Від однотрансформаторної підстанції:
1 – групові щитки робочого освітлення; 2 – щиток аварійного освітлення
Рисунок 4.7 – Схема живлення освітлювальної установки від двотрансформаторної підстанцій
Визначення розрахункових навантажень системи освітлення
Розрахункова потужність освітлювальної установки визначається на підставі світлотехнічного розрахунку після вибору потужності і кількості світильників, тобто відповідно до встановленої потужності світильників.
Для освітлювальних
установок з лампами розжарювання
розрахункова потужність (
,
кВт)
визначається виразом
де – коефіцієнт попиту;
– сумарна
встановлена потужність усіх світильників,
кВт;
n – кількість груп світильників.
Для освітлювальних установок з газорозрядними лампами необхідно враховувати втрати в ПРА
де
– коефіцієнт додаткових втрат, що
складає для люмінесцентних ламп зі
стартерною схемою запалювання 1,25; при
безстартерних схемах запалювання 1,3;
для ламп ДРЛ – 1,12; ДРИ, ДНаТ – 1,15, ДКсТ
– 1,1.
Коефіцієнти попиту для розрахунку навантажень робочого освітлення в живильній мережі приведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Значення коефіцієнтів попиту для різних споживачів
Характеристика споживачів |
|
Дрібні будівлі виробничого характеру |
1,0 |
Виробничі будівлі, що складаються з окремих великих прольотів |
0,95 |
Виробничі будівлі, що складаються з декількох окремих приміщень |
0,85 |
Проектні і конструкторські організації |
0,85 |
Школи, ПТУ |
0,8 |
Підприємства суспільного харчування |
0,8 |
Підприємства побутового обслуговування |
0,8 |
Готелі і заклади керування |
0,7 |
Коефіцієнт попиту для групової мережі освітлення і всіх ланок мережі аварійного освітлення приймається рівним 1,0.
Вибір перерізу провідників освітлювальної мережі за припустимим струмом навантаження
Провідники
освітлювальної мережі повинні задовольняти
вимогам у відношенні гранично припустимого
нагрівання при нормальних режимах
роботи. Нагрівання провідників
викликається проходженням по них
електричного струму. Межі нагрівання
суворо нормуються ПУЕ, при цьому кожному
перерізу проводу або кабелю в залежності
від його конструкції і роду прокладки
відповідає допустимий нормований струм
(
,
А). У такий спосіб у практичних розрахунках
користаються готовими таблицями
довгостроково допустимих навантажень,
регламентованих ПУЕ і нормативами.
Зазначені таблиці
складені для визначених температурних
режимів повітря і землі, що складають
відповідно
та
,
при відмінності фактичних температур
від зазначених використовується таблиця
коефіцієнтів перерахування, що приведена
в ПУЕ.
Отже, умовою перевірки обраного перерізу провідника за допустимим струмом навантаження є
,
(4.5)
де – розрахунковий струм, що протікає по провіднику, А.
Для проведення порівняння необхідно визначити максимальний розрахунковий струм кожної ділянки освітлювальної мережі. Розрахунковий струм в залежності від системи виконання мережі визначається виразами:
для однофазних двопроводних мереж (1ф + N)
;
–
для двофазних
двопроводних мереж (2ф + N)
;
для трифазних чотирипроводних мереж (3ф + N)
,
де
– розрахункова
потужність, кВт;
– відповідно фазна
і лінійна напруга, В;
cos
– коефіцієнт потужності, для мереж з
лампами розжарювання
;
для мереж з люмінесцентними лампами
;
для газорозрядних ламп типу ДРЛ, ДРИ,
ДНаТ з конденсаторами
;
без конденсаторів –
.
Фактично при розрахунку освітлювальної мережі за допустимим струмом навантаження визначається розрахунковий струм і по ньому вибирається найближчий більший переріз провідників за довідковими таблицями.
На цьому ж етапі здійснюється вибір магістральних і групових щиткив робочого освітлення.