- •Розвиток книжкової справи і літератури у другій половині хііі– хv ст.
- •23. Архітектура кінця XIII - XIV ст.
- •25. Українці в освітніх центрах Західної та Центральної Європи (ю.Дрогобич, п.Русин та ін.).
- •27. Поняття та специфічні риси Відродження в Україні.
- •29. Діяльність Острозького культурно-освітнього центру.
- •31. Перші кириличні друкарні та розвиток книгодрукування (к.XVI-XVII ст.)
- •33. Творчість і.Вишенського.
- •39. Живопис та скульптура в Україні доби бароко.
- •35. Скульптура і живопис України XVI ст.
- •37. Феномен українського бароко.
25. Українці в освітніх центрах Західної та Центральної Європи (ю.Дрогобич, п.Русин та ін.).
Деякі українці були змушені навчатися за кордоном. Щоб навчатися в Європі були змушені переходити в католіцизм,вивчати латинську. Потім вони залишалися в Європі,продовжували там кар'єру.
Чи відносяться такі люди до українців? 1) так (самоіндентифікація) 2) ні ( вони нічого не зробили для України)
Ю.Дрогобич (15 ст.) – «Прогностична оцінка поточного 1483 р.»;представник епохи Ренесансу.Вважає,що пізнання світу можливо за допомогою розуму,а не божественого одкровення. Бог створює наш світ досконалим,ідеальним.Якби Бог створив неідеал.світ- значить і сам він не ідеал. Після створення не втручався в земні справи.
П.Русин – навч. У Краків.універсітеті; «Вірші Русина з Кросно» (осн.мотив:жах смерті-поняття епохи Відродження;призивав жити тут і тепер)
27. Поняття та специфічні риси Відродження в Україні.
Ренесанс – відродження античного мистецтва
Вперше цей термін («відродження») використав Джорджіо Вазарі (Італія)
Почалася епоха Відродження у 14 ст. в Італії, а в Україні – у 16 ст.
Основна ознака епохи Ренесанса – гуманізм (вузьке значення – викладачі гуманітар. Дисциплін в Італії у 14 ст, ; широке – толерантне ставлення до інакомислячих)
У скульптурі Ренесанс дав спроби реалізму у лежачих або напівлежачих постатях на саркофагах. У декоративно-ужитковому мистецтві впливи Ренесансу позначилися у декорі золотарських виробів — посуду, предметів церковного призначення, зброї (церемоніальний меч львівських війтів), ювелірних прикрас тощо.
Синтретизм — сполучення теоретичних думок з галузі філософії, теології, політики і конкретних наук з гарною літературною формою (поетичною або реторичною).
29. Діяльність Острозького культурно-освітнього центру.
Острозький культурно-освітній центр було створено за ініціативою українського магната, київського воєводи Костянтина Острозького (1526—1608). Прибічник православ'я, він боровся проти полонізації України, насадження в ній католицизму та уніатства. Вважав, що для успішної боротьби українського народу проти національного та релігійного гноблення необхідне поширення освіти, у зв'язку з чим відкрив школи у Турові, Володимир-Волинському, Луцьку та Острозі. Найбільше значення мала Острозька школа, яка перетворилася у справжній центр розвитку освіти та літератури. До складу цього центру ввійшли колегія, як перша спроба створити школу вищого типу у східних слов'ян, друкарня та науково-літературний гурток. Особливу увагу в колегії приділяли вивченню мов. Це диктувалося необхідністю перекладу літератури, ознайомлення з духовною спадщиною минулого, сучасною західноєвропейською літературою, а це потребувало значної філологічної підготовки. Філософію в колегії спеціально не читали, а викладали в загальному курсі діалектики, де розглядалися ті чи інші філософські проблеми.
Для забезпечення шкіл навчальними посібниками в Острозі та Дермані були організовані друкарні. Для створення друкарні запросили російського першодрукаря Івана Федорова. Саме на базі друкарні виник науково-літературний гурток Острозьких книжників.
В різний час в Острозькій колегії працювали не тільки відомі діячі української культури, а й представники православної церкви з інших країн Більшість викладачів Острозького центру мали високу гуманітарну освіту, яку вони отримали в провідних західноєвропейських університетах, навчанням у домашніх вчителів, самоосвітою.
