12. Еквівалентність на рівні мовного знаку. Загальна характеристика.

Комісаров пропонує виділяти 10 видів інформації:

• Інформ. що ідентифікує денотат. Ця інф. В більшості випадків не може бути виокремлена в семантичній структурі. В процесі перекладу інф. не враховується, еквівал. встновлюється автоматично

• інформ. що вказує на різні ознаки денотата . В процесі перекладу не може бути відтворена повністю

• інформ. про належність денотата до певноЇкатегорії (лексично-симентичні, лексично-морфологічні, граматичні)

• інформ. що вказує на вживання знаку , в певній сфері спілкування. Легко може бути виділена в значені слова

• інформ. що вказує на емоційні компоненти . Емоції можуть передаватися за допомогою морфем

• інформ. що вказує на вжив. знака на позначення різних денотатів . Проблема з багатозначністю виникає тоді, коли багтозн. Активізується в процесі або висувається на передній план. Цей прийом використовується як гра слів

Каламбург- складність перекладу , не вирішувана проблема

• інформ. що вказує на наявність у змісті мовного знаку образних асоціацій . Більшість слів здатні викликати у представників певної мови і культури різні асоціації , інколи через це можуть виникнути труднощі , бо набір асоціацій в одній мові не збігається з іншою

• інформ. що вказує на морфемний склад слова. Сам по собі факт наявності морфем не має значення при перекладі

• інформ. що вказує на сполучуваність

2 види валентності :

- семантична валентність

-мовно граматична валентність

Зевгма- Стил. прийом коли в одному контексті слова поєднуються з порушенням їх сполучносиі

• інформ. що вказує на протиставленість змісту мовного знаку змісту іншому мовному знаку- це АНТОНІМІЯ. Не має впливу на переклад і не впливає на становлення еквівал.Антоніми констанктуальні – які поза межами того контексту в якій вони використовуються антонімами – не є . Тоді може виникнути проблема при перекладності

13. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата

Це питання ми розглянемо на основі роботи В. Коміссарова та його рівнями еквівалентності. Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності відбувається на першому рівні – рівні мовного знаку.

Еквівалентність при ідентифікації денотата. Ідентифікація того самого денотата теоретично завжди здійсненна при перекладі. Однак і тут можливі деякі відхилення від однозначності: (а) указівка на денотат в оригіналі і перекладі може здійснюватися шляхом називання понять різного обсягу: The doors flew open. The windows flew up. Th children worked off their wool clothes. –Двері розчинилися. Вікна розкрилися. Діти скинули светри; (б) при відсутності в ПМ знака, що вказує на відповідний денотат у ВМ, може створюватися новий знак (стриптиз, касета, джинси тощо) або використовуватися вже наявний знак з розширенням його значеннєвої функції (witch-hunter – мракобіс) чи використовуватися сполучення знаків ПМ, тобто описовий переклад (drive-in – кінотеатр під відкритим небом, де фільми дивляться, не виходячи з автомобіля).

Еквівалентність при описі денотата. У цьому випадку еквівалентність найчастіше далека від максимальної, оскільки для опису тих самих денотатів різні мови вибирають нерідко неоднакові властивості або сторони. Тому такі описи виявляються різними і внаслідок кожна мова начебто створює свою власну картину світу. Наприклад, українське дієслово «плисти» може бути передане в англійській мові різними знаками, у залежності від того, яким образом відбувається дана дія: to swim – плисти, докладаючи фізичних зусиль; to float – плисти по поверхні води; to drift – плисти за течією; to sail – плисти під вітрилом. При передачі значення на ПМ мається можливість компенсувати розбіжності в змісті знаків двох мов за рахунок контексту або використання додаткових знаків.