богуна в історії України.
- •28. Другий похід б. Хмельницького на Галичину
- •30. Підготовка українсько-шведсько-угорського союзу в 1656 – 1657 рр.
- •31. Постать ю.Немирича
- •32. Проект нового московсько-українського договору після смерті б. Хмельницького
- •33. Гадяцький трактат
- •34. Конотопська битва в історії України
- •35. Постать Мартина Пушкаря в історії України
- •36. Переяславський договір 1659р.
- •37.Чорна Рада 1663 року
- •38. Московські статті 1665 року
- •39. Андрусівський договір 1667 року.
- •40. Гетьман Петро Дорошенко.
- •41. Постать Михайла Ханенка в історії України.
- •42. Батуринський переворот 1672 року.
- •43. Гетьманування Івана Самойловича.
- •44. Постать Івана Сірка в історії України.
- •45. Обрання Івана Мазепи на гетьманство.
- •46. Постать Петра Іваненка (Петрика) в історії України.
- •47. Полтавська битва в історії України.
- •48. Гетьман Павло Полуботок.
- •49. Нова Січ.
- •50. Гетьманування Кирила Розумовського.
- •51. Друга Малоросійська колегія.
- •53. Постать Петра Калнишевського в історії України.
- •52. Ліквідація Запорозької Січі 1775 року.
- •54. Чорноморське козацьке військо.
- •55. Задунайська Січ.
- •56. Участь українського козацтва в освоєнні Слобожанщини та Кубані.
- •57. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства.
- •16. Еволюція козацько-селянських повстань напередодні Хмельниччини
- •57. Крим у складі Катеринославського генерал-губернаторства.
- •58. Українські землі в складі Австрійської імперії.
- •59. Українська культура в добу Гетьманщини.
- •60. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій.
- •61. Суспільно-політичний рух в українських землях у першій половині хіх ст.
- •62. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст.
- •63. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині хіх ст.
- •65. Постать Миколи Міхновського в історії України.
- •66. Український національно-визвольний рух під час Першої російської революції.
- •68. Українізація російської армії.
- •69. Центральна рада в боротьбі за відродження української держави. Ііі і іv Універсали.
- •70. Ставлення більшовиків до української державності.
- •71. Берестейський договір 1918 року.
- •72. Гетьманський переворот.
- •73. Відновлення Української Народної Республіки. Директорія унр.
- •75. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин.
- •76. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях.
- •77. Злука зунр і унр. Акт Соборності.
- •74. Селянські повстання проти більшовицького режиму.
- •67. Вплив українців Петрограду на революційні події 1917 року.
- •64. Значення творчості Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки для відродження української державності.
- •78. Варшавський договір 1920 року.
- •79. Зимовий похід 1921 року.
- •80. Причини та наслідки голоду на Україні 1921-1923 років.
- •81. Суспільно-політичне і культурне життя українського народу в 20-ті роки.
- •82. Становлення адміністративно-командної державної системи управління.
- •83. Сталінська індустріалізація України.
- •84. Насильницька колективізація сільського господарства. Голодомор 1932-1933 років та його наслідки.
- •85. Суперечливий характер культурного будівництва на Україні в 30-роки.
- •86. Згортання українізації.
- •87. Коренізація в урср.
- •88. Українізація поза межами усрр.
- •89. Діяльність Української військової організації (уво).
- •90. Організації українських націоналістів (оун).
- •91. Проголошення Карпатської України самостійною державою.
- •92. Приєднання до урср Північної Буковини та Південної Бессарабії.
- •93. Розкол в оун.
- •94. Україна в загарбницьких планах фашистської Німеччини.
- •95. Оборонні бої на території України в 1941-1942 роках.
- •97. Внесок Українського народу в перемогу.
- •98. Боротьба оун і упа проти гітлерівського і сталінського режимів за відродження української незалежної держави.
- •99. Сталінські репресії в кінці 40-х – на початку 50-х років.
- •100. Демократичні процеси в Україні після смерті Сталіна, їх суперечливий і непослідовний характер.
- •101. Загострення соціальних проблем радянського суспільства. Неосталінізм.
- •102.Духовне життя українського народу в 70-80 рр.
- •103.Застійні явища в науці, літературі та мистецтві. Опозиційний рух.
- •104. Основні напрямки перебудови м. Горбачова та її наслідки.
- •106. Проголошення незалежності України.
- •107. Прийняття Конституції України.
- •108. Реалізація ринкових реформ (друга половина 1994 - 1999 рр.).
- •109. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України.
- •110. Основні тенденції розвитку сучасної української культури.
- •111. Релігійне життя сучасної України.
- •112. Роль української діаспори у розбудові держави
- •96. Діяльність комуністичного і націоналістичного підпілля
8. Грюнвальдська битва 1410 року
(також Битва під Танненбергом 1410) — битва, яка відбулася під час «Великої війни» 1409—1411 років між військами Тевтонського ордену та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського поблизу сіл Грюнвальд і Танненберг (землі Тевтонського ордену, нині територія Польщі) 15 липня 1410.
Польське військо очолював польський король Ягайло, воно мало 51 хоругву і загальну чисельність близько 18 тисяч воїнів, з них близько 11 тисяч важкої кавалерії та 4 тисячі піхотинців (решта, скоріше за все, військова обслуга — обоз). Основу війська складали 42 хоругви з польських земель, під проводом Ягайла також виступили 7 хоругов з західноруських земель (з Львівської, Холмської, Перемиської, Галицької земель і 3 хоругви з Подільської) та 2 хоругви чеських найманців на чолі з Яном Жижкою, майбутнім вождем таборитів, а також воїни з моравів, волохів, силезців[5].
Військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського очолював великий князь литовський Вітовт, воно мало 40 хоругв і загальну чисельність близько 11 тисяч воїнів.
До війська входили підрозділи литовських (сучасна Білорусь і частково Росія), руських (сучасна Україна) та жамойтських (сучасна Литва) земель, в тому числі з: Галичини, Поділля, Києва, Стародуба, Луцька, Володимира, Смоленська. Син удільного Чернігівсько-Сіверського князя Корибута-Дмитра — Жигимонт Корибутович очолював 51-шу хоругву, яка йшла під його власним прапором (гербом «Погоня»).
З історичних джерел відомий український лицар, який прославився своїми героїчними вчинками при Грюнвальді — Іванко Сушик з Романова, що під сучасним Львовом. За подвиги на полі Грюнвалдської битви він винагороджений королем Владиславом трьома селами в галицькій землі. На боці союзницьких військ також виступили загони кримських татар числом від 1 до 3 тисяч воїнів, здебільшого вершників, на чолі з ханом Джелял-Ед-Діном, сином хана Тохтамиша. 14 серпня 1409 Великий Магістр Тевтонського ордену Ульріх фон Юнгінген оголосив війну польсько-литовському союзу, але невдовзі запропонував перемир'я, яке мало тривати до заходу сонця 24 червня 1410.
Битва відбулась в трикутнику між селами Грюнвальд, Танненберг (нині — Стембарк) і Людвигсдорф (нині — Лодвигово), площа поля битви складала біля 4 кв. км.. Тевтонські війська вишикувались в дві лінії фронтом біля 2,5 кілометра: на правому фланзі Конрад Ліхтенштейн, на лівому — Фрідріх Валленрод, за ними по центру — Магістр ордена Ульріх фон Юнінген з 16 хоругвами. Польсько-литовсько-руські війська вишикувались в три лінії фронтом біля 2-2,5 кілометра: на лівому фланзі король Ягайло з 51 хоругвою (40 польських, 9 руських, 2 чеські хоругви), на правому фланзі князь Вітовт з 40 литовсько-руськими хоругвами і татарською кіннотою. Розпочали битву татарська кіннота і перша лінія литовсько-руських сил, які атакували праве крило орденських військ: «Потым вдарено в котлы, в сурмы и зараз литва з татарами з великою прудкостю скочили на нѣмци и сточили з ними битву, же конь об коня боком отирался».
Лицарі Валленрода відбили цей напад і самі перейшли в контрнаступ, але переслідуючи легку татарську і литовську кінноту потрапили в засідку: «поляцы тож з кролем своим, припавши, взяли нѣмцов на палаши, a потым навели нѣмцов на свои гарматы, навевши роскочилися, a тут зараз з гармат дано огню, где зараз нѣмцов килка тысячий полегло. Еднак же нѣмцы, того не уважаючи, шли ослѣп на поляки и литву».
Битва тривала близько 3 годин. Війська Тевтонського ордену були розгромлені (в тому числі загинув і великий магістр ордену).
Наслідки битви. Перемога союзницьких військ у Грюнвальдський битві підірвала військову могутність Тевтонського ордену і припинила експансію німецьких рицарів на cхід. 1 лютого 1411 рр. було підписано Торуньський мир за яким орден повертав на користь Литви Жемайтію та Добжинську землю на користь Польщі, а також сплачував контрибуцію.