Завдання 2

Дати правильну відповідь на такі питання, обґрунтовуючи цю відповідь:

4. Якщо попит нееластичний, то:

1. наслідком зростання ціни на 2% є зменшення величини попиту більш як на 2%;

2. зростання ціни на 2% матиме наслідком зменшення величини попиту на 2%;

3. зростання ціни на 2% матиме наслідком зменшення величини попиту менш як на 2%;

4. наслідком зростання ціни на 2% є збільшення величини попиту менш як на 2%.

Правильною відповіддю є варіант с), оскільки попит є нееластичним у тому випадку, коли процентній зміні ціні відповідає відносно менша процентна зміна попиту (|%ДQ/%ДP|<1). Із зростанням ціни попит спадає – це виходить із закону попиту (обернена залежність ціни та попиту).

12. Якою є середня продуктивність праці при К = 4 для функції виробництва

1. Q/L;

2. 1;

3. L/Q;

4. 0,5Q/L.

Правильною відповіддю є варіант b):

AP_L=Q/L

Q=0,5L*4^1/2

Q=0,5L*2=L

AP_L=Q/L=Q/Q=1.

24. В умовах рівноваги Курно:

1. обсяг більший, ніж при змові, але менший ніж при досконалій конкуренції; ціна більша, ніж при досконалій конкуренції, але менша, ніж при змові;

2. обсяг менший, ніж при змові, але більший ніж при досконалій конкуренції; ціна менша, ніж при досконалій конкуренції, але більша, ніж при змові;

3. і ціна, і обсяг більші, ніж при змові;

4. прибуток кожної фірми більший, ніж при змові.

Правильною відповіддю є варіант a): при змові конкуруючі фірми узгоджують свої обсяги виробництва та ціни, що дозволяє їм продавати менше продукції за вищими цінами (конкуруюча боротьба не має місця), у той час як при досконалій конкуренції фірми на ринку мінімізують ціни і підвищують обсяги виробництва своєї продукції. Рівновага Курно являє собою середню позицію між змовою та досконалою конкуренцією, адже містить певні елементи конкурентної боротьби.

ЗАВДАННЯ 3

Р	QD	QS
5017,16	25	69
4512,33	28	64
4007,48	31	59
3502,64	34	54
2997,8	37	49
2492,96	40	44
1988,12	43	39
1483,28	46	34
978,44	49	29
473,6	52	24

1. Записуємо рівняння попиту і пропозиції, пам’ятаючи, що їхні загальні рівняння мають такий вигляд: Q_{D =} a – bP; Q_s = m + nP.

Для таблиці Р = - 504,83.

Отже:

Рівняння попиту: ;

Q_D = a – 0,00594595P

Визначаємо вільний член «а», підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію Q_D і Р з таблиці:

25= a – 0,00594 * 5017,16

a = 54,8148905

Отже,

Q_D = 54,8148905 – 0,005942595P.

Рівняння пропозиції : Q_S = m + nP

;

Визначаємо вільний член «n», підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію Q_S і Р з таблиці:

69 = m + 0,0099 *5017,16

m = 19,308422

Отже,

Q_S = 19,308422+ 0,009904324Р.

Будуємо криву попиту і пропозиції:

Рис. 3.1 Криві попиту і пропозиції

2. Визначаємо точку ринкової рівноваги.

Як відомо, в точці рівноваги Q_D = Q_S.

Отже, прирівняємо рівняння попиту і пропозиції:

Q_D = 54,8148505 – 0,005942595Р

Q_S = 19,308422 + 0,009904324Р

54,8148505 – 0,005942595Р = 19,308422 + 0,009904324Р

0,01584692Р = 35,7306705

Р = 2254,73912

Q = 19,308422 + 0,009904324* 2254,73912= 41,6400888

3. Як зміниться ситуація на ринку, якщо ціна на товар буде:

а) на 25 + 22, тобто на 47 грн. вищою за рівноважну.

Р₁ = 2254,73912+ 47 = 2301,73912

Q_D = 54,8148505 – 0,005942595* 2301,73912= 41,136587

Q_S = 19,308422 + 0,009904324 * 2301,73912 = 42,105592

Q_S  Q_D, отже, на ринку утворився надлишок в розмірі:

Q_S – Q_D = 0,969005.

б) на 50 – 0,01 * 22², тобто на 45,16 нижчою за рівноважну.

Р₂ = 2254,73912– 45,16 = 2209,57912

Q_D = 54,8148505 – 0,005942595* 2209,57912= 41, 684257

Q_S = 19,308422 + 0,009904324 * 2209,57912= 41,1928095

Q_D  Q_S, отже, на ринку утворився дефіцит у розмірі:

Q_D – Q_S = 0,4914475.

4. а) якщо попит знизиться на 10%, то крива попиту переміститься вліво, а рівняння попиту набуде вигляду:

Q_D1 = 0,9(54,8148505 – 0,005942595P)

Q_D1 = 49,3334014 – 0,005348336Р

Q_D1 = Q_S

49,3334014 – 0,005348336Р = 19,308422 + 0,009904324 Р

0,01525266Р = 30,0249794

Р = 1968,50775

Q = 19,308422 + 0,009904324 * 1968,50775= 38,80516606

б) якщо пропозиція збільшиться на 20%, то крива пропозиції переміститься вправо, а рівняння набуде вигляду:

Q_S1 = 1,2 (19,308422 + 0,009904324 Р)

Q_S1 = 23,1701064 + 0,01188519Р

Q_D = Q_S1

54,8148505 – 0,005942595Р = 23,1701064 + 0,01188519Р

0,01781114Р= 31,6447841

Р = 1776,68493

Q = 23,1701064 + 0,01188519* 1776,68493= 44,2863444.

5. Як зміниться рівноважна ціна і рівноважний обсяг продукції, якщо:

с) очікується зниження ціни товару:

Рис. 3.2 Зміна стану ринкової рівноваги у результаті зменшення попиту

f) зростуть ціни на ресурси:

Рис. 3.3 Зміна стану ринкової рівноваги у результаті зменшення пропозиції

6. Розрахуємо коефіцієнти цінової еластичності попиту за формулою цінової еластичності попиту:

E_P = .

E_P1 = -0,9579

E_P2 = -0,9576

E_P3 = -0,7680

E_P4 = -0,6120

E_P5 = -0,4814

E_P6 = -0,3703

E_P7 = -0,2745

E_P8 = -0,1915

E_P9 = -0,1186

Як видно всі коефіцієнти еластичності . Це означає, що попит є нееластичним впродовж усієї кривої попиту, тобто на усіх відрізках, що задані за умовою. Нееластичний попит зображено на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Нееластичний попит

7. Розраховуємо дохід фірми за формулою: .

P	5017,16	4512,33	4007,48	3502,64	2997,8
Q	25	28	31	34	37
TR	125429	126345,2	124232	119090	110919
P	2492,96	1988,12	1483,28	978,44	473,6
Q	40	43	46	49	52
TR	99718,4	85489,2	68230,9	47944	24627,2

8. Будуємо криві доходу і попиту.

Рис.3.4 Крива загального доходу

Рис 3.5. Крива попиту

Як видно з графіка зі зростанням обсягу продажу товару величина загального доходу зменшується. Пов’язано це з тим, що попит на продукцію фірми є нееластичним, тобто слабо реагує на зміну в ціні, і коли продавець зменшує ціну (зверху вниз по таблиці) на певний відсоток, то величина попиту хоча і реагує на це зростанням, однак на менший відсоток. В результаті такого зниження ціни продавець втрачає прибуток. При накладанні графіків видно, що вся крива попиту, на якій попит власне є нееластичним відповідає спадній криві доходу.

9. Знаючи, що найбільший дохід отримується, коли попит є одинично еластичним, тобто , враховуючи формулу еластичності: , – а також беручи до уваги рівняння попиту обчислюємо ціну, при якій дохід максимальний, а згодом і сам дохід.

-1=-0,005942595P/(54,8148905-0,005942595P

-54,8148905+0,005942595P=-0,005942595P

0,01188519P=54,8148905

P=4612,03317

Q=27,407445

TR=126404,045⨪

10. Визначаємо, що вигідніше – підвищувати чи знижувати ціну фірмі. Це ми будемо визначати на підставі даних про зміну доходу. Насамперед визначимо який має дохід фірма при ціні ринкової рівноваги:

TR=2254,73912*41,6400888=93887,5372 – це дохід, з яким будуть порівнюватись всі наступні зміни.

а) Отож, збільшуємо ціну на Z₁ грн, а саме .

Обчислюємо Q_D:

.

Обчислюємо нове значення доходу:

=94713,143

Збільшення ціни на 48 зумовило зменшення величини попиту, що призвело до збільшення доходу.

б) Зменшуємо ціну на Z₂ грн, і тоді вона становитиме: .

Тоді .

Відповідно =90957,655

Зменшення ціни на 85 зумовило збільшення величини попиту і це призвело до зменшення загального доходу.

Отже, для того щоб дохід фірми був більший, їй потрібно збільшити ціну.