26 Потреба самоактуалізації та ієрархії потреб особистості у концепції Маслоу

Маслоу описав людину як « істоту, яка бажає » , яка рідко досягає стану повного , завершеного задоволення . Повна відсутність бажань і потреб , коли (і якщо ) вона існує , у кращому випадку недовговічна. Якщо одна потреба задоволена , інша спливає на поверхню і спрямовує увагу і зусилля людини. Коли людина задовольняє і її , ще одна шумно вимагає задоволення . Життя людини характеризується тим , що люди майже завжди чогось бажають. Маслоу припустив , що всі потреби людини вроджені , або інстинктоїдні , і що вони організовані в ієрархічну систему пріоритету або домінування. Потреби в порядку їх черговості :- Фізіологічні потреби ;- Потреби безпеки і захисту ;- Потреби приналежності і любові;- Потреби самоповаги ;- Потреби самоактуалізації , або потреби особистого вдосконалення . Фізіологічні потреби. Основними , сильними і невідкладними з усіх людських потреб є потреби , істотні для фізичного виживання . У цю групу включаються потреби : в їжі , питті , кисні , у фізичній активності , сні , захисті від екстремальних температур і в сенсорній стимуляції. Ці фізіологічні потреби безпосередньо стосуються біологічного виживання людини і повинні бути задоволені на якомусь мінімальному рівні перш , ніж будь-які потреби більш високого рівня стануть актуальними. Інакше кажучи , людина, якій не вдається задовольнити ці основні потреби , досить довго не буде зацікавлена в потребах , які займають вищі рівні ієрархії. Якщо у людини одна з цих потреб залишається незадоволеною , вона дуже швидко стає настільки домінуючою , що всі інші потреби зникають або відходять на задній план. Хронічно голодна людина навряд чи прагне складати музику , робити кар'єру або будувати чудовий новий світ . Така людина дуже зайнята пошуками хоч якоїсь їжі . Потреби підтримки життя є вирішальними для розуміння поведінки людини. Руйнівний вплив , який чинить на поведінку нестача їжі або води , описаний в численних експериментах і автобіографіях . Потреби безпеки і захисту. Коли фізіологічні потреби в достатній мірі задоволені , для людини набувають значення інші потреби , часто звані потребами безпеки і захисту . Сюди включені потреби : в організації , стабільності , у законі і порядку , в передбачуваності подій і у свободі від таких загрозливих сил , як хвороба , страх і хаос. Таким чином , ці потреби відображають зацікавленість у довготривалому виживанні. Маслоу припустив , що прояв потреб безпеки і захисту найпростіше спостерігати у немовлят і маленьких дітей через їх відносну безпорадність і залежність від дорослих. Немовлята , наприклад , демонструють реакцію переляку , якщо їх несподівано впустять чи злякають гучним шумом або спалахом світла . Прояв потреби безпеки так само очевидно , коли діти хворіють. Дитина зі зламаною ногою може відчувати страхи , страждати від нічних жахіть. Потреби безпеки і захисту також у великій мірі впливають і на поведінку людей , що вийшли з дитячого віку. Перевага надійної роботи зі стабільним високим заробітком , створення ощадних рахунків , придбання страховки (наприклад , медичної та з безробіття ) можна розглядати як вчинки , почасти мотивовані пошуками безпеки . Інший прояв потреби в безпеці і захисті можна бачити , коли люди стикаються з реальними надзвичайними обставинами - такими , як війни , повені , землетруси , повстання , громадські заворушення тощо. Потреби приналежності і любові Третій ряд у піраміді Маслоу складають потреби приналежності і любові. Ці потреби починають діяти , коли фізіологічні потреби і потреби безпеки і захисту задоволені . На цьому рівні люди прагнуть встановлювати відносини прихильності з іншими , у своїй родині та / або в групі. Групова приналежність стає домінуючою метою для людини. Отже , людина буде гостро відчувати муки самотності , відсутності дружби і почувати себе знехтуваною , особливо коли вони викликані відсутністю друзів і коханих. Студенти , які навчаються далеко від дому , робляться жертвами потреби приналежності , пристрасно бажаючи , щоб їх визнали і прийняли в групі однолітків. Потреби приналежності і любові відіграють значну роль у нашому житті. Дитина пристрасно хоче жити в атмосфері любові і турботи , в якій всі її потреби задовольняються , і вона отримує багато ласки. Підлітки , які прагнуть знайти любов у формі поваги і визнання своєї незалежності і самостійності , тяжіють до участі в релігійних , музичних , спортивних , академічних чи інших згуртованих групах . Маслоу визначав два види любові дорослих : дефіцитарна , або Д- любов , і буттєва , або Б- любов. Д- любов заснована на дефіцитарній потребі - це любов, що виходить з прагнення отримати те , чого нам не вистачає , скажімо , самоповага , секс чи присутність когось , з ким ми не відчуваємо себе самотніми. Наприклад , відносини можуть задовольняти нашу потребу у втісі та захисті - чи буде це тривалий зв'язок , спільне життя або шлюб . Таким чином , це егоїстична любов , яка бере , а не дає. Б- любов , навпаки , заснована на усвідомленні людської цінності іншого , без будь-якого бажання змінити або використовувати його. Маслоу визначав цю любов як любов "буття" іншого , незважаючи на його недосконалості. Вона не настирлива і в основному стосується заохочення в іншій людині її позитивного уявлення про себе , почуття значимості любові - усього, що дозволяє людині рости . Більш того , Маслоу відкидав ідею Фрейда про те , що любов і прихильність є похідними від сублімованих сексуальних інстинктів ; для Маслоу любов - не синонім сексу. Швидше він наполягав на тому , що зріла любов передбачає здорові , ніжні взаємини між двома людьми , засновані на взаємній повазі , замилуванні і довірі. Бути коханим і визнаним важливо для здорового почуття гідності. Коли вас не люблять , з'являється порожнеча і ворожість. Потреба самоповаги. Коли наша потреба любити інших і бути люблячими досить задоволена , ступінь її впливу на поведінку зменшується , відкриваючи дорогу потребам самоповаги. Маслоу розділив їх на два основних типи: самоповага і повага іншими. Перший включає такі поняття , як компетентність , впевненість , досягнення , незалежність і свобода . Людині потрібно знати , що вона гідна , може справлятися із завданнями та вимогами , які пред'являє життя . Повага іншими включає в себе такі поняття , як престиж , визнання , репутація , статус , оцінка і прийняття. У цьому випадку людині потрібно знати , що те, що він робить , визнається й оцінюється значимими іншими. Задоволення потреб самоповаги породжує почуття впевненості в собі , гідність і усвідомлення того , що ви корисні й необхідні в світі. Навпаки , фрустрація цих потреб приводить до почуття неповноцінності , безглуздості , слабкості , пасивності і залежності. Потреба самоактуалізації. І нарешті, якщо всі вищезгадані потреби в достатній мірі задоволені , на передній план виступають потреби самоактуалізації. Маслоу ( Maslow , 1987 ) охарактеризував самоактуалізацію як бажання людини стати тим , ким вона може стати . Людина, яка досягла цього вищого рівня , домагається повного використання своїх талантів , здібностей і потенціалу особистості . Коротше , самоактуалізуватися - означає стати тією людиною , яким ми можемо стати , досягти вершини нашого потенціалу . Говорячи словами Маслоу : «Музиканти повинні грати музику , художники повинні малювати , поети повинні складати вірші , якщо вони , зрештою, хочуть бути в мирі з самими собою . Люди повинні бути тим , ким вони можуть бути. Вони повинні бути вірними своїй природі » .Самоактуалізація не обов'язково повинна приймати форму творчих зусиль , що виражаються у створенні творів мистецтва. Батько , спортсмен , студент , викладач або робочий у верстата - всі можуть актуалізувати свій потенціал , виконуючи щонайкраще те , що вони роблять ; специфічні форми самоактуалізації дуже різноманітні. Саме на цьому вищому рівні ієрархії потреб люди сильніше всього відрізняються один від одного.