
- •1.Теоретичні проблеми розуміння предмету і методології теорії держави і права.
- •2.Місце теорії держави та права в системі юридичних наук та її функції.
- •3.Поняття суспільства, громадського суспільства, їх ознаки та структура.
- •4.Проблеми розуміння держави та її ознаки.
- •5.Право і держава: основні аспекти співвідношення.
- •6.Причини та теорії походження держави і їх характеристика.
- •7.Проблеми та характеристика різних типів держав.
- •8.Політична система суспільства: поняття, основні функції та структура.
- •9.Місце і роль держави в політичній системі України.
- •10.Місце і роль політичних партій в політичній системі суспільства.
- •13.Теоретичні проблеми розуміння форми держави та її елементів.
- •14.Поняття та види форми правління, їх характеристика.
- •15.Поняття та види форми державного устрою, їх характеристика.
- •16.Поняття та види форми державного (політичного) режиму
- •17.Особливості елементів форм Української держави.
- •18.Проблеми розуміння механізму держави та його структура.
- •19.Актуальні проблеми розуміння поняття державного апарату, принципів його організації та функціонування.
- •22.Проблеми сучасного право розуміння , характеристика основних концепцій права.
- •23.Проблеми співвідношення об’єктивного та суб’єктивного права.
- •24.Проблеми співвідношення понять джерело та форма права. Види форм права.
- •25.Принципи права та їх характеристика.
- •26.Поняття та види функцій права.
- •27.Проблеми розуміння системи права, її основні елементи та їх характеристика.
- •28.Проблеми розуміння матеріального та процесуального права.
- •29.Проблеми розуміння публічного і приватного права.
- •30.Поняття і види соціальних норм.
- •31.Норми права: поняття, структура, види.
- •36.Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
- •37.Місце та роль Основного Закону в системі законодавства.
- •38.Поняття закону, його ознаки та види.
- •42.Інкорпорація: поняття та види.
- •43.Проблеми розуміння правотворчості, її суб’єкти, принципи, стадії.
- •3.За суб’єктом реалізації:
- •45.Проблеми розуміння застосування норм права, його стадії та акти.
- •46.Тлумачення норм права: поняття, види, способи.
- •47.Проблеми поняття актів тлумачення права (інтерпретаційних актів), їх особливості та види.
- •48.Проблеми існування прогалин в законодавстві і шляхи їх усунення.
- •49.Поняття аналогії права та аналогії закону, їх значення.
- •50.Правові відносини: поняття, ознаки та види.
- •51.Поняття та види суб’єктів правовідносин. Співвідношення суб’єкта права і суб’єкта правовідносин.
- •1.Індивідуальні суб'єкти (фізичні особи):
- •52.Зміст правовідносин. Суб’єктивні права та юридичні обов’язки: поняття та структура.
- •53.Поняття і види об’єктів правовідносин.
- •54.Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •55.Проблеми розуміння правової поведінки, їх ознаки та види.
- •56.Поняття та види правомірної поведінки.
- •57.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •58.Склад правопорушення і його характеристика.
- •59.Проблеми розуміння юридичної відповідальності, її ознаки, види і функції.
- •60.Поняття та основні елементи правосвідомості та їх характеристика.
- •61.Правова культура та її характеристика.
- •62.Теоретичні проблеми розуміння механізму правового регулювання, його предмету та методу.
- •63.Проблеми розуміння правової системи. Основні правові системи сучасності ї їх характеристика.
- •64.Актуальні проблеми розуміння законності і правопорядку, їх принципи та гарантії.
- •65.Проблеми розуміння правового статусу особи, його елементи та принципи.
- •66.Актуальні проблеми забезпечення прав та свобод людини і громадянина, його форми та гарантії.
42.Інкорпорація: поняття та види.
Інкорпорація — спосіб систематизації законодавства, який полягає у розташуванні в тому чи іншому порядку вже наявних нормативних актів без зміни змісту норм права.
Види:
1.Хронологічна – це спосіб систематизації, в який упорядкування нормативно-правових актів провадиться за часом їх опублікування і вступу в дію;
2.Систематична – це спосіб систематизації, в який упорядкування нормативно-правових актів провадиться за предметною ознакою: за галузями права, їх інститутами.
43.Проблеми розуміння правотворчості, її суб’єкти, принципи, стадії.
Правотворчість – це процес формування юридичних норм уповноваженими суб’єктами державної влади, як необхідність регулювання суспільних відносин.
Суб’єкти: народ (референдум); державні органи (ВРУ); посадові особи (Президент); органи місцевого самоврядування тощо.
Принципи:
1.Принцип законності полягає в тому, що розробка й прийняття нормативно-правових актів повинні відбуватися з дотриманням правової процедури;
2.Принцип науковості полягає в тому, що у процесі підготовки нормативно-правових актів важливо вивчати об’єктивні потреби розвитку суспільства;
3.Принцип демократизму – можливість українського народу приймати участь в розробці нормативних актів;
4.Принцип оперативності передбачає своєчасність прийняття нормативно-правових актів.
Стадії:
1.Передпроектна стадія
1.1.формулювання юридичного змісту про внесення змін до законодавчої системи;
1.2.правотворча ініціатива.
2.Проектна стадія:
2.1.прийняття рішення компетентного органу про підготовку проекту нормативно-правового акта;
2.2.розробку концепції проекту нормативно-правового акта й підготовку його тексту;
2.3.попередній розгляд проекту нормативно-правового акта правотворчим органом;
2.4.обговорення та узгодження проекту.
3.Обговорення проекту нормативно-правового акта та прийняття самого нормативно-правового акта.
4.Засвідчувальна стадія:
4.1.підписання нормативно-правового акта;
4.2.присвоєння йому реєстраційного коду.
44.Поняття та форми реалізації норм права.
Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності.
Форми реалізації норм права:
1.Активна — припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів;
2.Пасивна — припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб'єкта від дій, за які встановлюється юридична відповідальність;
3.За суб’єктом реалізації:
3.1.Колективна;
3.2.Індивідуальна.
45.Проблеми розуміння застосування норм права, його стадії та акти.
Застосування норм права – це діяльність компетентних органів у реалізації приписів норм права до конкретних життєвих випадків.
Стадії:
1.Встановлення та аналіз фактичних обставин справи чи ситуації, що потребує врегулювання;
2.Застосування норм права зводиться до вибору певної норми права, що має врегулювати цю справу;
3.Прийняття рішення по справі.
4.Доведення змісту прийнятого рішення до відома зацікавлених державних органів,
Акт правозастосування — це індивідуальний правовий акт компетентних органів, виданий на основі юридичних фактів та норм права, який визначає права, обов’язки або міру юридичної відповідальності для конкретних осіб по конкретній юридичній справі.