80. Причини та наслідки голоду на Україні 1921-1923 років.

У 1921 році в країні вперше було запроваджено терор глодом, який позначився не тільки на демографічних, соціальних, психологічних аспектах буття українського народу, а й спричинив відчутні політичні наслідки.

Протягом багатьох десятиліть інформація про справжні причини голоду 1921-1923 років довго замовчувалася. Радянські підручники стверджували, що на початку 20-х років голод охопив лише район Поволжя. Проте...Коли пуди хліба відправляла на голодне Поволжя, по українських селах масово гинули діти...від голоду.

На півдні України восени 1920, зимою і весною 1921 випало лише 3/4 звичайної норми опадів. Катастрофічне становище сталося в Катеринославщині, Донеччині, Запоріжжі, Одесі, Миколаївщині і Харківщині. За рахунок північних і правобережних районів, які менше постраждали від неврожаю в Україні було зібрано 300 млн. пудів зернових або 30 % врожаю 1916 р.

Про голод в Україні почав заявляти на весь світ уряд УНР в екзилі вже восени 1921 року. Так, у вересні 1921 року повноважний представник УНР Олександр Шульгин звернувся з проханням про допомогу голодуючому українському населенню до Нансена, а через місяць це питання місія УНР порушила в Парижі.

На жаль, тоді західний світ так не перейнявся трагедією українського селянства, страшний голод поширювався далі півднем України. До Катеринославщини, Запоріжжя та Донеччини наприкінці 1921 року додається Миколаївщина та Одещина. І на початку січня 1922 року кількість голодуючих тут сягнула 1890000 осіб, у березні – 3250000, в червні – 4103000.

Охопивши такі величезні простори, голод спричинився до збільшення смертних випадків. Зокрема, якщо за січень-березень 1922 року в Херсоні народилося 918 осіб, то вмерло – 5405. У чотирьох містах Миколаївщини за цей період з'явилося на світ 1199 осіб, а пішло з цього – 7323. І таки випадки і показники не є випадковими чи поодинокими – це відбувалося у кажному місті, селі України.

Виділяють основні причини голоду у 1921-1923 роках:

- засуха в неврожай;

- продовження хлібозаготівлі;

- надмірно високий розмір продподатку;

- вивіз продовольчих вантажів у Росію;

- 440 тис. переселенців в Україну з районів Поволжя, Казахстану та Уралу;

- Ліквідація Центральної комісії допомоги голодуючим.

Масштаби:

Від 4 до 7 млн голодуючих та 1,5 -2 млн померлих (за неофіційними даними кількість померлих більша)...

Слід зазначити, що, якщо для голодуючих на Поволжі було прийнято закордонну допомогу, то в Україну не надійшло жодного кілограма зерна. Через цю ситуацію московський уряд, а за його вказівками -партійно -державний апарат республіки змогли лише забезпечити мінімальну, напівголодну норму споживання для робітників і військовослужбовців, біженців з Поволжя. Про голодуючих українських селян держава не потурбувалася. Газетам було заборонено висвітлювати становище в південних губерніях України. Тільки в січні 1922 року було дозволено прийняти допомогу від організацій, писати про голод. Ситуація й надалі залишалася складною...