23.Проблеми співвідношення об’єктивного та суб’єктивного права.

Об'єктивне право — це загальнообов'язкова норма, що встановлюється та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних відносин.

Суб'єктивне право — це міра юридично можливої поведінки, що задовольняє інтереси особи.

Співвідношення:

1.Об'єктивне та суб'єктивне право мають юридичний характер;

2.Вони є засобами регулювання суспільних відносин;

3.Вони встановлюються державою;

4.Мають документальну форму закріплення;

5.Охороняються державою;

6.Мають юридичну силу, тобто породжують правові наслідки.

24.Проблеми співвідношення понять джерело та форма права. Види форм права.

Джерело права – це вказівка на виникнення, розвиток права.

Форма права – це способи вираження змісту прав, форм і принципів.

Види форм права:

1.Нормативно-правовий акт – це акт органу держави, який вміщую норму права.

2.Нормативно-правовий договір – це спільний акт-документ в якому узгодженні усі правові умови між компетентними органами.

3.Правовий звичай – це звичай, який започаткований державою, та має загальнообов’язкове значення.

4.Правовий прецедент - це рішення державного органа (судового, адміністративного) по юридичній справі, що являє загальнообов'язковий приклад рішення наступних аналогічних справ.

25.Принципи права та їх характеристика.

Принцип права – це властивості права (вимоги, дозволи), які встановленні учасниками суспільних відносин, з метою врахування та врегулювання інтересів громадян.

Принципи права:

1.Загальна – це загальний розвиток правової системи.

2.Галузева – це розвиток певної галузі права.

3.Міжгалузева – це розвиток декількох відповідних галузей права.

Загальні принципи: принцип свободи; справедливості; рівності.

26.Поняття та види функцій права.

Функції права – це напрямок правового впливу на різноманітні суспільні відносини.

Види:

Загальні функції:

1.Інформаційна функція – це обсяг інформації про право, яку регулює суспільні відносини.

2.Прогностична функція – це право надає можливість передбачати майбутній результат.

3.Пізнавальна функція – це пізнання особи про право, та його вплив на суспільні відносини.

Спеціальні функції:

1.Регулятивна функція – це врегулювання суспільних відносин (охоронна, статистична).

27.Проблеми розуміння системи права, її основні елементи та їх характеристика.

Система права – це внутрішня структура права держави, яка включає галузі та норми права (цивільне, кримінальне, трудове, адміністративне право).

Інститут права – це відокремлена група правових норм, які регулюють однорідні суспільні відносини конкретного виду.

Підгалузь права – це система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права (цивільне право: зобов’язальне, спадкове, авторське право).

Норма права – це системи права, яке визнає і охороняє держава, і з якого складаються інститути і галузі права.

Елементи системи права: норма, інститут, галузь, підгалузь права.

28.Проблеми розуміння матеріального та процесуального права.

Матеріальні право – це права і обов'язки суб'єктів права, на підставі яких вирішується справа за суттю (конституційне, адміністративне, фінансове право тощо).

Процесуальне право – це правила про порядок реалізації норм матеріального права та вирішення справи за суттю (ЦПК, КПУ).