4. Мова як особлива кодова система

Мова як кодова система має ієрархічну структуру:

1рівень-фонетичний (найнижчий); одиниця рівня – фонема

2рівень-морфемний/ морфема

3рівень-лексичний / лексема (слово) Лексичний рівень є найважливішим

4рівень-синтаксичний / синтаксема (речення)

Мова здатна до того щоб продукувати нові елементи будь-якого рівня які є необхідними для передачі будь якого ступеню новизни або складності.

Ієрархічна система мови доводить ідею перекладності .

Коли автор створює повідомлення він неначе в ньому за допомогою знаків зашифровує інформацію .

Інформація яку автор вкладає і реципієнт який вилучає ніколи не може бути ідентичною , вона в чомусь буде відмінна .

Слово є першою функціональною самостійною одиницею мовної системи. Слово як мовний знак характеризується асиметричністю. Не існує прямої відповідності між планом вираження та планом змісту – одиниця, яка характеризується певним планом вираження має декілька планів змісту. Кожний мовний знак характеризується двома сторонами: матеріальна (план вираження) має графічну та аудіальну форми та ідеальна (план змісту) – значення мовного знаку.

Саме дослідження мови як системи дозволяють нам проаналізувати переклад як комунікативний процес

5.Ситуативно-денотативна теорія перекладу: зміст та недоліки

(Ревзін ,Розенцвейг)

Модель перекладу – умовний опис ряду розумових операцій, виконуючи які перекладач може здійснити переклад усього оригіналу або його частини. Модель має умовні характеристики, оскільки не відтворює реальні дії перекладача в процесі створення тексту перекладу.

Ситуативно-денотативна модель перекладу виходить з того, що зміст усіх мовних одиниць відтворює певні предмети, явища відносини навколишньої дійсності. Ці об’єкти (слова) називаються денотатами. Кожну ситуацію можна представити як сукупність денотатів, які вступають між собою у певні відносини. В основі цієї моделі лежить припущення про те, що кожна позамовна ситуація може бути представлена засобами будь-якої мови, адже дійсність, яка нас оточує, є майже однаковою, незалежно від мови. Однакові денотати можуть по-різному описуватися в різних мовах, але це не перешкоджає спілкуванню, якщо перекладач може знайти відповідні знаки. Модель так описую процес перекладу: на стані сприйняття тексту перекладач має з’ясувати, які денотати стоять за цими мовними знаками і яку ситуацію вони описують. Маючи уявлення про оригінальну ситуацію, перекладач може описати її засобами іншої мови.

У процесі спілкування ми обмінюємося інформацією про окремі ситуації свого спілкування. Кожну ситуацію можна описати за допомогою низки денотатів та їх відносин. Так як в процесі спілкування люди все одно обмінюються інформацією про більш-менш типові ситуації, то можна зробити висновок, що денотати одні й ті ж самі, просто будуть мати різні назви в різних мовах. Денотати, які оточують суспільство, є біль-менш однаковими. Це особливість цивілізації.

Терміном «денотат» позначають будь-який об’єкт дійсності який має найменування умовне. Автори кажуть, що мова влаштована таким чином , що людина може передати майже все .Також кажуть, що у світі більшість «денотатів» є схожими

Існує ситуативна відмінність у позначенні денотатів:

1.У мові перекладу відсутнє слово яке можна було б визначити для якогось денотата або ситуації вже описаних у мові оригіналу

Downshifting, unschooling , backbencher, overshirt

Всі ці терміни були не перекладені тобто записані при перекладі рос. літерами – цей переклад називається транскодування

Транскодування – це такий спосіб перекладу який передбачає відтворення мовою оригіналу (форму одиниці) : транслітерація, транскрипція

Адаптивне транскодування- є найлегшим способом перекладу. Дуже часто перекладачі цим зложивають

Спосіб перекладу (вибір відповідника у мові перекладу)- коли в мові перекладу підбирається слово яке описує подібний «денотат» або ситуацію і використовується для перекладу

Оморфемний переклад (калька)- передаємо зміст за допомогою декількох слів

2. Коли одна й та сама ситуація в мові перекладу і мові оригіналу описуеться однаково (кава-розчина/instant )

Недоліки ситуативно-денотативної моделі :

• Не може пояснити наявність декількох різних варіантів перекладу

• Не вирішує проблеми еквівалентності при перекладі оскільки тотожність денотатів не означає кількість еквівалентів, що їх описують