1 Умови проектування

`1.1 Характеристика об’єкта проектування

Об’єкт, для якого проектується система електропостачання – окремий цех промислового підприємства.

У цьому підрозділі приводяться загальні дані по об’єкту (цеху) в цілому – вид виробництва, його особливості, класифікація приміщення згідно гл.1.1 ПУЕ – 2009 [1], основні розміри, його місця в структурі підприємства, особливості розташування обладнання, специфіка виробництва, характеристика джерела живлення цеху.

1.2 Характеристика електроприймачів (еп) цеху

У даному підрозділу необхідно провести класифікацію електроприймачів по наступним основним признакам:

– по роду струму;

– по числу фаз;

– по частоті;

– по встановленій потужності;

– по номінальній напрузі;

– по споживанню реактивної потужності;

– по лінійності електричних кіл (характеризується наявністю вищих гармонік);

– по режиму роботи;

– по вимогам до якості електроенергії;

– по вимогам до надійності електропостачання і резервування;

– по технологічному призначенню та технологічним зв’язкам;

– по територіальному розміщенню;

– по питомої густині навантаження на 1  площі цеху.

Визначається доля споживачів першої, другої та третьої категорій по надійності електропостачання.

Вказується напруга системи освітлення.

1.3 План розміщення електричного обладнання

Приводиться розташування основного обладнання у приміщенні цеху, окремій дільниці, вказуються технологічно зв’язані групи електроприймачів (модульні, функціональні, групові), попередньо визначаються групи обладнання, що доцільно живити від відповідного розподільчого пристрою, вказуються територіальні особливості розташування обладнання. Вказується внутрішньоцехова та міжопераційна транспортна система, наявність приміщень виробничого та інших призначень.

В загальному плані аналізуються вимоги до системи освітлення, які обумовлені особливостями розташування обладнання у приміщенні цеху.

2 Розрахунок електричних навантажень

Знання електричних навантажень необхідне для вибору і перевірки провідників (шин, кабелів та ін.) і трансформаторів по пропускній спроможності і економічної густині струму, а також для розрахунку втрат і відхилення напруги, вибору апаратів захисту та засобів компенсації реактивної потужності.

Правильне визначення електричних навантажень при проектуванні є основою для раціонального рішення всього комплексу питань електропостачання сучасного промислового підприємства, у тому числі, окремого цеху.

Поняття “розрахункове навантаження” витікає з визначення розрахункового струму , за величиною якого вибирають всі елементи мережі і електрообладнання системи електропостачання.

В найпростішому випадку, коли навантаження постійне в часу

.

При змінному навантаженні, коли його графік має випадкових характер, використовується співвідношення

,

де – тривалість інтервалу осереднення ( ), що приймається для графіків навантаження, практично незмінних у часі, рівної (у решті випадків – );

– інтервал реалізації випадкового процесу;

– постійна часу нагріву провідника до максимальної допустимої температури (за час, рівний , провідник нагрівається до 95 % сталого рівня).

Умовно приймають  хв.,  хв. незалежно від перетину провідника, відкіля і витікає поняття «півгодинний максимум».

З приведеного вище співвідношення вводять поняття «розрахунковий струм» – це такий струм, що приводе до такого ж максимального нагріву провідника або визиває такий же тепловий знос, що й початкове змінне навантаження .

Значення звичайно визначають з виразу

.

В якості розрахункового навантаження приймають середнє навантаження по активної потужності за час

.

Активне розрахункове навантаження аналогічне поняттю «розрахунковий максимум» або «максимального навантаження» , тобто найбільшому значенню струму зі середніх у 30-хвилиних інтервалах осереднення.