
- •1.Предмет, завдання, основні категорії педагогіки.
- •2. Система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки з філософією, психологією, соціологією, етнопедагогікою та іншими науками.
- •5. Індивід особистість індивідуальність. Поняття про розвиток і формування ос-сті.
- •6. Взаємообумовленість процесів виховання, навчання і розвитку
- •9. Вікова періодизація розвитку школяра
- •13, 14. Педагогічна професія та її призначення у суспільстві. Професіограма вчителя.
- •17. Мета, характер, ідеал національного виховання. Закономірності і принципи нац вих.
- •20. Характеристика полдожень концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти.
- •22. Характеристика методів організації діяльності і формування поведінки.
- •23. Характеристика методів стимулювання поведінки і діяльності
- •25, 26. Розумове виховання. Формування наукового світогляду
- •Формування наукового світогляду
- •27. Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання.
- •28. Завдання , шляхи та засоби трудового виховання. Ідея трудового виховання в історії розвитку педагогіки і шкільництва.
- •29. Економічне виховання.
- •30. Завдання, шляхи та засоби естетичного виховання.
- •31. Завдання, шляхи та засоби фізичного виховання.
- •32. Закон України „Про освіту”. Система освіти в Україні і принципи її побудови.
- •33. Поняття про дидактику. Основні категорії дидактики Дидактика і методика викладання окремих предметів.
- •34. Сутність, основні функції та структура процесу навчання.
34. Сутність, основні функції та структура процесу навчання.
Процес навчання - це цілеспрямована взаємодія того, хто вчить, і того, хто навчається в засвоєнні і передачі знань, формуванні умінь і навичок, розвитку розумових здібностей, пам'яті, кваліфікації
Структура – це зв'язок та послідовність результатів. Це мета, зміст і результат.
Мета – це ідеальна модель бажаного результату засвоєння змісту освіти.
Зміст – зміст освіти (сис-ма ЗУН) організаційна форма (урок), методи і засоби.
Результат – об’єктивно фіксовані кількісні і якісні зміни особистості учня відносно початкового стану.
Структура процесу навчання – викладання та учіння.
Учіння – це сис-ма пізнавальної дії учня, спрямована на розв’язання навчально-виховних завдань.
Викладання – це впорядкована д-ть педагога, спрямована на реалізацію мети навчання.
Основні компоненти процесу навчання: цільовий, стимульовано-мотиваційний, змістовний, операційно-діяльносний; контрольно-регулюючий; оціночно-результативний.
Цільовий: забезпечення усвідомлення педагогами і передачу учням мети викладання кожного предмету. Це усвідомлення мети залежить від попереднього матеріалу, рівня освіченості учнів та від цілеспрямованості вчителя, його вміння поставити і роз'яснити цілі і завдання виховання.
Стимульовано-мотиваційний: постає як продовження цільового тшьки в умовах внутрішнього постійного усвідомлення учнями їх власного стимулу до діяльності.
Змістовний містить усе те, що є в програмах і підручниках І про що мають дізнатися учні.
Операцтно-діяльносний охоплює всі методи і прийоми, якими оперує вчитель в процесі своєї діяльності. Включає всі форми організації навчального процесу.
Контрольно-регулюючий: включає методи контролю, самоконтролю і взаємоконтролю, якими користується вчитель паралельно з викладом нового матеріалу.
Оціночно-регулятивний: передбачає оцінку педагогом і учнями якості своїх знань, узгодженості в оцінці, як своїй, так і вчителя.
Основні функції навчання. Освітня - передбачає засвоєння наукових знань, формуванню навичок, умінь, наукового світогляду і відповідних його складових. Виховна - невіддільна від освітньої, формує в учнів світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, переконання, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві. Розвиваюча - в ході навчання крім формування знань і спеціальних умінь потрібно примінити спеціальні міри по загальному розвитку школярів, розвивати сенсорне сприйняття, інтелектуальну, вольову, емоційну, мотиваційну сфери.