16. Еволюція козацько-селянських повстань напередодні Хмельниччини

Козацькі повстання 90-х років XVI ст. Кінець XVI ст. ознаменувався в Україні піднесенням козацького повстанського руху, що мав національно-визвольний характер. Причини повстань:

• закріпачення селянства і нереєстрових козаків; збільшення пан­щини через ринкову спрямованість шляхетських господарств;

• захоплення польськими феодалами південноукраїнських земель, де феодали зіткнулися з інтересами козаків;

• ігнорування польським урядом вимог щодо збільшення реєстру. Основні вимоги:

• збільшення плати за військову службу;

• розширення козацького реєстру;

• вільні походи проти Кримського ханства та Османської імперії;

• привілеї для православної церкви.

Повстання Криштофа Косинського (1591-1593 рр)

І Криштоф Косинський був гетьманом реєстрового козацтва, дрібним шлях- I тичем із Підляшшя. Був позбавлений отриманого за службу маєтку, через 1 що і розпочав повстання. Загинув в одному з боїв із польськими військами. І Існує легенда, що його живцем замурували в католицькому монастирі. Територія: Поділля, Київщина, Волинь. Учасники: козаки, селяни-втікачі, міщани. Перебіг подій. Повсталі захопили Білу Церкву, Трипілля, Пе­реяслав. Край було переведено на воєнний стан. 23 січня 1593р. повстанці зустрілися з польськими військами під містечком П'яткою на Волині. Після тижня кривавих боїв було підписано угоду:

• К. Косинський позбавляється гетьманства;

• з реєстру виписують тих, хто приєднався до повстання;

• козаки втратили право самостійно підтримувати дипломатичні зв'язки з іншими державами та здійснювати військові походи. Косинський звернувся за допомогою до московського царя, але

той воював зі Швецією і надав лише гроші.

Загинув Косинський у травні 1593 р. під Черкасами. Повстання було придушено. Р • .

Козацька війна 1594 р. під проводом Северина Наливайка. Територія: БрацЛавщина, Київщина, Волинь, Білорурь. Учасники: козаки, селяни, міщани. Перебіг подій. Наливайко скористався війною Польщі з Туреччи­ною. Повстання охопило більшу частину українських і білоруських земель, що стало загрожувати існуванню держави. Проти повстанців рушила каральна експедиція С. Жолкевського. Відступаючи, Нали­вайко планував перейти на територію Московського царства, але під Лубнами в урочищі Солониця був розбитий. Поляки вирізали майже 10 тис. чоловік у козацькому таборі, в основному — жінок і дітей. Наливайка та ще шістьох керівників повстання стратили у 1597 р.

Значення козацьких повстань кінця XVI ст.

• Козацтво проявило себе суспільною силою, готовою до оборони своїх прав і привілеїв.

—. Стали спробою поширити права і привілеї реєстрових козаків на все козацтво. V

• Козаки набули досвіду організації повстань на великих тери­торіях.

• Повстання були підтримані селянами та міщанами, які масово вступали до козацьких лав.

• С. Наливайко вперше запропонував ідею створення території, де проживали б тільки козаки.

• С. Наливайко вперше запропонував ідею створення території, де проживали б тільки козаки.

Козацькі повстання першої половини XVII ст. Причини повстань:

• захоплення польськими феодалами південноукраїнських земель, де феодали зіткнулися з інтересами козаків;

• ігнорування польським урядом вимог щодо збільшення реєстру;

• обмеження прав і привілеїв запорозьких козаків, перетворення їх на кріпаків;

• поширення фільваркової системи;

• поширення уніатської та переслідування православної церкви (заборона будувати православні церкви й монастирі та закриття тих, що вже існували, передання їх у власність уніатській церк­ві, ліквідація церковно-приходських шкіл).

1625 р.у— повстання під проводом Марка Ж майла. Учасники: козаки, селяни та міщани. Територія: Подніпров'я. Підбіг подій. Помірковані запорожці виступили за мирне за­вершення конфлікту шляхом переговорів. Результатом компромісу став Куруківський трактат:

1.реестр збільшено до б тисяч; 2.збільшено плату реєстровцям; 3.учасники повстання амністовані; 4.нереєстрові козаки повертаються до шляхти.

1630 р. — повстання під проводом Тараса Трясила (Федорови­ча) , гетьмана нереєстрових козаків. Учасники: козаки, селяни та міщани.

Територія: Лівобережжя, Подніпров'я, Брацлавщина, Волинь, Галичина.

Перебіг подій. На придушення повстання рушило польське вій­сько С. Лаща, який розправлявся з мирними жителями. У відповідь повстанці вирізали «Золоту роту» з добірних польських вояків. Ця битва дістала назву «Тарасова ніч». Але серед повсталих почешися чвари, частина козаків домоглася обрання нового гетьмана — А. Конашевича-Бута, який почав переговори з поляками.

Щоб перешкодити подальшим повстанням, до 1635р. поляки по­будували на дніпровських порогах фортецю Кодак. Гарнізон фортеці не пускав по Дніпру човнів на Січ, кінні роз'їзди ловили втікачів і направляли їх на земляні роботи або в тюрми.

1635 р. — загін Деяка Сули ми зруйнував Кодацьку фортецю. Са­мого Судиму старшина видала польському урядові, і його стратили у Варшаві. Кодак було відбудовано.

1637р• — повстання під проводом запорізького гетьмана Павла Бута (Павлюка) охопило Подніпров'я, Брацлавщину. Поляки за­пропонували переговори, Павла Бута та кількох ватажків схопили реєстровці й передали польському командуванню. Згодом їх стра­вили у Варшаві.

Наслідком поразки цього повстання стала «Ординація Війська Запорізького реєстрового» 1638 р.: 1.реєстр становив 6 тисяч козаків; 2.нереєстрові козаки мали стати кріпаками; 3.Запорозька Січ підлягала ліквідації.

1638 р. — повстання під проводом запорозького гетьмана Яко­ва Острянина (Остряниці). Козацькі війська діяли за підтримки донських козаків; зазнали поразки й перейшли на територію Мос­ковської держави. Того ж року козаки попросили в польського уря­ду перемир'я. Настало десятиліття «золотого спокою» — до 1648]

Значення козацьких повстань першої половини XVII ст.: 1.Боротьба набула національно-визвольного спрямування. 2.Козацькі вимоги — захист православ'я, скасування кріпацтва,] звільнення від польського панування — об'єднали різні верств українського населення (селян, міщан, православне духовенство, шляхту). 3.Козаки стали лідерами національно-визвольного руху. 4.Визнано, хоча й формально, існування православної церкви- в Україні, православним надано правц будувати церкви, відкри­вати братства, школи, типографії, навіть обіймати державні по сади («Статті для заспокоєння руського народу», 1633 р.). 5.Сприяли поширенню ідеї національного визволення, підготува ґрунт для Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмель ницького, що розпочалася в 1648 р.

Причини поразок селянсько-козацьких повстань: 1.як правило, вони починалися стихійно, без ретельного плану­вання; 2.головна мета — помста кривдникам, а не реалізація певної про­грами; 3.селяни-повстанці не йшли далі своєї місцевості; 4.старшина та реєстровці схилялися до переговорів, а не до рішу­чих воєнних дій; 5.козацька армія поступалася польській у стратегії, озброєнні, ви­школі.

Наслідки повстань: 1.реєстрове козацтво позбавлено самоврядування: полковниками моглибути тільки поляки, очолював військо не гетьман, а спе­ціальний королівський комісар; 2.козакиліередавали полякам артилерію та військові відзнаки. 3.обмежено територію розселення козаків;