
- •Їжа, її значення для людини.
- •Концепція збалансованого харчування
- •Нормальне функціонування організму людини визначається трьома основними факторами, до яких відноситься споживання їжі, води і наявність кисню.
- •Сукупність процесів, пов’язаних із споживанням та засвоєнням в організмі складових речовин їжі називається харчуванням.
- •Теорії та концепції харчування
- •Перший принцип раціонального харчування
- •Другий принцип раціонального харчування
- •Третій принцип раціонального харчування
- •Концепція здорового харчування. Функціональні інградієнти та продукти
- •Фізіологічне значення окремих харчових речовин
- •Фізіологічне значення окремих складових їжі
- •Функції води в організмі
- •Мінеральні речовини
- •Вуглеводи
- •Класифікація вуглеводів
- •Властивості цукрів
- •Співвідношення макроелементів
- •За енергетичними показниками
- •Вуглеводи
- •Показники якості зерна:
- •Дефекти зерна
- •Помел зерна
- •Підготовка зерна до помелу (при оббивному помелі)
- •Помел зерна
- •Односортний помел
- •Сортовий помел борошна
- •Хімічний склад борошна
- •Показники якості борошна
- •Показники якості круп
- •Розпушувачі тіста
- •Біологічні розпушувачі
- •Властивості дріжджів
- •Виробництво пресованих дріжджів
- •Принципова схема виготовлення пресованих дріжджів
- •Підготовка сировини
- •Хімічний склад та показники якості пресованих дріжджів
- •Дріжджовий концентрат (молоко)
- •Розмноження чистих культур молочнокислих бактерій
- •Розведення чистої культури дріжджів
- •Виробництво цукру
- •Дефекація
- •Фізико-хімічні показники повареної солі
- •Центрифугування
- •Роль пари
- •Виробництво цукру-рафінаду
- •Інвертний цукор
- •Мед бджолиний
- •Молоко та молочні продукти
- •Показники якості молока
- •Класифікація молока
- •Показники якості пастеризованого молока
- •Фізико-хімічні показники
- •Стерилізоване молоко
- •Згущене молоко
- •Дефекти згущеного молока
- •Показники якості згущеного молока
- •Сухе молоко
- •Властивості сухого молока
- •Приблизний хімічний склад сухого молока
- •Показники якості сухого молока
- •Зберігання
- •Показники якості вершків
- •Згушені вершки з цукром
- •Сухі вершки та сухі вершки з цукром
- •Сметана
- •Показники якості сметани
- •Хімічний склад сиру
- •Показники якості сиру
- •Маслянка
- •Сироватка молочна
- •Використання
- •Принципова схема виготовлення солоду
- •Вимоги до якості зерна
- •Підготовка зерна
- •Ферментування
- •Показники якості солоду
- •Крохмаль та патока
- •Використання
- •Виробництво картопляного крохмалю
- •Виробництво кукурудзяного крохмалю
- •Показники якості крохмалю
- •П атока
- •Приблизний склад вуглеводів патоки
- •Показники якості крохмальної патоки
- •Мальтозна патока
- •Рослинні олії.
- •Отримання рослинних олій пресуванням
- •П ресування мезги
- •Отримання рослинних олій екстрагуванням
- •Процес рафінування олії.
- •Фізико-хімічні показники соняшникової олії.
- •Тваринні жири.
- •Кондитерські хлібопекарські та кулінарні жири.
- •Масло коров’яче
ВСТУП
Їжа, її значення для людини.
Концепція збалансованого харчування
Нормальне функціонування організму людини визначається трьома основними факторами, до яких відноситься споживання їжі, води і наявність кисню.
Сукупність процесів, пов’язаних із споживанням та засвоєнням в організмі складових речовин їжі називається харчуванням.
Харчування включає послідовні процеси поступання, переварювання, всмоктування та засвоєння в організмі харчових речовин, необхідних для покриття його енергозатрат, побудови та відновлення клітин і тканин тіла і регуляції функцій організму.
Хімічний склад харчових продуктів формують три основні групи компонентів:
а) продовольча сировина – продукти рослинного, тваринного, мікробіологічного, а також мінерального походження, які використовуються для виготовлення харчових продуктів;
б) харчові добавки – природні чи синтетичні речовини, сполуки, які спеціально вводяться в харчові продукти в процесі виготовлення останніх з метою надання харчовим продуктам визначених (заданих) властивостей і (або) збереження їх якості;
в) біологічно-активні речовини – концентрати природних (ідентичні природним) біологічно-активних речовин, що призначені для безпосереднього приймання з їжею або введення до складу харчових продуктів.
В аспекті біохімії харчування всі речовини, які можуть бути визначені у складі харчових продуктів поділяють на три основних класи:
макронутрієнти (від лат. “нутрицио” – харчування) – клас головних харчових речовин, що являють собою джерела енергії і пластичних (структурних) матеріалів; присутні в їжі у відносно великих кількостях (від 1 г); представниками є білки, жири, вуглеводи;
мікронутрієнти – клас харчових речовин, які мають виражені біологічні ефекти на різні функції організму; містяться в їжі у невеликих кількостях (мілі- і мікрограми); це вітаміни, попередники вітамінів і вітаміноподібні речовини, мінеральні речовини (макро- і мікроелементи ), полі ненасичені жирні кислоти і фосфоліпіди, деякі амінокислоти (незамінні), окремі олігосахариди;
неаліментарні речовини (від англ. аlimentary - харчовий, поживний) – речовини, які містяться в харчових продуктах, але не використовуються організмом у процесі життєдіяльності; це різні технологічні добавки (ароматизатори, консерванти, антиоксиданти та ін.), отруйні речовини і т.п. Проте сьогодні роль окремих не аліментарних речовин переглядається, тому що були відкритими нові властивості нехарчових речовин, пов’язаних із фізіологією харчування. До них відносяться харчові волокна, попередники синтезу біологічно-активних речовин, ферменти і еубіотики (харчові добавки мікробного походження, які мають позитивний вплив на організм людини через регуляцію кишкової мікрофлори).
Кожній групі харчових речовин у процесах харчування належить своя особлива роль.
Функції харчування:
Енергетична – їжа – єдине джерело енергії для організму людини, яку він витрачає навіть у стані повного спокою. При тяжкій фізичній праці величина енергетичних затрат збільшується у 5-6 разів і більше. Носіями енергії є лише білки, жири та вуглеводи.
Пластична – у живому організмі проходять два взаємопов’язаних процеси – асиміляція (засвоєння нових речовин) і дисиміляція (розклад складних органічних речовин). З асиміляцією пов’язане утворення нових клітин (ріст, розвиток), відновлення речовин, порушених у результаті дисиміляції. Асиміляція можлива лише при умові постування в організм поживних речовин, а саме білків. Дисиміляція проходить в організмі постійно.
Біорегуляторна – їжа містить речовини, із яких утворюються ферменти та гормони – біологічні регулятори обміну речовин у тканинах.
Захисно-реабілітаційна – стійкість організмі до інфекцій та різноманітних шкідливих факторів залежить від якості харчування, особливо від білків та вітамінів. Харчування сприяє нормалізації обміну речовин, відновленню тканин, прискоренню видужування.
Пристосувально-регуляторна – кожна харчова речовина має визначену роль у діяльності різних систем організму. Наприклад, харчові волокна є основним регулятором діяльності шлунку та кишечника.
Соціально-мотиваційна – виражається у спонуканні до приймання їжі. Це проявляється в апетиті. Хороший апетит – головний стимулятор шлункової секреції та нормального травлення.