
- •1.Організація роботи харчової лабораторії. Правила підготовки і контролю реактивів та хімічного посуду.
- •2. Проведення бальної оцінки якості.
- •Розподіл балів на окремі органолептичні показники згідно
- •3. Техніка операції у ваговому аналізі. Основні методи об’ємного аналізу.
- •4. Методи визначення масової частки вологи та сухих речовин.
- •1.Фізичні методи визначення вологості
- •2. Хімічні методи визначення вмісту вологи
- •3. Методи визначення вмісту сухих речовин
- •4. Нові методи визначення вологості продуктів
- •Методи визначення масової частки мінеральних речовин.
- •Без прискорювача (арбітражний)
- •2) З прискорювачем
- •2. Визначення масової частки золи кондуктометричним методом
- •3. Визначення кальцію аксалатним методом ( метод Гроссфельда )
- •6. Методи визначення масової частки жирів.
- •1. Загальна характеристика методів визначення жирів
- •2. Стандартні методи визначення вмісту жиру в сировині,
- •3. Прискорені методи визначення вмісту жиру
- •4 . Перспективні методи визначення жиру
- •7. Методи визначення масової частки вуглеводів в харчових продуктах.
- •1. Класифікація методів визначення вуглеводів
- •2. Фізичні методи визначення вуглеводів
- •3. Хімічні методи визначення вуглеводів
- •4. Визначення масової частки редукувальних цукрів
- •5. Визначення масової частки клітковини, пектинових речовин та
- •«Грубі» - целюлоза лігнін, вони не розчинні у спирті
- •2) «М’які» - (не структуровані) пектин, низькомолекулярна геміцелюлоза, вони розчинні у спирті20
- •8,9 Методи визначення кислотності і лужності продуктів.
- •2. Методи визначення загальної кислотності
- •Потенціометричний метод
- •2) Технічний візуальний метод (визначення титрованої кислотності за бовтанкою; визначення кислотності за водною витяжкою).
- •3. Методи визначення активної кислотності
- •4. Методи визначення окисно-відновного потенціалу
- •10. Форми контролю харчових виробництв.
- •11. Методи контролю харчових виробництв.
- •13. Методи відбору продукції для контролю.
1.Організація роботи харчової лабораторії. Правила підготовки і контролю реактивів та хімічного посуду.
Реактивами називають хімічні речовини, що мають високий ступінь
чистоти, які використовуються для проведення хімічних реакцій в аналітичних, науково-дослідних і інших лабораторіях.
Реактиви можуть бути: твердими, рідкими, іноді газоподібними.
Результати аналізу в значній мірі залежать від ступеня чистоти реактиву, що використовується.
Реактиви кваліфікують за вмістом допустимих у них домішок на:
– чистий (ч), вміст основної речовини до 98 %;
– чистий для аналізу (ч.д.а) – вміст основної речовини до 99 %;
– хімічно чистий (х.ч.) – вміст окремих домішок 1⋅10-3...10⋅10-5 % і нелеткого залишку до 0,1 %.
Необхідно оберігати реактив від забруднень, не залишати банку з
реактивом відкритою. Ні в якому разі не зсипати в банку реактив, випадково
висипаний на стіл. При розкритті банки з реактивом вперше потрібно спочатку добре очистити пробку зовні від парафіну, яким іноді заливають пробки, потім обтерти пробку і горло чистим рушником.
Розчином називають однорідну (гомогенну) суміш, яка складається із
розчиненої речовини, розчинника і продуктів їхньої взаємодії. Розчини можуть бути водними і неводними. До неводних розчинників відносять: спирти, ефіри, ацетон, бензол та інші органічні рідини.
Концентрацією розчинів називають масу розчиненої речовини (вагову
або об'ємну), яка міститься у визначеному об'ємі розчину.
Еквівалент – це деяка реальна або умовна частка, що може приєднувати, вивільнювати або бути тим чи іншим способом еквівалентою одному іону водню в кислотно-основних реакціях або одному електрону в окисно-відновних реакціях.
При використанні терміну “еквівалент” завжди необхідно вказувати, до
якої конкретної реакції він відноситься.
Масу речовини, чисельно рівну її еквіваленту в даній реакції, називають молярною масою еквівалента М(Р) або М(Р)їж.
2. Проведення бальної оцінки якості.
Бальна система оцінки якості. Найрозповсюдженішим методом органолептичної оцінки якості продовольчих, а останнім часом і непродовольчих, продукції, що знаходить широке застосування в практичній діяльності торгівлі і харчової промисловості, є бальна система оцінки. Вона порівняно проста й дозволяє підняти рівень вірогідності і об'єктивності отримуваних результатів. Останнє підсилюється тим, що якість виражається умовними одиницями -балами.
Суть балової оцінки якості полягає в тому, що кожному показнику якості конкретного продукції присвоюється відповідна кількість балів
Застосування балової системи оцінки змушує оцінювача сконцентрувати оцінку конкретного показника якості в заданих системою межах. Це, як показав досвід і наукові дослідження, значно підвищує точність оцінки.
Сьогодні в Україні й в інших країнах прийняті і використовуються різноманітні системи від 10-, 20-, 30-, 50-, до 100-балової системи.
При органолептичному оцінюванні харчових продуктів загальними і основними показниками є смак і запах. Вони складають основу смаковитості продукту і визначають його бажаність у споживанні.
Крім цього, залежно від виду харчового продукту досліджуються і такі специфічні показники, як зовнішній вигляд на розрізі, наприклад, у сичужних сирах, консистенція в маслі, колір і прозорість у винах, насиченість вуглекислим газом для відповідної групи плодово-ягідних напоїв Але практично в усіх балових системах максимальна кількість балів (40-50%) відводиться на смак і запах, що підкреслює вагомість цих показників в загальній оцінці якості
При побудові балової системи встановлюється шкала скидок для кожного показника якості залежно від вад і недоліків, виявлених при оцінюванні В результаті якість продукту за органолептичними показниками встановлюється як різниця між загальною кількістю балів, що характеризує балову систему оцінки показника продукції, і кількістю балів-скидок за виявлені вади за показником На підставі загальної кількості балів, отриманих від оцінки окремих показників, продукт відносять до того чи іншого товарного сорту або відповідної групи.
Так, згідно з ДРСТ 7616-85 «Сири сичужні тверді» оцінку якості органолептичних показників, пакування і маркування виконують згідно з 100-баловою системою