У масштабах конкретної установи робота по запобіганню професійної деформації може проводитися за наступними психолого-виховними напрямками:

- діагностика при прийомі на службу особистої схильності до деформації і співставлення з коефіцієнтом деформуючого впливу майбутньої діяльності;

- періодична перевірка працівників з метою встановлення рівня деформації та внесення індивідуальних коректив;

- послідовне психологічне супроводження, індивідуальні консультації працівників та осіб їхнього найближчого соціального кола;

- проведення на базі кабінетів психологічної релаксації сеансів аутотренінгу, соціально-психологічного тренінгу;

- сприяння підвищенню рівня психологічного розвитку службового колективу, проведення опіки, неформального шефства .

Одним із видів професійної деформації виділяють функціональний груповий егоцентризм, який проявляється у перебільшенні ролі своєї служби в загальній структурі діяльності установи виконання покарань і зменшенні значимості інших служб.

Основними причинами його виникнення є:

• установки безпосередніх начальників служб у цілому;

• упереджене, необ'єктивне ставлення керівництва установ виконання покарань до працівників окремих служб;

• порушення професійної адаптації працівника;

• вплив „лідерів”;

• недолік та відсутність об'єктивних критеріїв оцінки ефективності діяльності різних служб установи;

• некомпетентність окремих виконавців та їх несумісність при виконанні колективної роботи;

• упереджене ставлення працівників один до одного у зв'язку з відсутністю інформації про специфіку та обсяги роботи;

• непродумана організація підведення підсумків роботи;

• прояви кар'єризму, бажання отримати особисту вигоду.

Практичними заходами щодо профілактики і недопущення функціонального егоцентризму можуть бути:

- постійне вивчення та діагностика соціально-психологічних явищ у колективах та окремих групах працівників з боку керівництва установ виконання покарань;

- правильна розстановка кадрів з урахуванням психологічної сумісності і схильності до того чи іншого роду діяльності;

- взаємне інформування про діяльність служб установи виконання покарань, обговорення результатів роботи в присутності усіх членів колективу;

- створення єдиної колективної думки про діяльність різних служб;

- розповсюдження інституту наставництва і створення системи адаптації молодих працівників, підвищення їх професійної майстерності;

- підвищення у працівників дисциплінованості, культури, професійної етики, почуття відповідальності тощо.

Справжніх професійно підготовлених працівників характеризує всебічне та глибоке знання вимог своєї роботи, вміння адекватно реагувати на зміни у відповідності з різними ситуаціями та випадками, що дозволяє правильно визначити необхідні заходи впливу на засуджених. Крім того, необхідно володіти загальною ерудицією, методичною майстерністю, вмінням приймати правильні рішення в різних ситуаціях, у тому числі екстремальних.

Список використаних джерел

1. Башкатов И. П. Основы исправления и перевоспитания несовершеннолетних осужденных в ВТК / И. П. Башкатов, М. Н. Фицула. – М., 1984.

2. Пенитенциарнаяпсихология, педагогика и совершенствование организации воспитательной работы с осужденными в ВТК ; под ред. В. Н. Синева, В. И. Кривуши. – К. : РИО Института УАВД, 1993.

3. Нежинский Н. П.А. С. Макаренко и педагогика школы / Нежинский Н. П. – К. : Рад. школа, 1976.

4. Яковлев A. M. Об эффективности исполнения наказания/ A. M. Яковлев //Сов. гос. и право. – 1964. – № 1.

5. Янчук О. Ресоціалізація неповнолітніх, які відбувають покарання / О. Янчук // Соціальна політика і соціальна робота. – К., 2002. – № 1.

6. Караман О. Л. Сутність і зміст соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими в пенітенціарних закладах / О. Л. Караман // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2011. – № 2.