
- •1.Організація роботи харчової лабораторії. Правила підготовки і контролю реактивів та хімічного посуду.
- •2. Проведення бальної оцінки якості.
- •Розподіл балів на окремі органолептичні показники згідно
- •3. Техніка операції у ваговому аналізі. Основні методи об’ємного аналізу.
- •4. Методи визначення масової частки вологи та сухих речовин.
- •1.Фізичні методи визначення вологості
- •2. Хімічні методи визначення вмісту вологи
- •3. Методи визначення вмісту сухих речовин
- •4. Нові методи визначення вологості продуктів
- •Методи визначення масової частки мінеральних речовин.
- •Без прискорювача (арбітражний)
- •2) З прискорювачем
- •2. Визначення масової частки золи кондуктометричним методом
- •3. Визначення кальцію аксалатним методом ( метод Гроссфельда )
- •6. Методи визначення масової частки жирів.
- •1. Загальна характеристика методів визначення жирів
- •2. Стандартні методи визначення вмісту жиру в сировині,
- •3. Прискорені методи визначення вмісту жиру
- •4 . Перспективні методи визначення жиру
- •7. Методи визначення масової частки вуглеводів в харчових продуктах.
- •1. Класифікація методів визначення вуглеводів
- •2. Фізичні методи визначення вуглеводів
- •3. Хімічні методи визначення вуглеводів
- •4. Визначення масової частки редукувальних цукрів
- •5. Визначення масової частки клітковини, пектинових речовин та
- •«Грубі» - целюлоза лігнін, вони не розчинні у спирті
- •2) «М’які» - (не структуровані) пектин, низькомолекулярна геміцелюлоза, вони розчинні у спирті20
- •8,9 Методи визначення кислотності і лужності продуктів.
- •2. Методи визначення загальної кислотності
- •Потенціометричний метод
- •2) Технічний візуальний метод (визначення титрованої кислотності за бовтанкою; визначення кислотності за водною витяжкою).
- •3. Методи визначення активної кислотності
- •4. Методи визначення окисно-відновного потенціалу
- •10. Форми контролю харчових виробництв.
- •11. Методи контролю харчових виробництв.
- •13. Методи відбору продукції для контролю.
13. Методи відбору продукції для контролю.
Однією з найважливіших задач в оцінці якості сировини, напівфабрикатів і продукції ресторанного господарства є правильний відбір проби.
Склад підготовленої проби повинен відповідати якості усієї партії продукції або сировини в цілому. Для складання об'єднаної проби необхідно брати з однорідної партії таку кількість одиниць упаковування (точкових проб), що відображало б якість усієї партії. Правила відбору проб і підготовка їх до аналізу викладені у відповідних стандартах.
“Партія” (однорідна партія) – це певна кількість харчових продуктів
одного виду і сорту, у тарі одного типу і розміру, однієї дати і зміни вироблення, виготовлена одним підприємством, призначена до одночасної видачі, приймання, огляду і якісної оцінки.
Партія сировини – це будь-яка кількість сировини (молока, плодів,
овочів, ягід, м'яса) від одного господарства, одного сорту, однорідна за якістю, в однорідній тарі, призначена до одночасного приймання, відвантаження або одночасного зберігання, оформлена одним документом про якість.
“Точкова проба” – це проба, взята одноразово з визначеної частини нештучної продукції в пакувальній одиниці (мішки, автомобілі, фляги, відсіки цистерн, ящики).
Загальна маса точкових проб для кожної галузі визначається стандартом.
“Вибірка” – сукупність одиниць продукції, відібраної для контролю
партії.
“Об'єм вибірки” – кількість одиниць транспортної або споживчої тари з продукцією, що складає вибірку.
“Об'єднана проба” – це сукупність точкових проб (вибірки).
“Проба” (“середня проба”) – частина об'єднаної проби, виділена для
визначення якості партії. Для невеликих партій об'єднана проба одночасно є і
середньою пробою.
“Наважка” – це частина проби (середньої проби), призначена для
визначення окремих показників якості сировини або готового продукту.
“Одиниця продукції” – визначений у встановленому порядку вміст
нештучної або штучної продукції (маса нетто продукції в бочці, ящику, банці, пляшці, стакані, брикеті й ін.).
Відбір проб сировини, напівфабрикатів і продукції ресторанного господарства різної консистенції здійснюється різним предметами. Всі харчові продукти можуть бути об'єднані в 6 груп:
– рідкі однорідні матеріали;
– рідкі неоднорідні матеріали;
– матеріали твердої мажучої консистенції, фасовані у велику тару;
– сипучі матеріали;
– плоди, овочі, дрібна риба, консервовані продукти;
– м'ясо в тушах і напівтушах, велика риба, птиця.6
Проби рідин відбирають спеціальними трубками – пробовідбірниками,
сифонами, спеціальними кружками з подовженими ручками і т. п.
Проби сипучих і дрібнозернистих продуктів відбирають спеціальними
щупами різних конструкцій (мішковим, вагонним, конусним, циліндричним).
Проби твердих і продуктів, що мажуться, фасованих у ящики або бочки, відбирають масляним щупом.
Зразки м'яса забійних тварин (яловичина, свинина, баранина та ін.) для
дослідження свіжості відбирають від кожної дослідної м'ясної туші і її частини цілим шматком масою не менше 200 г із наступних місць: біля зарізу, напроти 12 четвертого і п'ятого шийних хребців, в ділянці лопатки, стегна і товстих частин м'язів.Підготовка проб для фізико-хімічного дослідження полягає в одержанні однорідної маси продукту шляхом його здрібнювання, розтирання, перемішування (у залежності від його виду).Проби рідких і пюреподібних продуктів однорідної консистенції тільки перемішуються.
У продуктах із кісточкових плодів видаляють кісточки; у консервах із домашньої птиці і дичини – кістки.Продукти, які містять тваринні жири, нагрівають на водяній бані в термостаті або сушильній шафі до розплавлювання жиру.Заморожені продукти попередньо розморожують у закритому посуді; рідку фазу, що утвориться при розморожуванні, додають до подрібненого продукту.