1 Ціль, завдання і функції менеджменту персоналу. Суб’єкти менеджменту персоналу

Головною метою системи управління персоналом є забезпечення ефективності роботи з організації людських ресурсів та усунення недоліків за такими критеріями: виконавчість, задоволеність працівників, довгострокова відсутність, прогули, плинність, кількість конфліктів, кількість скарг, кількість нещасних випадків, стабільність.

2 Сучасні концепції управління персоналом

Управління персоналом — скоординована система заходів щодо формування та ефективного використання сукупного трудового потенціалу працівників у складних організаційних утвореннях ієрархічного типу.  У межах системи управління персоналом функціонує менеджмент персоналу, здійснюваний лінійними керівниками за участю підпорядкованих їм структурних підрозділів соціального спрямування (відділи кадрів, роботи з персоналом, підготовки і перепідготовки кадрів, праці і заробітної плати тощо) на рівні безпосереднього поєднання робочої сили і засобів виробництва. 

3 Принципи і методи побудови системи менеджменту персоналу.

Принципи побудови систем управління персоналом. Нагадаємо, що принцип - це вимога об'єктивних законів управління кадрами і правило їх реалізації в конкретних умовах діяльності персоналу, тобто науково обгрунтована категорія, і він не вибирається довільно. 

4 Методи менеджменту персоналу.

У межах методів (концепцій) менеджменту передбачається ефективне використання "людського фактора", тому основним із них вважають "менеджмент людських ресурсів".

Цілі і зміст методів менеджменту частково збігаються з цілями та змістом управлінських стилів, так само передбачають певні правила поведінки та настанови щодо цілеспрямованого управління персоналом, хоча спочатку методи менеджменту розроблялись як організаційні засоби управління. 

5 Людський фактор трудової діяльності.

Людський фактор трудової діяльності, врахування його в управлінській

діяльності”

Серед функцій менеджера слід виділити і таку, як уміння активізувати

"людський фактор". В організації люди доповнюють один одного, що робить

їх сильнішими у боротьбі за виживання.

6 Особистість як об’єкт і суб’єкт управління.

У багатьох посібниках з менеджменту, книгах управління особистість раніше не була предметом викладу, тому що вся увага приділялася плануванню, економіці, маркетингу, організаційно-технічній стороні. 1 тільки пізніше, після усвідомлення ролі груп та складових її членів у процесі праці, почали активно вивчати основні характеристики груп, людський фактор, поведінку особистості.

7 Роль і цілі організації в житті сучасного суспільства.

Нині організації відіграють значно важливішу, ніж будь-коли раніше, роль у нашому повсякденному житті. Вони не тільки супроводять нас у цей світ, але й фіксують наш поступ на життєвому шляху і проводжають нас в останню путь. Навіть до нашого народження наші матері (іноді разом з батьками) відвідують консультації, проходять тести на вагітність у лікарнях та інших медичних закладах. 

8 Організаційна структура і організаційна культура.

Якщо організаційна структура встановлює границі структурних підрозділів і, задаючи формальні зв'язки між ними, виступає ніби "кістяком" підприємства, то свого роду "душею" фірми, що встановлює невидимі важелі, які направляють дії членів організації, є організаційна культура. Організаційна культура формується як реакція на дві групи проблем, з якими зіштовхується підприємство. Першу групу складають проблеми інтеграції внутрішніх ресурсів і зусиль.