6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах

Під час організації медзабезпечення населення, потерпілого від землетрусу необхідно передбачити:

• своєчасне надання всіх видів медичної допомоги при травмах, синдрому тривалого зчавлювання, опіках, отруєннях, переохолодженні чи перегріванні, поєднаних ураженнях, інфекційних захворюваннях а також ураженнях психотичного характеру;

• надання медичної допомоги особовому складу формувань, що проводять рятувальні роботи;

• проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення кількості людей з нервово-психічними розладами, загостренням соматичних захворювань, а також надання допомоги у випадку пологів;

• запобігання виникненню масових інфекційних хворіб і ліквідація епідемічних спалахів.

В районі стихійного лиха в ході рятувальних робіт перша медична допомога здійснюється в порядку само- та взаємодопомоги, а також особовим складом медичних бригад. До них приєднуються сили і засоби СШНМД. На потерпілих господарських об’єктах медичну допомогу організовують здоров пункти об’єктів а в житлових кварталах — місцеві пересувні формування екстреної медичної допомоги. При великій кількості потерпілих визначають місця збору, де їх розміщують на транспорті. Звідси уражених евакуюють до найближчих лікарень, де їм надається кваліфікована медична допомога.

Для надання першої лікарської допомоги можуть залучатися бригади, сформовані на базі лікувально-профілактичних установ, розташованих поза зоною лиха. Після надання першої лікарської допомоги уражені відразу ж повинні бути евакуйовані в лікувальні установи для надання спеціалізованої (кваліфікованої) медичної допомоги і здійснення необхідного лікування.

6.2.3. Особливості організації лез при пожежах

Особливості надання медичної допомоги при пожежах наступні:

• велика кількість уражених з опіками;

• велика кількість уражених чадним газом, продуктами горіння, димом;

• потреба ретельного розшуку потерпілих на задимленій території, часто в умовах непогашеної остаточно пожежі.

Першу лікарську допомогу слід надавати в максимально стислі терміни в безпосередній близькості до місця пожежі.

У разі великої кількості потерпілих лікувальні установи посилюють опіковими бригадами.

6.3. Особливості організації ЛЕЗ при техногенних

надзвичайних ситуаціях

6.3.1. Особливості організації ЛЕЗ при транспортних катастрофах

6.3.1.1. Організація ЕМД під час авіаційних катастроф

У випадку катастрофі літального апарату на території аеропорту диспетчерська служба подає сигнал тривоги, який передається каналами зв’язку на СШНМД міста й у лікувальний заклад, який обслуговує аеропорт медичний пункт аеропорту стає медичним приймальним центром, до якого прибувають БШМД..

Рух будь-якого санітарного автомобіля до потерпілого літака чи вертольота дозволяється тільки особою, відповідальною за пересування транспорту по території аеропорту.

Потерпілим на місці події надають першу медичну допомогу. Їх медичне сортування проводять із урахуванням тяжкості стану:

• осіб із станом, який загрожує життю і тяжко потерпілих евакуюють в першу чергу в лежачому положенні до медпункту аеродрому;

• потерпілих у стані помірного ступеня тяжкості евакуюють лікарські бригади ЕМД на автомобілях ШМД (на ношах або в положенні лежачи);

• легко потерпілі евакуюються до медпункту самостійно або машиною в положенні сидячи.

У медпункті аеропорту лікарська бригада ЕМД:

— оглядає уражених,

• виділяє серед них тих, які потребують невідкладних заходів першої лікарської допомоги,

• надає її,

• реєструє уражених,

• визначає черговість евакуації потерпілих до лікувальних установ.

Евакуація потерпілих здійснюється санітарним транспортом в супроводі медичного працівника. Основними супровідними документами є первинні медичні картки осіб, що транспортуються і загальний список уражених (евакопаспорт). Одразу після доставки паотерпілих до лікувальної установи машина ШМД повертається до медпункту аеропорту.

Якщо авіакатастрофа сталася поза зоною аеропорту, організація ЕМД залежить від місцевих умов. Проте в усіх випадках після надання першої медичної допомоги потерпілих переносять до місця збору, яке повинно бути розташоване поза межами повторного впливу уражаючих чинників НС (вибух літака, пожежа, розлив павлива і т.п.). Місце збору потерпілих визначають з урахуванням під’їзду транспорту й умов роботи бригад ШМД.

Принципи надання медичної допомоги ураженим, їх лікувально-евакуаційне забезпечення залищаються такими ж, як і при авіакатастрофі в зоні аеропорту.