
- •Їжа, її значення для людини.
- •Концепція збалансованого харчування
- •Нормальне функціонування організму людини визначається трьома основними факторами, до яких відноситься споживання їжі, води і наявність кисню.
- •Сукупність процесів, пов’язаних із споживанням та засвоєнням в організмі складових речовин їжі називається харчуванням.
- •Теорії та концепції харчування
- •Перший принцип раціонального харчування
- •Другий принцип раціонального харчування
- •Третій принцип раціонального харчування
- •Концепція здорового харчування. Функціональні інградієнти та продукти
- •Фізіологічне значення окремих харчових речовин
- •Фізіологічне значення окремих складових їжі
- •Функції води в організмі
- •Мінеральні речовини
- •Вуглеводи
- •Класифікація вуглеводів
- •Властивості цукрів
- •Співвідношення макроелементів
- •За енергетичними показниками
- •Вуглеводи
- •Показники якості зерна:
- •Дефекти зерна
- •Помел зерна
- •Підготовка зерна до помелу (при оббивному помелі)
- •Помел зерна
- •Односортний помел
- •Сортовий помел борошна
- •Хімічний склад борошна
- •Показники якості борошна
- •Показники якості круп
- •Розпушувачі тіста
- •Біологічні розпушувачі
- •Властивості дріжджів
- •Виробництво пресованих дріжджів
- •Принципова схема виготовлення пресованих дріжджів
- •Підготовка сировини
- •Хімічний склад та показники якості пресованих дріжджів
- •Дріжджовий концентрат (молоко)
- •Розмноження чистих культур молочнокислих бактерій
- •Розведення чистої культури дріжджів
- •Виробництво цукру
- •Дефекація
- •Фізико-хімічні показники повареної солі
- •Центрифугування
- •Роль пари
- •Виробництво цукру-рафінаду
- •Інвертний цукор
- •Мед бджолиний
- •Молоко та молочні продукти
- •Показники якості молока
- •Класифікація молока
- •Показники якості пастеризованого молока
- •Фізико-хімічні показники
- •Стерилізоване молоко
- •Згущене молоко
- •Дефекти згущеного молока
- •Показники якості згущеного молока
- •Сухе молоко
- •Властивості сухого молока
- •Приблизний хімічний склад сухого молока
- •Показники якості сухого молока
- •Зберігання
- •Показники якості вершків
- •Згушені вершки з цукром
- •Сухі вершки та сухі вершки з цукром
- •Сметана
- •Показники якості сметани
- •Хімічний склад сиру
- •Показники якості сиру
- •Маслянка
- •Сироватка молочна
- •Використання
- •Принципова схема виготовлення солоду
- •Вимоги до якості зерна
- •Підготовка зерна
- •Ферментування
- •Показники якості солоду
- •Крохмаль та патока
- •Використання
- •Виробництво картопляного крохмалю
- •Виробництво кукурудзяного крохмалю
- •Показники якості крохмалю
- •П атока
- •Приблизний склад вуглеводів патоки
- •Показники якості крохмальної патоки
- •Мальтозна патока
- •Рослинні олії.
- •Отримання рослинних олій пресуванням
- •П ресування мезги
- •Отримання рослинних олій екстрагуванням
- •Процес рафінування олії.
- •Фізико-хімічні показники соняшникової олії.
- •Тваринні жири.
- •Кондитерські хлібопекарські та кулінарні жири.
- •Масло коров’яче
Дефекація
Спочатку сік необхідно очистити (видалити механічні домішки та нецукри). При очищенні змінюють реакцію соку кислу на лужину. Це необхідно для того, щоб попередити гідроліз сахарози при випаровуванні внаслідок якого можуть бути великі втрати цукру.
Дефекація – це очистка вапном. Дія вапна:
з сахарозою дає сахарат Са
з нецукрами дає осад (з органічними кислотами – щавлевою, винною, лимонною, з неорганічними – Н2РО4, Н2SО4)
сприяє коагуляції білків
змінює реакцію соку кислу на лужну (попереджує інверсію сахарози (розклад сахарози на фруктозу і глюкозу))
сприяє посвітленню соку при обробці СО2.
Температура соку при дефікації – 80-85оС.
Сатурація
Це обробка соку СО2.
Мета: переведення вапна у нерозчинний стан утворення СаСО3 та розкладання сахаратів Са. Tемпература соку після сатуратора – 80оС.
Фільтрація
Відфільтровують крейду (СаСО3) та скоагульовані колоїди.
Друга сатурація
Призначена для видалення із соку Са солей та підвищення якості соку вцілому. Температура соку = 100оС.
Фільтрація
Сульфітрація
Зменшує забарвлення та сповільнює його наростання при наступній обробці, випаровуванні соку t соку = 85оС, проходить у сульфітаторах, пропускають SO2.
Випаровування
Вихід соку після очистки складає біля 120% від ваги буряків, але у цьому соці вміст сахарози 13-14%. Щоб виділити сахарозу із соку в кристалічному стані необхідно, щоб розчин був пересичений. Тільки при цій умові сахароза може викристалізовуватись спочатку сік згущують до густини 65% після цього у вакуум-апаратах ще видаляється 10-12% вологи. Отримують так званий утфель (уварений сік).
Вакуум випарка першого продукту
Мета: довести розчин сахарози до пересиченого стану. Кристалізація цукру сама по собі починається важко, тому у пересичений розчин вносять деяку кількість цукрової пудри, яка виконує роль затравки. Процес уварювання складається з 3-х періодів:
І пер. – сироп, що згущують під розрідженням (під вакуумом)
ІІ пер. – додають невелику кількість цукрової пудри – ростуть кристали
ІІІ пер. – настає тоді, коли розмір кристалів досягає потрібної величини.
Уварений сік являє собою густу в’язку масу, що складається з кристалів сахарози та міжкристальної патоки.
ВОДА
В хлібопекарському виробництві вода, що розходується для приготування тіста, є сировиною, так як її місткість в готовому продукті – в хлібопекарних виробах велика. В зв’язку з цим вода повинна відповідати вимогам: не повинна містити шкідливих сумішей і хвороботворних мікроорганізмів, повинна бути без кольору, прозорою, без запаху і приємною на смак. В ній не повинні міститися речовини, які виділяються неозброєним оком, які дають осад при зберіганні в закритому посуді при t = 30оС напротязі 24 годин. Наявність аміаку, сіроводню, солей азистої і азотної кислот, велика окисленість вказують на те, вода забруднена продуктами гниття тваринного або рослинного походження. Окисленість води дає увлення про місткість органічних речовин в ній. Для доброї питної води окисленість повинна бути не більше 2-3 мг кисню на 1 л води.
Санітарна пригодність води для харчових цілей встановлюється по наявності в ній загальної кільеості мікроорганізмів і окремо кишечної палички.
Соли Са і Мg, що знаходяться у воді придают властивості жорсткості. Жорсткість виражають у втгляді суми міліграм – еквівалентів іонів Са і Мg, що містяться в 1 л води. 1 мг – еквіваленту жорсткості відповідає вмісту в 1 л Н2О 20,04 мг Са або 12,16 мг Мg. Для живлення парових котлів жорстка вода непригодна, так як утворює в них накип. Таку воду перед застосуванням помякшують.
Для технологічний цілей хлібопекарського виробництва підвищена жорсткість води не є вадою, так як жорстка вода позитивно впливає на фізичні властивості тіста, укріпляючи його консистенцію.
По ГОСТ 2874-54 питна вода з будь-яких водопроводів повинна відповідати слідуючим вимогам.
Запах і вкус при t = 20оС, що оцінюються по 5-ти бальній системі, не більше 2, прозорість по шрифту, не менше 30, загальна жорсткість, не більше 7 мг, вміст сумішей, мг/л, не більше: свинцю – 0,1; мишьяку – 0,05; фтору – 1,5; міді – 3,0; цинку – 3,5
СІЛЬ
Поваренна сіль буває слідуючих видів:
Кам’яна – залягає в землі пластами і добувається горним способом;
Самоосадочна (озерна), яка знаходиться у вигляді пластів на дні озер;
Садочна, отримується випарюванням або виморожуванням з води лиманів і озер;
Виварочна – добувається випаровуванням з підземних розсолів.
Згідно ГОСТ 13830-68 харчова поварена сіль ділиться на 4 сорти: екстра, вищий, І, ІІ.
Колір солі екстра – білий, для інших сортів допускаються віддтінки: сіруватийЮ жовтуватий і розовуватий, сіль не повинна мати запаху і інших механічних сумішей, помітних на око. Смак 5%-ного розчину – солоний, без привкусів і запахів. Для йодованої солі допускається слабкий запах йоду.
Сіль випускається мілкокристалічна (виварочна), молота і немолота різних видів: комова (глыба), дроблена і зернова (ядро).