Ушкодження хребта

Травми хребта відносять до важких наслідків аварій чи катастроф, так як нерідко це пов’язано з ушкодженням спинного мозку, що викликає паралічі, втрату чутливості, неможливість самостійно оправлятися. Особливо небезпечним є ушкодження шийного відділу спинного мозку, так як там розташовані життєво важливі центри, ураження яких може викликати швидку смерть потерпілого.

Перша медична допомога потребує обережного ставлення до такого потерпілого – слід виключити згинання хребта, різкі рухи (так як уламки хребців можуть стиснути, пошкодити речовину спинного мозку). Якщо потерпілий лежить на спині, його не можна підіймати за руки та ноги. Потерпілого (навіть лише при підозрі на травму хребта) перекладати, повертати, підіймати потрібно обережно та повільно, “одним блоком” 3-4 рятівникам.

Потерпілого з переломом хребта (чи підозрою на його ушкодження) слід покласти на тверду поверхню – дерев’яний щит, широку дошку, лист фанери та інш., тобто виключити згинання хребта. Якщо рятувальників мало (1-2), тобто немає можливості повернути потерпілого “одним боком”, щоб підкласти дошку чи щит, у цих випадках необхідно довгу дошку повільно просунути під хворого – від п’ят до потилиці, вздовж хребта, і прив’язати хворого бинтами, ременем до неї (фіксація).

При травмах шийного відділу хребта часто в поєднанні з черепно-мозковою травмою), які виникають при ДТП, необхідно накласти на шию імпровізовану шину – “комірець”, з цією метою використовують газету, картон, ватно-марлеву пов’язку.

Пам’ятайте

Евакуація повинна проводитись тільки в лежачому положенні на твердій поверхні!

Опіки

Це пошкодження шкіри чи слизових оболонок, часто з прилеглими тканинами, внаслідок дії на них високої температури або хімічних речовин.

В залежності від глибини ураження м’яких тканин виділяють такі ступені опіків:

І ступінь – почервоніння шкіри і її набряк;

ІІ ступінь – почервоніння шкіри та поява на ній міхурців, різних за розмірами, з прозорим або каламутним вмістом;

ІІІ ступінь – некроз (омертвіння) шкіри з утворенням струпа, що виникає внаслідок згортання тканинних білків;

IV ступінь – некроз шкіри та глибших шарів тканин.

При опіках шкіри міцними кислотами та лугами характерним є забарвлення струпа: від азотної кислоти – світло-жовте; від сірчаної – спочатку сіро-біле, а потім темно-коричневе; від лугів – білувате і т.д.

Важкість та небезпечність опіків залежать від площі (розмірів) опікової поверхні та глибини опіку.

Всі опіки характеризуються гострим та пекучим болем, який може призвести до розвитку шоку. Опіки 1/3-1/2 (а у дітей 1/8-1/4) поверхні тіла є досить небезпечними для життя потерпілого. А якщо площа опіків більша, – то смертельними.

Пам’ятайте!

Особливо небезпечні опіки для немовлят та дітей

Перша медична допомога:

• якомога швидше припинити дію високої температури (загасити полум’я, припинити дію електричного струму);

• охолодження ураженої поверхні;

• обережно зняти рештки тліючого одягу;

• білизну, яка прилипла до тіла, обережно зрізати (ножицями, ножем);

• якщо немає гострої потреби у знятті одягу, то цього робити і не потрібно, щоб зменшити больові відчуття;

• при опіках І ступеню допомога полягає в змащуванні обпечених місць вазеліном;

• при опіках ІІ, ІІІ, IV ступенів необхідно накласти стерильну (при можливості) пов’язку, а якщо опіки великі, використати простирадло;

• забороняється проколювати міхурці, промивати рани, обробляти їх мазями, аерозолями, барвниками до того, як потерпілого доставлено в лікарню;

• ввести, при можливості, анальгетики (анальгін, баралгін, максігам) – краще ін’єкційні;

• при великих опіках кінцівок необхідна іммобілізація кінцівки;

• при перевезенні такого потерпілого слід покласти на непошкоджений бік та ретельно вкрити, дорогою слід давати йому багато пити.

Увага!

У разі хімічних опіків для видалення агресивної рідини уражену поверхню тіла промивають великою кількістю проточної води протягом 20-25 хв.