Ураження тетраетилсвинцем

Тетраетилсвинець – безбарвна масляниста рідина з неприємним солодкуватим запахом. Застосовується для етилювання бензину як антидетонатор в двигунах внутрішнього згорання.

Гострі отруєння можливі при попаданні тетраетилсвинця або етилової рідини через дихальні шляхи, непошкоджену шкіру та всередину. Отрута має властивості накопичуватись в організмі людини, особливо – в центральній нервовій системі. Тетраетилсвинець безпосередньо діє на нервові клітини, викликаючи їх загибель. Ця сполука виводиться з людського організму дуже повільно, тому свинець можна виявити в організмі на протязі кількох років після отруєння.

Ознаки уражень:

Гостре отруєння характеризується швидким розвитком порушень діяльності центральної нервової системи – виникає психоз.

При дуже високих концентраціях бензину в повітрі розвивається блискавична форма отруєння. Уражені втрачають свідомість, шкірні покриви набувають вираженого синюшного забарвлення, починаються судоми і наступає смерть.

При хронічній формі отруєння тетраетилсвинцем потерпілі скаржаться на загальну слабкість, швидку втомлюваність, головний біль, втрату апетиту, поганий сон. В подальшому розвиваються різноманітні нервово-психічні розлади у вигляді зорових і слухових галюцинацій, немотивованого збудження, порушення ходи, мови, координації.

Перша медична допомога:

• якомога швидше вивести потерпілого з місця ураження, замінити при потребі одяг;

• при потраплянні отрути на шкіру необхідно обмити забруднені ділянки чистим бензином або гасом, а потім теплою водою з милом;

• при попаданні отрути всередину необхідно промити шлунок водою або 2% р-ном соди;

• дати потерпілому адсорбент (активоване вугілля 10-20 табл.), вазелінове масло – 200 мл;

• у випадку гострого психозу та різкого психомоторного збудження необхідно ізолювати ураженого від оточуючих та організувати за ним нагляд до прибуття медичних працівників;

• потерпілого необхідно негайно евакуювати до лікувального закладу.

Отруєння етиловим спиртом

Частою причиною дорожньо-транспортних пригод є зловживання алкогольними напоями із вмістом етилового спирту понад 12 %.

Етиловий спирт (етанол) — безбарвна рідина із характерним запахом, здатна змішуватись з водою у всіх співвідношеннях.

Важка форма гострого отруєння етанолом – алкогольна кома – поширена у всіх країнах. В нашій країні вони є причиною 60% всіх коматозних станів. Крім того 60 % всіх смертельних отруєнь в побуті зумовлені алкогольною комою.

В організмі алкоголь швидко всмоктується через шлунково-кишковий тракт і, в середньому, через 1 годину його концентрація в крові стає максимальною.

Смертельною дозою етанолу при разовому вживанні є 4-12 г на 1 кг маси тіла (в середньому 300 мл 96 % алкоголю). Смертельною концентрацією етанолу в крові є 5-6 г/л.

При прийомі значних доз алкоголю потерпають всі життєво важливі органи і системи організму, особливо центральна нервова система, нервові клітини нездатні засвоювати кисень. Крім цього, вживання великих доз етанолу викликає розлади серцево-судинної системи, функцій печінки та нирок, органів дихання.

Ознаки отруєння:

Гостре отруєння етанолом проявляється швидким розвитком порушень діяльності центральної нервової системи. Після загальновідомих симптомів сп’яніння швидко виникає кома, яка проявляється втратою свідомості, зниженням температури тіла, сповільненим поверхневим диханням, частим та слабким пульсом, іноді судомами, зниженням м’язового тонусу та больової чутливості, блювотою (небезпека асфіксії!) з наступним падінням серцевої діяльності, що в цілому може призвести до смерті людини, якщо своєчасно не надати їй медичну допомогу.

Перша медична допомога:

• видалити рештки етанолу зі шлунку (дати випити 1-1,5 л води або 1-2% р-ну соди і викликати блювоту — повторити 2-3 рази), якщо хворий в свідомості;

• активоване вугілля всередину;

• багато пиття, міцний чай або кава, зігрівання;

• вдихати пари нашатирного спирту;

• при наявності блювоти голову потерпілого повернути набік, очистити ротову порожнину і при потребі провести штучне дихання.

Хворі в стані алкогольної коми потребують інтенсивної терапії, для чого їх необхідно швидко госпіталізувати для проведення невідкладних лікарських заходів.

Виконавець:

викладач «Медицини катастроф» Соколенко М. Д.

Тема № 5. Заняття 1,2

“ Організація лікувально - евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій”