- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами виникнення
- •1. Стихійні лиха
- •Тектонічні стихійні лиха Землетруси
- •Виверження вулканів
- •Топологічні стихійні лиха
- •Наслідки повеней
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •Шкала вітрів (за Бофортом)
- •Поділ потерпілих у стаціонарі за локалізацією та характером травми внаслідок дії стихійного лиха
- •2. Техногенні аварії
- •Транспортні аварії
- •Пожежі та вибухи
- •Екологічні катастрофи
- •3. Соціально-політичні катаклізми
- •4.Формування державної служби медицини катастроф
- •5. Державна служба медицини катастроф, етапи її створення.
- •6. Закон України “Про правові засади цивільного захисту’’
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •7. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”
- •8. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”
- •9. Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •1. Ядерні аварії
- •1.1. Коротка характеристика аес
- •1.2. Коротка характеристика можливих аварій на аес
- •1.2.1. Класифікація аварій на аес
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес за масштабністю радіоактивних викидів
- •1.2.2. Фази розвитку ядерних аварій
- •1.2.3. Радіобіологічні характеристики радіонуклідів, що поступають в навколишнє середовище при ядерних аваріях на аес
- •1.3. Механізм формування осередку радіаційного забруднення, що утворюється внаслідок аварій ядерних реакторів на аес
- •1.4. Медико-тактична характеристика вогнищ ураження, які виникають при аваріях на аес
- •1.1. Медико тактична характеристика осередків ураження при аваріях на аес.
- •2. Оцiнка радiацiйної обстановки.
- •2.1. Методики оцінки радіаційної обстановки.
- •2.1.2. Оцінка радіаційної обстановки за фактичними даними.
- •2.1.2.1. Способи проведення радіаційної розвідки.
- •3. Прилади радіаційної розвідки, контролю радіоактивного зараження та опромінення
- •3.1. Методи реєстрації та вимірювань іонізуючих випромінювань
- •3.2. Призначення та принципи дії радіометричної апаратури
- •4. Індивідуальні та колективні засоби захисту
- •4.1. Індивідуальні засоби захисту
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання (ззод)
- •Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання
- •Класифікація.
- •4.2. Колективні засоби захисту
- •Класифікація колективних засобів захисту
- •6. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •1. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •Аварiї на хiмiчно-небезпечних об’єктах. Сильнодiючi отруйнi речовини
- •1. Характеристика хімічно-небезпечних об’єктів
- •2. Поняття про сильнодіючі отруйні речовини
- •2.1. Класифікація сдор.
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •2.2. Фізико-хімічні властивості, патогенез та клініка уражень сдор.
- •2.3. Надання медичної допомоги при ураженні сдор
- •2.3.1. Організація надання медичної допомоги
- •2.3.3. Перша допомога при отруєнні окремими видами сдор
- •3. Медико-тактична характеристика осередків ураження, які формуються при аваріях на хно
- •3.1. Осередки та зони уражень, які виникають внаслідок аварій на хно.
- •Характерні ознаки хімічних аварій, викликаних потрапляннм в довкілля різних класів ор
- •3.2. Безпека медичного медичного персоналу
- •Основні медико-тактичні показники аварій на хно
- •4. Організація та засоби проведення хімічної розвідки. Індикація отруйних речовин
- •4.1. Методи індикації ор та отрут
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •4.2.1. Методики оцінки хімічної обстановки
- •4.2.1.2. Оцінка хімічної обстановки за фактичними даними
- •4.2.1.2.1. Способи проведення хімічної розвідки
- •5. Технічні засоби індикації отруйних речовин і отрут
- •5.1. Прилади хімічної розвідки
- •5.2. Зараженість місцевості та об'єктів ор
- •5.3. Правила відбору проб для аналізу
- •6. Медичні засоби протихімічного захисту
- •Концептуальні засади створення соціально-економічних та фінансових умов розбудови системи постачання Державної служби медицини катастроф
- •Завдання системи медичного постачання Державної служби медицини катастроф у директивних та нормативних актах
- •Номенклатура майна
- •Табель оснащення формувань (закладів) медицини катастроф як спеціальний норматив
- •Комплект, укладка
- •Витратне та інвентарне майно. Якісне оцінювання стану майна
- •Постачання закладів і формувань Державної служби медицини катастроф України та організація їхньої діяльності під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •Медичне постачання
- •Матеріальне постачання
- •Продовольче і санітарно-побутове забезпечення
- •Технічне постачання
- •Принципи надання першої медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях:
- •Огляд місця події
- •Первинний огляд потерпілих (авс)
- •Особливості проведення штучного дихання у немовлят та дітей:
- •Помилки при проведенні штучного дихання:
- •Допомога при зупинці серця
- •Тому необхідно:
- •Перша медична допомога при зовнішній кровотечі:
- •Травми органів черевної порожнини
- •Загальні ознаки гострої внутрішньочеревної кровотечі
- •Невідкладна медична допомога на місці пригоди
- •Перша медична допомога при шокових станах наступна:
- •Непритомність
- •Перша медична допомога при непритомності:
- •Основні принципи надання першої медичної допомоги при ранах:
- •Загальні поняття про перев’язочний матеріал та правила користування ним
- •Правила накладання пов’язок
- •Пов’язки на різні частини тіла
- •Правила користування пакетом:
- •Перелік антисептичних речовин, які можна використовувати на місці надзвичайної події
- •Переломи
- •Допомога:
- •Основні правила іммобілізації кінцівок
- •Іммобілізація при переломах кісток верхньої кінцівки
- •Іммобілізація при переломах кісток нижньої кінцівки
- •Ушкодження голови
- •Ушкодження хребта
- •Перша медична допомога:
- •Поведінка водія при виявленні дтп
- •Рятування з автомобіля
- •Правила знімання шолому Шолом, при можливості, повинні знімати два рятівники!
- •Ураження агресивними факторами навколишнього середовища
- •Отруєння чадним газом (оксидом вуглецю)
- •Перша медична допомога при отруєнні ураженим чадним газом:
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Перша медична допомога при отруєнні метанолом:
- •Отруєння етиленгліколем
- •Ураження тетраетилсвинцем
- •Перша медична допомога:
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. Проф. Мешкова в.В. – м., 1991. – 208с.
- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках нс
- •2. Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках нс
- •3. Організація протиепідемічних заходів в осередках нс
- •4. Санітарно-епідеміологічна розвідка
- •5. Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
- •6. Організація екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекційних хвороб серед населення в епідемічних осередках
Травми органів черевної порожнини
Ушкодження органів черевної порожнини поділяються на відкриті та закриті.
Закриті тупі травми живота. Найчастішою їх причиною є транспортна травма, удари в живіт, кататравма (вибухова хвиля). Виділяють дві основні групи потерпілих:
1-ша - особи з клінічною картиною гострої крововтрати;
2-га - особи з симптомами перитоніту, з ознаками інтоксикації.
Доволі часто механічні травми передньої черевної стінки супроводжуються розривом печінки, селезінки, судин кишечника, що викликає внутрішню кровотечу.
Загальні ознаки гострої внутрішньочеревної кровотечі
скарги на загальну слабкість, запаморочення, мерехтіння в очах;
почащене дихання;
біль у животі малоінтенсивний;
блідість шкірних покривів та слизових оболонок;
мармуровість, синюшність кінцівок;
почащення пульсу – більше 100 уд. в 1 хв.;
зниження артеріального тиску до 100 мм рт. ст. та нижче.
При огляді живота можна виявити поверхневі садна та крововиливи в місці удару. При обмацуванні живота виявляється місцева болючість передньої стінки живота.
У разі ушкодження порожнистого органу (шлунок, кишка, сечовий міхур) виникає картина, що відповідає симптоматиці шоку, перитоніту (запалення очеревини) і наростання внутрішньої інтоксикації, внаслідок потрапляння вмісту шлунка, кишечника, жовчного міхура до черевної порожнини. При цьому відмічається:
різко виражений біль у животі;
сухий язик;
можлива блювота.
Під час огляду живота спостерігається відсутність рухів черевної стінки під час дихання. У перші години після травми потерпілий може локалізувати зону найбільшої болючості. При обмацуванні живота визначається напруження його м’язів (він може бути твердим, як "дошка"), локалізована болючість.
Відкриті ушкодження органів черевної порожнини. Причиною їх є механічні пошкодження під час ДТП, поранення холодною та вогнепальною зброєю, дія вибухової хвилі.
Проникаючі поранення живота не викликають сумніву у разі випадіння назовні внутрішніх органів, витікання жовчі або кишкового вмісту.
Будь-які колото-різані рани живота повинні трактуватись як проникаючі! Рани, локалізовані у верхній частині стегна, у ділянці сідниць, у поперековій ділянці, також можуть проникати у черевну порожнину. |
Стан хворого у таких випадках важкий, шокоподібний. Спостерігається блідість, холодний піт, почащений пульс, зниження АТ.
Названі категорії потерпілих вимагають невідкладної евакуації з місця пригоди до найближчого лікувального закладу, так як тут необхідна термінова кваліфікована хірургічна допомога. Несвоєчасна евакуація може призвести до смерті хворого.
Невідкладна медична допомога на місці пригоди
Пов’язка на рану, краї рани, при можливості, обробити дезінфікуючим розчином.
Органи черевної порожнини, які випали, необхідно обмити фізіологічним розчином NaCl (при можливості) або чистою водою, не вправляти, обкласти вологими стерильними або чистими серветками.
При підозрі на внутрішню кровотечу або пошкодження порожнистих органів черевної порожнини забороняється давати потерпілим пити, вживати їжу, палити.
Коли пошкодження органів черевної порожнини не викликає сумніву, слід ввести, при можливості, ін’єкційні анальгетики (анальгін 2-4 мл, баралгін 5 мл).
Шок
Шоком називається критичний стан, який виникає внаслідок важкої травми, гостро розвивається, характеризується прогресивним порушенням діяльності всіх систем організму (центральної нервової системи, серцево-судинної, дихальної, ендокринної) і загрожує життю потерпілого.
Причини шоку:
сильна зовнішня чи внутрішня кровотеча;
значні опіки;
сильний больовий синдром;
алергічна реакція.
Внаслідок значної втрати рідини (плазми, крові) в системі кровообігу погіршується або припиняється перенесення кисню та поживних речовин до клітин організму. В першу фазу шоку організм намагається компенсувати дефіцит втраченої рідини (крові, плазми) за рахунок прискорення кровообігу, звуження периферичних кровоносних судин (судини шкіри, м’язів). Це допомагає забезпечити киснем життєво важливі органи (мозок, серце, легені). Проте, ця фаза короткочасна, і невдовзі порушується керування системою кровообігу, що призводить до значного зниження артеріального тиску (колапсу), подальшого погіршення периферичного кровообігу і мікроциркуляції. Цей критичний стан може привести до смерті потерпілого, якщо рятувальниками чи медичними працівниками не проводитимуться невідкладні рятувальні заходи.
Розпізнання:
В першій фазі шоку (еректильній) у деякої частини потерпілих може спостерігатись неспокій, однак у більшої частини, особливо у наступну фазу шоку (торпідну) спостерігається різного ступеню загальмованість, аж до втрати свідомості.
Шкіра потерпілого бліда, може мати мармуровий відтінок, синюшна, на дотик холодна, виступає холодний піт. Пульс частий (100 і більше ударів за хвилину), ниткоподібний, не виявляється на дрібних артеріях (зап’ясті), що вказує на зниження артеріального тиску до 80 мм рт. ст. і нижче, його можна визначити лише на сонній артерії. Хворий в цьому стані лежить тихо, відсторонено, не кличе на допомогу.