- •1.Практична необхідність та теоретичні передумови виникнення теоретичного перекладознавства.
- •2. Предмет лінгвістичного перекладознавства.
- •3. Методи та завдання лінгвістичного перекладознавства.
- •4. Мова як особлива кодова система
- •5.Ситуативно-денотативна теорія перекладу: зміст та недоліки
- •6.Семантична теорія перекладу : зміст та недоліки
- •7.Трансформаційна теорія перекладу : зміст та недоліки
- •8. Теорія динамічної еквівалентності ю. Найди.
- •9. Загальна характеристика теорії рівнів еквівалентності в.Комісарова
- •10. Еквівалентність на рівні структури висловлювання
- •11. Еквівалентність на рівні повідомлення , опису ситуації, мети комунікації
- •12. Еквівалентність на рівні мовного знаку. Загальна характеристика.
- •13. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата
- •14. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі категоризації та реалізації стилістичної функції знака
- •15. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при реалізації емоційного значення, багатозначності
- •16. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності
- •17. Передача змісту мовних знаків при перекладі . Еквівалентність при передачі асоціативно-образної характеристики та антонімічної характеристики
- •18.Функції мови. Переклад як засіб реалізації комунікативної функції мови
- •19. Поняття мовної еквівалентності при перекладі: загальна характеристика та різновиди.
- •20. Мовна та міжмовна комунікація. Переклад як засіб міжмовної комунікації.
- •21.Поняття та загальна характеристика перекладацьких відповідників.
- •22. Жанрово-стилістична класифікація видів перекладу.
- •23. Психолінгвістична класифікація видів перекладу.
- •24. Дві тенденції в історії перекладу
- •25. Суперечка про можливість перекладу: передумови, зміст, сучасне трактування.
- •27. Етапи перекладацького процесу.
- •32. Часові і просторові відносини між текстом оригіналу і текстом перекладу як суб’єктивний чинник перекладу.
- •33. Жанрово-стилістичні особливості тексту як суб’єктивний чинник перекладу.
- •34. Учасники процесу перекладу як суб’єктивний чинник перекладу
25. Суперечка про можливість перекладу: передумови, зміст, сучасне трактування.
Передумови: кінець епохи абсолютизму; панування філософії ідеалізму; романтизм, реалізм. ХХ століття ознаменувало новий підхід до перекладу: уважність до першотвору; намагання з’ясувати авторський намір; повне відтворення тексту-оригіналу перекладу. ХХ ст. ознаменувало початок зростання якості перекладу. Починає формуватися песимістичне ставлення до можливості здійснення адекватного перекладу взагалі. У цей час і з’являється суперечка про перекладність. ЇЇ сутність: адекватний переклад здійснити неможливо. Вільгельм фон Гумбольдт казав, що у перекладача є два можливих варіанта: повністю відтворити оригінал у перекладі (що буде порушувати норми мови перекладу); може орієнтуватися на мову перекладу (оригінал буде спотвореним). Олександр Потебня – ідея про національну своєрідність кожної мови. В мові відбувається те, як кожен народ бачить світ, мислить. Мова пов’язана з нашою свідомістю. Неможливо однією мовою відтворити своєрідність іншої. Пресупозиція – бачення автором тексту, його догадки. Імплікація – вилучання прихованого змісту. Кожен текст існує у нескінченній кількості варіантів. Теоретична дискусія – суперечки про перекладність. Аксіома перекладу: В процесі перекладу певна частина інформації обов’язково втрачається та з’являється щось таке, чого в оригіналі не було. Сучасна лінгвістика трактує суперечки про перекладність так: існують окремі явища, які підпадають під назву «перекладацькі труднощі». Дуже часто в тексті те ябо інше явище не можливо перекласти – «каламбур» - гра слів, побудована на полісемії (одне слово має декілька значень) та омонімії. Якщо перекладач не переклав якийсь каламбур, якість перекладу від цього не погіршується.
26. Головні напрямки розвитку теорії перекладу: літературознавчий, лінгвістичний, культурологічний. Теоретичну частину лінгвістики перекладу становить лінгвістична теорія перекладу. Загальна теорія перекладу - розділ лінгвістичної теорії перекладу, що вивчає найбільш загальні лінгвістичні закономірності перекладу, незалежно від особливостей конкретної пари мов, що беруть участь в процесі перекладу. Положення загальної теорії перекладу охоплюють будь-які види перекладу будь-яких оригіналів з будь-якої вихідної мови на будь-яку іншу мову. Загальна теорія перекладу складає частину лінгвістичної теорії перекладу, поряд з приватними теоріями перекладу, що вивчають лінгвістичні аспекти перекладу з однієї даної мови на іншу дану мову, і спеціальними теоріями перекладу, розкривають особливості процесу перекладу текстів різних типів і жанрів, а також вплив на характер цього процесу. Загальна теорія перекладу дає теоретичне обгрунтування і визначає основні поняття приватних і спеціальних теорій перекладу. Приватні та спеціальні теорії перекладу конкретизують положення загальної теорії перекладу стосовно окремих типів і видів перекладу. Лінгвістична теорія перекладу є, в першу чергу, дескриптивною теоретичною дисципліною, яка займається виявленням і описом об'єктивних закономірностей перекладацького процесу, в основі яких лежать особливості структури та правил функціонування мов, що беруть участь в цьому процесі. Інакше кажучи, теорія перекладу описує не те, що повинно бути, а те, що є, що становить природу досліджуваного явища. Разом з тим на основі опису лінгвістичного механізму перекладу виявляється можливим сформулювати деякі нормативні (прескриптивні) рекомендації, принципи і правила, методи і прийоми перекладу, дотримуючись яких перекладач може більш успішно вирішувати завдання,яке стоїть перед ним.
Літературознавчий |
Мовознавчий |
20-30 ті роки XX століття Займався вивченням художньої літератури – це є його недоліком. Досліджувалось багато різних проблем. |
50 ті роки XX століття Переклад здійснюється засобами мови.
|
|
|
