- •1 Ціль, завдання і функції менеджменту персоналу. Суб’єкти менеджменту персоналу
- •2 Сучасні концепції управління персоналом
- •3 Принципи і методи побудови системи менеджменту персоналу.
- •4 Методи менеджменту персоналу.
- •9 Поняття та основні ознаки трудового колективу.
- •10 Структура і категорії персоналу.
- •11 Рух персоналу і його аналіз.
- •12 Кадрова політика і основні концептуальні кадрові документи.
- •13 Кадрове планування і його принципи.
- •14 Кадрова служба підприємства.
- •15 Лінійне і функціональне управління персоналом.
- •16 Посада і посадові повноваження.
- •17. Делегування повноважень підлеглим.
- •18. Інформаційне та технічне забезпечення системи управління персоналом
- •19. Фактори і джерела потреби організації в персоналі.
- •20. Методи прогнозування потреби в персоналі.
- •21. Підбор персоналу.
- •22. Пошук і відбір персоналу.
- •23. Методи проведення ознайомлювальної співбесіди і тестування.
- •24. Правові аспекти наймання на роботу.
- •25. Зміст трудового контракту.
- •26. Філософія підприємства.
- •27. Особливості управління організаційної поведінки.
- •28. Адаптація персоналу.
- •29. Форми і методи раціонального використання персоналу.
- •30. Контролінг у системі менеджменту персоналу.
- •31. Організація праці управлінського персоналу.
- •32. Організаційні характеристики складу і руху кадрів.
- •33. Профорієнтація і трудова адаптація персоналу.
- •34. Організація системи навчання персоналу.
- •35. Управління службово-професійним просуванням персоналу.
- •36. Ділова кар’єра: планування і організація.
- •37. Матеріальні потреби як основа мотивації.
- •38. Мотивація трудової діяльності персоналу.
- •39. Концепції ефективного стимулювання.
- •40. Стимулювання персоналу за результати праці.
- •41. Цілі і системи оцінки праці персоналу.
- •42. Методи і види оцінки персоналу.
- •43. Атестація керівників і фахівців. Формування кадрового резерву.
- •44. Атестація працівників і робочого місця.
- •45. Нетрадиційні підходи до оцінки персоналу.
- •46. Розірвання трудового контракту.
- •47. Поняття соціального партнерства. Об’єктивні передумови та умови його виникнення
- •48. Суб’єкти соціального партнерства в організації, їх інтереси, цілі.
- •49. Підлеглі і їх обов’язки.
- •50. Типи керівників і стилі управління.
- •51. Конфлікти в системі управління персоналом.
- •52. Колективно-договірне регулювання як форма реалізації соціального партнерства.
- •53. Організаційна структура, функції і завдання служби персоналу.
- •54. Інформаційне забезпечення кадрової роботи.
- •55. Організаційні взаємовідносини служби персоналу.
- •56. Оцінка ефективності роботи служби персоналу.
- •57. Сучасні напрямки діяльності служби персоналу.
- •58. Сучасні технології оцінки організаційної ефективності.
- •59. Методи визначення ефективності витрат на персонал.
- •60. Раціональне використання робочого часу керівника.
49. Підлеглі і їх обов’язки.
Повага до підлеглого повинна бути нормою для керівника. Хоча повага по відношенню до людини не для всіх стала нормою. Нерідко підлеглий викликає неприязнь і грубість у керівника лише тим, що має свою думку. Керівник, який звик наближати до себе тих, хто постійно погоджується з його думкою, не розуміє того, що мати власні міркування — це значить зважувати, порівнювати різні позиції (не випадково ж Правосуддя показують з терезами в руках). Звичайно, підлеглий повинен бути виконавцем, але не слід старатися "ламати" його на догоду своїм амбіціям, позбавляти людину гордості та права висловлювати свої власні міркування.
50. Типи керівників і стилі управління.
"Регламентатор". Ідеал такого керівника - повна регламентація діяльності підлеглих згідно зі службовими інструкціями, розпорядженнями, нормативами тощо. "Колегіал". Цей тип керівників вбачає запоруку ефективного управління у використанні колективних форм прийняття рішень. В своїй діяльності він багато часу присвячує організації різноманітних комісій, регулярному проведенню зборів, нарад та засідань; звичайно він є прибічником демократичних методів керівництва. "Марудник". Девіз такого керівника: "Будь-який папір повинен вилежатися". Він всіляко відтягує рішення управлінських проблем, намагаючись, щоб кожна з них "застаріла" і вирішилася сама по собі. "Організатор". Цей тип керівників вважає найголовнішим рішення ключових проблем, до яких, в першу чергу, відносяться: ефективний підбір та розміщення кадрів управління, розробка ефективного і, в той же час, реального плану.
51. Конфлікти в системі управління персоналом.
Конфлікти виникають у процесі взаємодії, спілкування людей, оскільки інтереси, погляди є різні, і тому конфлікти існують стільки, скільки існує людство. Проте загальноприйнятої теорії конфліктів, що вичерпно пояснює їх природу, вплив на розвиток колективу, суспільства поки ще не існує, незважаючи на багаточисельні дослідження з питань виникнення, формування конфлікті в та у правління ними. Поняття конфлікту можна визначити як відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть бути фізичними особами або групою працівників. Кожна сторона робить все можливе, щоб була прийнята її точка зору, і перешкоджає це зробити іншій стороні. Існують й інші визначення поняття конфлікту.
52. Колективно-договірне регулювання як форма реалізації соціального партнерства.
Система колективно-договірного регулювання в Україні включає національний, галузевий, регіональний рівні та рівень підприємств. Про національний, галузевий та регіональний рівень нами було розглянуто у попередніх підрозділах.. Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір на підприємствах укладається між власником (або уповноваженим ним органом) з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів – представниками трудящих, обраними і уповноваженими трудовим колективом.