35. Скульптура і живопис України XVI ст.

1) художники об’єднуються в цехи, видатні представники – Муха, Попович, Сенькович;

2) розвивається скульптура: надгробні пам’ятники ( пам’ятник К.Острозькому в Кієво-Печерській Лаврі), прикраси для архітектурних споруд

3) церковний живопис, традиційно представлений фресками та іконописом, що зазнали впливу ідей Відродження і гуманізму

4) поширюється світський живопис: портрети Р.Вишневецької. К.Острозького; батальні та історичні картини

5) книгодрукування сприяє розвитку гравюри та книжкової мініатюри

37. Феномен українського бароко.

Українське або Козацьке бароко— назва мистецького стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Українське бароко мало кілька історичних та культурно-освітніх передумов:

1) загострення соціальних, міжконфесійних, між­національних протиріч, вплив козацтва на історичне буття України;

2) полеміка між православними і католиками, запо­зичення українськими авторами стильових прийомів у польських письменників;

3) заснування шкіл, де викладали поетику і ритори­ку, які виховували європейський літературний смак, сприяли впровадженню літературного бароко;

4) кризові явища у візантійському типі культури, що дало змогу витіснити візантійство з національної культури.

Бароковий український стиль мав національні особливості:

– синтез середньовіччя, Ренесансу, Просвітництва;

– релігійність (приблизно 80% барокової поезії – духовна);

полімовність (літературу творили книжною укра­їнською, латинською та польською мовами);

– наявність фольклорних мотивів та образів;

– національні тематика і проблематика;

– розвиток „високого” та „низького” бароко як сти­льових тенденцій.

Українське бароко – жанрово розмаїтий феномен: псалми, канти, вірші, панегірики, елегії, пародії, травестії, батальні, героїчні вірші; оповідання (агіографічні, апокрифічні), байки, сказання (літописні), хроніки тощо. Українське бароко увібрало в себе окремі елементи і Середньовіччя, і  Відродження, і європейського бароко. Саме ця різнорідність складових українського бароко, перетоплених у нову світоглядно-естетичну єдність, і визначає його оригінальність.

Приклади: Геогріївська церква Видубицького монастиря в Києві, Катерининська церква в Чернигові

39. Живопис та скульптура в Україні доби бароко.

В українському живописі стиль бароко позначився насиченістю композицій, колористичною вишуканістю й декоративністю. Персонажі на іконах і портретах зображаються в дорогій одежі, типаж і аксесуари українізуються

В портреті помітне прагнення до імпозантності пози, небуденного оточення (портрет воєначальника Григорія Гамалії в Київському музеї українського мистецтва). Риси піднесеності і декоративності яскраво виявилися у скульптурі ратуші в Бучачі, рельєфах дзвіниці Софійського собору в Києві. Риси бароко виступають також у розписах Троїцького собору Густинського монастиря (кінець 17 ст.)

Бароко яскраво відбилося в різьбі дерев'яних іконостасів середини 18 ст., які являли собою величні декоративні композиції, що ніби золототканими завісами закривали вівтар (іконостас Покровської церкви в селі Великі Сорочинці Полт. обл., 1732, та ін.), а також у ювелірних виробах (келихи, блюда, оправи євангелій тощо) і в книжковій графіці, гравюрах.