27. Сплави на основі міді.

Існує 2 групи мідних сплавів:

1. Латуні -сплави міді з цинком.

2. Бронзи-сплави міді з будь яким елементом крім цинку.

Латунь. Вони можуть мати в своєму складі до 45% цинку. З підвищенним вмісту цинку міцність латуні збільшується, при чому . В залежності від складу цинку існують однофазні латуні – твердий розчин і двофазні . Латуні маркуються буквою «Л» за якою стоїть число яке вказує на вміст міді в %. Л62-62% Cu i 38% Zn. Якщо крім Cu i Zn в сплаві присутні інші елменти, то після букви Л стоять букви- назви інших елементів: О-олово; С-свинець; Ж-залізо; Ф-фосфор; Ц-цинк; Мц-марганець; А-алюміній. Кількість елементів позначаються цифрами після числа, що показують кількість міді в латуні: ЛАЖ60-1-1: міді-60%, алюмінія -1 %, заліза-1% і 38%-цинку. Однофазні латуні або їх називають -латуні використовуються при виготовленні деталі які деформуються; гільзи патронів, проволка, радіаторні труби. Для виготовлення деформованих деталей при температурі більше 500 використовують (двофазні латуні).

З них виготовляють листи, прутки та інші заготовки, з яких різанням виготовляють ці деталі.

28. Сплави міді з оловом або олов’яні бронзи.

В твердому стані в бронзах існують такі сталі: -твердий розчин олова в міді і -твердий розчин на основі з’єднання Сu-Станом і -фаза (електронне з’єднання -твердий розчин.

-Sn…Cu; -CuSn; - ; - .

Основні бронзи мають дуже малу об’ємну осадку 0,8% і використовуються у художньому ливарстві. Технічні сплави Cu-Sn не перевищують 12% Sn.

Бронзи маркуються: на першому місці ставлять Бр-бронза, потім які указують компоненті крім міді, що входять в Бр. Після букв ідуть цифри які указують на кількість компонентів в %. Наприклад: БрОф10-1: в Бр входить 10% олова та 1 % фосфора. Олов’яні бронзи діляться на: деформовані та ливарні. В складі деформованих бронз олово не перевищує 6%, вони мають високі механічні, антикорозійні та антифрикційні і пружні властивості. Ливарні бронзи використовують для виготовлення паропровідної арматури, також для антифрикційних деталей (втулок, вкладишів, підшипників).

29. Алюмінієві бронзи.

Якщо в бронзі алюмінію до 9,4% то ці бронзи називають однофазовими і мають -твердий розчин. Якщо алюмінію буде більше 9,4% до 15,6%- сплави називають двофазними і складаються з двох фаз: .

Оптимальні властивості мають бронзи з вмістом 5-8%, при збільшенні алюмінію до 10-11%, за рахунок появи веде до різкого зміцнення міцності і дуже знижує пластичність бронзи. Якщо додатково підвищити міцність бронзи з вмістом 8-9,5% алюмінію, то можливо закалкою.

З алюмінієвих бронз виготовляють: шестерні, втулки, фланці. До складу алюмінієвої бронзи можуть додаватися легуючі елементи: Mn, Fe, Ni, Pb.

Наприклад: БрА5: виготовляється штамповкою: медалі, дрібну збірну монету.

30. Кремнієві бронзи

Пр.: Бр.К4

Ці бронзи мають значну більшу усадку ніж олов’яні бронзи, але перевищують останні по корозійним та механічним вл-стям.

31. Свинцеві бронзи

Пр.: Бр.С30

Використовується як високоякісні антифрикційні матеріали.

32. Берилієві бронзи

Пр.: Бр.Б…

Являються якісними пружними матеріалами. Не намагнічуються.

33. Класифікація видів термічної обробки

I) Відпал 1-го роду – це рекристалізаційний, дифузійний відпал для зменшення наклепу після холодної пластичної деформації, а також для обновлення пластичності необхідної для обробки деталей. Сталі – 650-700.

II) Відпал 2-го роду – це відпал с фазовими перетвореннями – цей відпал використовується для отримання рівноважної структури і з цілю зниження твердості, підвищення пластичності та в’язкості, покращення обробки матеріалу за рахунок подрібнення зерна. Так, як всі сталі мають дві критичних температури, їх позначають на діаграмах А₁, А₃ , то для них можливі два види фазових відпалів (повний відпал з температурою нагріву вище А_с3 і не повний відпал коли температура буде вище А_с1 , але нижче А_с3). Для сталей 700-900 ⁰С.

III)Закалка сталі. Межою закалки є отримання нерівноважної структури з високою твердістю. Структура яка утворюється при закалці наз. мартенсит.

Закалка може бути повною та не повною

IV) Відпуск сталі, наз. нагрів закаленої сталі, нижче температури А_с3 , при цьому проходять деякі перетворення, які зменшують ступінь нерівноважності структури закаленої сталі, зменшується внутрішнє напруження, які виникають в процесі закалки.

V) Старіння – процес при якому при тривалій витримці зразка при кімнатній t⁰ (природне старіння) або при температурах нижче 150 ⁰С для алюмінієвих сплавів. Атоми міді в сплавах AlCu дифундують і утворюють неоднорідності у вигляді пластинок (зони Гені-Престона) розмір яких становить від 10 до 300 Å.