1.Пояснити класифікацію витрат і її практичне значення

За економічним змістом усі витрати підприємства поділяються на операційні, фінансові, звичайні та надзвичайні.

Операційні:

1.Витрати, пов'язанні з наданням організації активів у тимчасове користування за певну плату.

2.Витрати, пов'язанні з наданням прав за певну плату, виникаючих з патентів на винахід, промислові зразки й інших видів інтелектуальної власності.

3.Витрати, пов'язанні з участю в статутному капіталі інших організацій.

4.Витрати, пов'язанні з продажем, вибуттям і іншим списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових засобів, товарів, продукції.

5.Проценти, які виплачуються організацією за користування грошовими засобами (кредитами, позиками). Витрати, пов'язанні з оплатою послуг, які здійснюють кредитні організації. Інші операційні витрати

Фінансові:

1.Штрафи, пеня, неустойка за порушення умов договору, відшкодовування збитків, спричинених організацією. Збитки минулих років, які визнані в звітному році. Сума дебіторської заборгованості, за якою вийшов термін позовної давності, інших боргів, нереальних для повернення. Курсова різниця.

2.Сума оцінки активів (за винятком поза оборотних активів). Інші позареалізаційні витрати

Звичайні:

Витрати на закупівлю сировини, матеріалів, товарів та їхніх матеріально-технічних запасів (МТЗ). Витрати з переробки МТЗ для цілей виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг та їх продажу (перепродажу) товарів (витрати з утримання й експлуатації основних засобів та інших поза оборотних активів, а також з підтримки їх у робочому вигляді, комерційні витрати, управлінські витрати тощо). Витрати з оплати праці. Відрахування до страхового фонду. Амортизаційні відрахування

Надзвичайні:

Витрати, пов'язанні з надзвичайними обставинними (стихійні лиха, пожежі, аварії тощо)

При формуванні витрат звичайної діяльності повинно бути забезпечено їх групування за елементами, єдиними й обов'язковими для організацій всіх галузей:

o матеріальні витрати;

o витрати на оплату праці;

o відрахування на соціальні заходи;

o амортизація;

o інші витрати (поштово-телеграфні, телефонні, відрядження тощо).

Витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією, поділяються на:

o матеріальні;

o витрати на оплату праці;

o амортизація;

o інші витрати.

1. .Пояснити класифікацію витрат і її практичне значення.

За способами включення до собівартості продукції сільського господарства витрати поділяють на:

прямі — витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням сільськогосподарських робіт і враховувані у виробничій собівартості окремих видів продукції (робіт, послуг) за прямою ознакою: прямі матеріальні витрати й витрати на оплату праці, інші прямі витрати;

непрямі (загальновиробничі) — витрати, пов’язані з управлінням, організацією й обслуговуванням сільськогосподарського виробництва, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат і розподіляються між об’єктами витрат пропорційно базі розподілу, обраній сільськогосподарською організацією самостійно.

Прямі матеріальні витрати — витрати цінностей (матеріалів), використаних безпосередньо на виробництво конкретного виду продукції, включно з тими, що пов’язані із: підготовкою та освоєнням випуску продукції (суми цих витрат відносять на собівартість продукції від початку її виробництва); виконанням технологічного процесу з виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг (сировина, насіння, паливо, енергія, добрива, засоби захисту рослин, ліки, корми, інструмент, пристрої та інші засоби й предмети праці, а також матеріали); проведенням ремонту (без поліпшення об’єкта), технічного огляду й технічного обслуговування основних виробничих засобів, зокрема й узятих у тимчасове користування за угодами операційної оренди, за винятком їхньої реконструкції й модернізації; забезпеченням працівників спеціальним одягом і взуттям, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством, коли ці суми можна віднести на відповідний об’єкт.

Прямі витрати на оплату праці включають суми основної й додаткової оплати, нараховані згідно із прийнятою підприємством системою оплати праці й віднесені на конкретний об’єкт обліку витрат. При нарахуванні оплати праці натурою продукцію оцінюють у порядку, передбаченому законодавством.

Інші прямі витрати: платежі зі страхування майна підприємства й цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окремих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (виконанні робіт, наданні послуг), безпосередньо на роботах із підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством; плата за оренду основ­них засобів, яку можна віднести до конкретного об’єкту; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт необоротних активів (без поліпшення об’єктів основних засобів), що використовуються в конкретному виробничому процесі, зокрема їх амортизацію, витрати на освітлення, опалення, водопостачання, електропостачання тощо; податки і збори (обов’язкові платежі), які згідно із законодавством відносять на витрати виробництва; інші витрати, які можна безпосередньо віднести до конкретного об’єкта витрат.

Витрати, пов’язані з поліпшенням об’єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструк­ція тощо), не належать до виробничих витрат і собівартості продукції, їх відносять до збільшення первісної вартості цих об’єктів.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) формують за центрами відповідальності. Центрами відповідальності виступають внутрішньогосподарські підрозділи, що функціонують на засадах госпрозрахунку. Їхній склад визначають з урахуванням виробничої й організаційної структури підприємства, порядку закріплення засобів виробництва тощо.

Залежно від конкретних умов виробництва, структури управління, системи оплати праці, визначення й розподілу госпрозрахункового доходу, бухгалтерія підприємства може здійснювати облік витрат загалом за конкретними виробничими підрозділами без деталізації за окремими об’єктами (видами й групами тварин і птиці, видами виробництв). Фактичні витрати підрозділу розподіляють між окремими культурами, видами й групами тварин і птиці пропорційно до планових витрат, а за їх відсутності — відносять до нормативних витрат згідно із технологічними картами або укрупненими нормативами.

Залежно від характеру участі в процесі виробництва витрати поділяють на основні й накладні.

Основні витрати пов’язані з безпосереднім виконанням технологічних операцій з виробництва продукції (робіт, послуг), а накладні — з управлінням та обслуговуванням діяльності підрозділу (бригади, цеху, ферми, внутрішньогосподарського кооперати­ву тощо), галузі чи господарства загалом.

Витрати на заходи з підвищення родючості земель (зокрема, на гіпсування та вапнування ґрунтів), обліковують як витрати майбутніх періодів і відносять на собівартість сільськогосподарської продукції однаковими частинами впродовж сівозміни.

Змінні витрати поділяють на пропорційні, величину яких визначає обсяг одержаної продукції, та непропорційні, величина яких залежить від обсягу виконаних робіт чи поголів’я тварин; до постійних належать витрати, величина яких не залежить ані від кількості продукції, ані від поголів’я чи обсягу виконаних робіт.

Класифікацію витрат за економічними елементами здій- снюють з метою визначення загальних обсягів використаних матеріальних, трудових та інших виробничих ресурсів, а також організації контролю за рівнем цих витрат загалом за сільськогосподарським підприємством.

У сільськогосподарських підприємствах витрати операційної діяльності (рослинництва, тваринництва і промислового виробництва) групують за такими економічними елементами: матеріаль­ні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

Класифікацію витрат за статтями калькулювання здій- снюють з метою планування й обліку виробничої собівартості сільськогосподарської продукції, організації синтетичного й аналітичного обліку витрат, визначення вартості продукції.

Витрати основної діяльності під час формування виробничої собівартості сільськогосподарських робіт можуть групуватись за такими статтями калькулювання:

Витрати на оплату праці;

Відрахування на соціальні заходи;

Насіння та посадковий матеріал;

Паливо та мастильні матеріали;

Добрива;

Засоби захисту рослин і тварин;

Корми;

Сировина й матеріали (без зворотних відходів);

Роботи та послуги;

Витрати на ремонт необоротних активів;

Інші витрати на утримання основних засобів;

Інші витрати;

Непродуктивні витрати (в обліку);

Загальновиробничі витрати.