4. Методи визначення окисно-відновного потенціалу

Окисно-відновні реакції є електрохімічними реакціями і зв'язані з перенесенням електронів, тому їх інтенсивність можна виміряти, визначивши за допомогою гальванічного елемента виникаючу ЕРС, пропорційну інтенсивності хімічної реакції. Для визначення ОВ-потенціалу застосовують два методи калориметричний і електрометричний. Визначення Eh електрометричним методом засноване на вимірюванні потенціалу інертного платинового або золотого електрода.

Калориметричний метод оснований на використанні спеціальних

окисно-відновних індикаторів, які змінюють своє забарвлення при визначеному ОВ-потенціалі. Як індикатор найчастіше застосовують 2,6-дихлорфеноліндофенолят натрію (реактив Тильмана), окиснена форма якого в лужному середовищі має синє забарвлення, а в кислому-червоно-фіолетове, відновлена форма забарвлення не має.

10. Форми контролю харчових виробництв.

Для забезпечення стабільної якості продукції на виробничих підприємствах розроблена система контролю та нагляду за якістю та безпекою продовольчої сировини і харчових продуктів. В залежності від рівня контролю та його організаційної основи контроль має такі форми: державний, відомчий, недержавний і виробничий.

Розглянемо системи контролю харчових виробництв на схемі 1.

Така система контролю харчових виробництв дає змогу забезпечити виробництво продукції, яка відповідає встановленим нормам згідно ДСТУ, ТУУ, а також санітарним нормам і правилам (Сан Пин.).

Державний – здійснюється державними контролюючими органами і службами з метою перевірки дотримання законодавчої політики, відповідності підприємств технічним можливостям, відповідності продукції, що виробляється вимогам нормативних документів:

Міністерство охорони здоров’я та санепідем служба
Держспоживстандарт України.
Міністерство сільського господарства та департамент ветеринарної медицини
Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків.
Управління по захисту прав споживачів
Органи прокуратури та податкової служби.

Відомчий – здійснюється контрольними службами міністерств та відомств відповідної галузі харчової промисловості з метою дотримання вимог нормативних документів: Мінагропром, Міністерство м’ясо-молочної, цукрової, кондитерської промисловості тощо.

Недержавний – здійснюється недержавними органами, які мають високий статус громадянського впливу на державну політику в сфері контролю за якістю продукції: Товариство по захисту прав споживачів, Торгово-промислова палата України, Українська асоціація якості.

Виробничий контроль – здійснюється на самих підприємствах і спрямований на забезпечення високої якості продукції на всіх стадіях її життєвого циклу.

Кожна форма контролю харчових виробництв кінцевою метою ставить недопущення до споживання неякісної, небезпечної продукції. Для цього розроблені різні види контролю якості продукції в залежності від таких ознак, які систематизовані в певному порядку.

Важливу роль на всіх рівнях відігравав контроль якості продукції в залежності від методу контролю: це органолептичний і інструментальний (вимірювальний), які застосовують повсякчасно як безпосередній засіб, за допомогою якого можна дати об’єктивну оцінку якості продукції, підтверджену певними дослідженнями та документально оформлену.

Відомчий Державний Недержавний (громадський)