- •1 Ціль, завдання і функції менеджменту персоналу. Суб’єкти менеджменту персоналу
- •2 Сучасні концепції управління персоналом
- •3 Принципи і методи побудови системи менеджменту персоналу.
- •4 Методи менеджменту персоналу.
- •9 Поняття та основні ознаки трудового колективу.
- •10 Структура і категорії персоналу.
- •11 Рух персоналу і його аналіз.
- •12 Кадрова політика і основні концептуальні кадрові документи.
- •13 Кадрове планування і його принципи.
- •14 Кадрова служба підприємства.
- •15 Лінійне і функціональне управління персоналом.
- •16 Посада і посадові повноваження.
- •17. Делегування повноважень підлеглим.
- •18. Інформаційне та технічне забезпечення системи управління персоналом
- •19. Фактори і джерела потреби організації в персоналі.
- •20. Методи прогнозування потреби в персоналі.
- •21. Підбор персоналу.
- •22. Пошук і відбір персоналу.
- •23. Методи проведення ознайомлювальної співбесіди і тестування.
- •24. Правові аспекти наймання на роботу.
- •25. Зміст трудового контракту.
- •26. Філософія підприємства.
- •27. Особливості управління організаційної поведінки.
- •28. Адаптація персоналу.
- •29. Форми і методи раціонального використання персоналу.
- •30. Контролінг у системі менеджменту персоналу.
- •31. Організація праці управлінського персоналу.
- •32. Організаційні характеристики складу і руху кадрів.
- •33. Профорієнтація і трудова адаптація персоналу.
- •34. Організація системи навчання персоналу.
- •35. Управління службово-професійним просуванням персоналу.
- •36. Ділова кар’єра: планування і організація.
- •37. Матеріальні потреби як основа мотивації.
- •38. Мотивація трудової діяльності персоналу.
- •39. Концепції ефективного стимулювання.
- •40. Стимулювання персоналу за результати праці.
- •41. Цілі і системи оцінки праці персоналу.
- •42. Методи і види оцінки персоналу.
- •43. Атестація керівників і фахівців. Формування кадрового резерву.
- •44. Атестація працівників і робочого місця.
- •45. Нетрадиційні підходи до оцінки персоналу.
- •46. Розірвання трудового контракту.
- •47. Поняття соціального партнерства. Об’єктивні передумови та умови його виникнення
- •48. Суб’єкти соціального партнерства в організації, їх інтереси, цілі.
- •49. Підлеглі і їх обов’язки.
- •50. Типи керівників і стилі управління.
- •51. Конфлікти в системі управління персоналом.
- •52. Колективно-договірне регулювання як форма реалізації соціального партнерства.
- •53. Організаційна структура, функції і завдання служби персоналу.
- •54. Інформаційне забезпечення кадрової роботи.
- •55. Організаційні взаємовідносини служби персоналу.
- •56. Оцінка ефективності роботи служби персоналу.
- •57. Сучасні напрямки діяльності служби персоналу.
- •58. Сучасні технології оцінки організаційної ефективності.
- •59. Методи визначення ефективності витрат на персонал.
- •60. Раціональне використання робочого часу керівника.
31. Організація праці управлінського персоналу.
Управлінська працю безпосередньо не виступає творцем матеріальних благ, але є невід'ємною частиною праці сукупного робочого, у цій частини є працею продуктивною. Вони вже утворюють необхідні організаційно-технічні та соціально-економічні передумови для ефективної праці людей, безпосередньо зайнятих виконанням виробничих (комерційних) операцій. Отже, ніж ефективніше праця викладачів у керуючої системі, тим більша результати сукупного праці.
Поняття управлінської праці в певній мері пов'язане з визначенням управління, як об'єкта чи сфери його докладання. Якщо брати, що праця проявляється у двох формах – фізична і розумова, то одній з різновидів розумової праці є управлінський.
32. Організаційні характеристики складу і руху кадрів.
Рух (оборот) працівників на підприємстві характеризують такі показники:
- коефіцієнт обороту за прийомом (kоп) - це відношення чисельності всіх прийнятих працівників за даний період (Чпр) до середньоспискової чисельності працівників (Чсп) за той же період визначається за формулою (4.30);
- коефіцієнт обороту за вибуттям (kов) - це відношення усіх вибулих працівників (Чвив) до середньоспискової чисельності працівників (Чсп), яке обчислюється за формулою (4.31);
33. Профорієнтація і трудова адаптація персоналу.
Професійна орієнтація – це формування у людини інтересу до певного виду
трудової діяльності, вибір найбільш доцільної для даної людини професії з урахуванням її
психофізичних характеристик, інтересів, здібностей, а також потреб народного
господарства в кадрах працівників відповідних професій.
Розрізняють первинну (довиробничу)професійну орієнтацію молоді, яка проводиться
в сім`ї, навчальних закладах та спеціалізованих центрах профорієнтаційної роботи та
профорієнтацію на виробництві.
34. Організація системи навчання персоналу.
Основним напрямом професійного розвитку є професійне навчання - процес формування у працівників специфічних, професійних знань, навиків за допомогою спеціальних методів навчання. Формально професійний розвиток є ширше поняття, ніж професійне навчання, але в реальному житті різниця між ними є умовною, оскільки і професійний розвиток, і професійне навчання виконують одне завдання - підготовку персоналу до виконання ним своїх обов'язків. Різниця в тому, що професійне навчання орієнтується на сучасні потреби підприємства, а професійний розвиток — на майбутнє і є більш фундаментальним.
35. Управління службово-професійним просуванням персоналу.
Управління службово-професійним просуванням —
планування, створення, організація функціонування, контроль та
аналіз діяльності систем посадового просування персоналу в
організації; сукупність методів оцінки, добору й розстановки всіх
категорій управлінського персоналу в організації. Для оцінки й
добору кандидатів, які висуваються на управлінську посаду,
застосовують спеціальні методики, що враховують систему
ділових і особистих характеристик, які охоплюють групи якостей,
використовуваних оцінковими центрами у своїй роботі.
