2. Поняття про етап медичної евакуації.

Етап медичної евакуації — це сили і засоби охорони здоров’я, розгорнуті на шляхах медичної евакуації і призначені для прийому, медичного сортування, надання певних видів медичної допомоги ураженим і пораненим і (при необхідності) підготовки їх до подальшої евакуації.

При НС нині прийнята двоетапна система ЛЕЗ уражених і поранених з евакуацією за призначенням.

На першому етапі медичної евакуації, призначеному для надання першої медичної, долікарської та першої лікарської допомоги діють лікувальні заклади і установи, які вціліли в зоні НС, пункти екстреної медичної допомоги, розгорнуті бригадами швидкої медичної допомоги, фельдшерськими і лікарсько-сестринськими бригадами, що прибули до осередку катастрофи, атакож медичні пункти і лікарсько-сестринські бригади військових частин, залучені до проведення рятувальних робіт

На другому етапі медичної евакуації діють лікувальні установи, які існують і функціонують поза осередком НС, а також розгорнуті додатково і призначені для надання вичерпних видів медичної допомоги — кваліфікованої і спеціалізованої і для лікування поранених та уражених до повного одужання.

Такам схема організації екстренної допомоги при НС визнана найдоцільнішою для збереження життя максимальній кількості потерпілих під час виникнення осередків масового ураження населення.

3. Види та обсяг медичної допомоги.

3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.

Лікувальні і профілактичні заходи під час надання медичної допомоги на ЕМЕ визначаються видом і обсягом такої допомоги

Вид медичної допомоги — це визначений перелік (комплекс) лікувально-профілактичних заходів, проведених потерпілим у НС медичними формуваннями ДСМК в осередках масових санітарних втрат та у лікувально-профілактичних закладах.

Конкретний вид медичної допомоги визначається:

• кваліфікацією спеціалістів,

• наявністю необхідного оснащення

• місцем її надання.

Нині служба медицини катастроф виділяє такі види медичної допомоги як:

• перша медична допомога;

• долікарська допомога;

• перша лікарська допомога;

• кваліфікована медична допомога;

• спеціалізована медична допомога.

Перші три види медичної допомоги надаються безпосередньо в осередках катастроф або поблизу них, вони належать до догоспітальних видів допомоги.

Госпітальні види допомоги – кваліфікована та спеціалізована медична допомога – надаються за межами осередку в лікувально-профілактичних закладах, куди евакуюються потерпілі. У деяких випадках елементи кваліфікованої медичної допомоги можуть надаватися під час догоспітального періоду.

Обсяг медичної допомоги — це сукупність лікувально-профілактичних заходів у межах конкретного виду медичної допомоги

Обсяг медичної допомоги може змінюватись в залежності від багатьох факторів, основними з яких є завантаженість ЕМЕ ураженими і пораненими, зміни обстановки в осередку НС, втрати серед медичного персоналу та ін.

До надання медичної допомоги та лікування потерпілих згідно із сучасною системою лікувально-евакуаційних заходів висуваються такі основні вимоги:

1. Спадкоємність у наданні медичної допомоги та лікуванні потерпілих. Вона досягається:

   • єдиним розумінням усіма медичними працівниками, які беруть участь у наданні медичної допомоги, патологічних процесів, що відбуваються в організмі людини в результаті впливу на нього відомих чинників ураження під час катастрофи;

   • знанням єдиних методів профілактики і лікування різних уражень.

2. Послідовність у наданні медичної допомоги та лікуванні потерпілих досягається якісним заповненням документації.

3. Своєчасність медичної допомоги потерпілим. Передбачає надання різних видів медичної допомоги в оптимальні терміни стосовно врятування життя потерпілих та наступного відновлення (відтворення) їх здоров’я.

Розглянемо суть основних видів медичної допомоги.