
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами виникнення
- •1. Стихійні лиха
- •Тектонічні стихійні лиха Землетруси
- •Виверження вулканів
- •Топологічні стихійні лиха
- •Наслідки повеней
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •Шкала вітрів (за Бофортом)
- •Поділ потерпілих у стаціонарі за локалізацією та характером травми внаслідок дії стихійного лиха
- •2. Техногенні аварії
- •Транспортні аварії
- •Пожежі та вибухи
- •Екологічні катастрофи
- •3. Соціально-політичні катаклізми
- •4.Формування державної служби медицини катастроф
- •5. Державна служба медицини катастроф, етапи її створення.
- •6. Закон України “Про правові засади цивільного захисту’’
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •7. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”
- •8. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”
- •9. Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •1. Ядерні аварії
- •1.1. Коротка характеристика аес
- •1.2. Коротка характеристика можливих аварій на аес
- •1.2.1. Класифікація аварій на аес
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес за масштабністю радіоактивних викидів
- •1.2.2. Фази розвитку ядерних аварій
- •1.2.3. Радіобіологічні характеристики радіонуклідів, що поступають в навколишнє середовище при ядерних аваріях на аес
- •1.3. Механізм формування осередку радіаційного забруднення, що утворюється внаслідок аварій ядерних реакторів на аес
- •1.4. Медико-тактична характеристика вогнищ ураження, які виникають при аваріях на аес
- •1.1. Медико тактична характеристика осередків ураження при аваріях на аес.
- •2. Оцiнка радiацiйної обстановки.
- •2.1. Методики оцінки радіаційної обстановки.
- •2.1.2. Оцінка радіаційної обстановки за фактичними даними.
- •2.1.2.1. Способи проведення радіаційної розвідки.
- •3. Прилади радіаційної розвідки, контролю радіоактивного зараження та опромінення
- •3.1. Методи реєстрації та вимірювань іонізуючих випромінювань
- •3.2. Призначення та принципи дії радіометричної апаратури
- •4. Індивідуальні та колективні засоби захисту
- •4.1. Індивідуальні засоби захисту
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання (ззод)
- •Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання
- •Класифікація.
- •4.2. Колективні засоби захисту
- •Класифікація колективних засобів захисту
- •6. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •1. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •Аварiї на хiмiчно-небезпечних об’єктах. Сильнодiючi отруйнi речовини
- •1. Характеристика хімічно-небезпечних об’єктів
- •2. Поняття про сильнодіючі отруйні речовини
- •2.1. Класифікація сдор.
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •2.2. Фізико-хімічні властивості, патогенез та клініка уражень сдор.
- •2.3. Надання медичної допомоги при ураженні сдор
- •2.3.1. Організація надання медичної допомоги
- •2.3.3. Перша допомога при отруєнні окремими видами сдор
- •3. Медико-тактична характеристика осередків ураження, які формуються при аваріях на хно
- •3.1. Осередки та зони уражень, які виникають внаслідок аварій на хно.
- •Характерні ознаки хімічних аварій, викликаних потрапляннм в довкілля різних класів ор
- •3.2. Безпека медичного медичного персоналу
- •Основні медико-тактичні показники аварій на хно
- •4. Організація та засоби проведення хімічної розвідки. Індикація отруйних речовин
- •4.1. Методи індикації ор та отрут
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •4.2.1. Методики оцінки хімічної обстановки
- •4.2.1.2. Оцінка хімічної обстановки за фактичними даними
- •4.2.1.2.1. Способи проведення хімічної розвідки
- •5. Технічні засоби індикації отруйних речовин і отрут
- •5.1. Прилади хімічної розвідки
- •5.2. Зараженість місцевості та об'єктів ор
- •5.3. Правила відбору проб для аналізу
- •6. Медичні засоби протихімічного захисту
- •Концептуальні засади створення соціально-економічних та фінансових умов розбудови системи постачання Державної служби медицини катастроф
- •Завдання системи медичного постачання Державної служби медицини катастроф у директивних та нормативних актах
- •Номенклатура майна
- •Табель оснащення формувань (закладів) медицини катастроф як спеціальний норматив
- •Комплект, укладка
- •Витратне та інвентарне майно. Якісне оцінювання стану майна
- •Постачання закладів і формувань Державної служби медицини катастроф України та організація їхньої діяльності під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •Медичне постачання
- •Матеріальне постачання
- •Продовольче і санітарно-побутове забезпечення
- •Технічне постачання
- •Принципи надання першої медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях:
- •Огляд місця події
- •Первинний огляд потерпілих (авс)
- •Особливості проведення штучного дихання у немовлят та дітей:
- •Помилки при проведенні штучного дихання:
- •Допомога при зупинці серця
- •Тому необхідно:
- •Перша медична допомога при зовнішній кровотечі:
- •Травми органів черевної порожнини
- •Загальні ознаки гострої внутрішньочеревної кровотечі
- •Невідкладна медична допомога на місці пригоди
- •Перша медична допомога при шокових станах наступна:
- •Непритомність
- •Перша медична допомога при непритомності:
- •Основні принципи надання першої медичної допомоги при ранах:
- •Загальні поняття про перев’язочний матеріал та правила користування ним
- •Правила накладання пов’язок
- •Пов’язки на різні частини тіла
- •Правила користування пакетом:
- •Перелік антисептичних речовин, які можна використовувати на місці надзвичайної події
- •Переломи
- •Допомога:
- •Основні правила іммобілізації кінцівок
- •Іммобілізація при переломах кісток верхньої кінцівки
- •Іммобілізація при переломах кісток нижньої кінцівки
- •Ушкодження голови
- •Ушкодження хребта
- •Перша медична допомога:
- •Поведінка водія при виявленні дтп
- •Рятування з автомобіля
- •Правила знімання шолому Шолом, при можливості, повинні знімати два рятівники!
- •Ураження агресивними факторами навколишнього середовища
- •Отруєння чадним газом (оксидом вуглецю)
- •Перша медична допомога при отруєнні ураженим чадним газом:
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Перша медична допомога при отруєнні метанолом:
- •Отруєння етиленгліколем
- •Ураження тетраетилсвинцем
- •Перша медична допомога:
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. Проф. Мешкова в.В. – м., 1991. – 208с.
- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках нс
- •2. Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках нс
- •3. Організація протиепідемічних заходів в осередках нс
- •4. Санітарно-епідеміологічна розвідка
- •5. Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
- •6. Організація екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекційних хвороб серед населення в епідемічних осередках
Перша медична допомога при отруєнні ураженим чадним газом:
вивести (винести) ураженого на свіже повітря (припинити дію отрути) або, при можливості, надягти на нього протигаз з гопкалітовим патроном;
інгаляція кисню (при можливості);
ослабити одяг (розщепити гудзики, зняти ремінь);
зігріти ураженого (дача гарячого пиття, укутування тіла);
застосування рефлекторних подразників (вдихання парів нашатирного спирту, поляскування по щоках);
при глибоких порушеннях дихання або при його відсутності необхідно провести штучне дихання;
при наявності блювоти – профілактика асфіксії.
При отруєннях чадним газом потерпілого необхідно евакуювати до лікувальної установи.
Отруєння метиловим спиртом
Метиловий спирт (метанол, деревинний спирт) - це безбарвна прозора рідина з характерним запахом, який нагадує запах етилового спирту. Застосовується часто як органічний розчинник фарб, лаків, смол, входить до складу антифризів.
Найчастіше отруєння спостерігається при прийомі метанолу всередину з метою оп’яніння, але можливі випадки отруєння й парами метилового спирту.
Смертельною дозою при прийомі всередину можуть бути 30-100 г цієї речовини. Це залежить від її концентрації, стану наповнення шлунку (прийом на голодний чи повний шлунок), часу та якості надання медичної допомоги.
Виділяють швидкоплинну (блискавичну) та сповільнену форми отруєння метанолом.
Блискавична форма виникає після прийому всередину великої дози метанолу (200-300 мл), внаслідок чого може наступити смерть вже в перші 2-3 години.
При сповільненій формі перші ознаки ураження мають вигляд звичайного сп’яніння.
Ознаки отруєння:
Легкий ступінь отруєння характеризується загальною слабістю, нудотою, блювотою, болями в животі, запамороченням, головним болем і порушеннями зору (туман перед очима, потемніння в очах), які поступово проходять через 2-3 доби.
При середньому ступені отруєння провідними ознаками є порушення зору аж до повної сліпоти. Прогноз при цій формі, як правило, несприятливий.
Для важкого ступеню характерними є швидко наступаючі сонливість та непритомність, синюшність шкіри та слизових, розлади дихання, серцевої діяльності, сліпота.
Перша медична допомога при отруєнні метанолом:
якомога швидше видалити із шлунку залишки отрути, яка не встигла всмоктатись і, якщо хворий в свідомості, можна викликати блювоту (подразненням кореня язика або задньої стінки глотки), перед цим давши хворому випити кип’яченої води (1-2 л) або 2-3% р-ну соди;
в кінці процедури необхідно ввести в шлунок активоване вугілля (адсорбент) – 10-20 табл.;
всередину вводять 100 мл 30% розчину етилового спирту (як антидот), при затримці евакуації потерпілого можна повторити введення етанолу кожні 2 години по 50 мл 4-5 разів;
рекомендується давати багато пити, зігріти потерпілого – грілки, укутування;
негайна евакуація потерпілого до лікувального закладу.
Отруєння етиленгліколем
Етиленгліколь входить до складу гальмівних рідин та антифризів — незамерзаючих рідин в радіаторах двигунів внутрішнього згорання. Це безбарвна, сиропоподібна рідина, солодка на смак, без запаху.
Отруєння етиленгліколем переважно пов’язані з вживанням його з метою сп’яніння. Смертельною дозою для людини є прийом цієї технічної сполуки від 100 мл і вище.
Етиленгліколь дає наркотичний ефект і може викликати смерть людини в результаті сильного пригнічення центральної нервової системи. Крім цього, етиленгліколь може викликати важкі ушкодження печінки та нирок, що, в свою чергу, може призвести до глибокої інвалідності або смерті потерпілого.
Ознаки отруєння:
При отруєннях легкого ступеня порушення обмежуються загальною слабістю, нудотою, несильними болями в поперековій ділянці.
При отруєннях середнього ступеня відмічаються запаморочення, головний біль, нудота, блювота, болі в животі та попереку, порушенням сечовидільної функції нирок.
При важких формах отруєння виникає наступна симптоматика – відчуття сп’яніння, яке швидко проходить; потім розвиваються немотивовані збудження та веселощі, порушення ходи, запаморочення, головні болі, нудота, блювота, болі в животі, поперековій ділянці; далі ейфорія переходить в депресію, стан, подібний до наркотичного (зіниці розширені, в’яло реагують на світло, порушуються пам’ять, орієнтація в довкіллі, виникають різного роду галюцинації).
Перша медична допомога:
видалити етиленгліколь із шлунку (дати випити 1-1,5 л води або 1-2% р-ну соди і викликати блювоту — повторити 2-3 рази);
активоване вугілля всередину;
якщо хворий без свідомості – попередити виникнення асфіксії;
багато пиття, зігріти потерпілого;
швидка евакуація потерпілого до лікувального закладу;
всередину вводять 100 мл 30% розчину етилового спирту (як антидот), при затримці евакуації потерпілого можна повторити введення етанолу кожні 2 години по 50 мл 4-5 разів.