- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за причинами виникнення
- •1. Стихійні лиха
- •Тектонічні стихійні лиха Землетруси
- •Виверження вулканів
- •Топологічні стихійні лиха
- •Наслідки повеней
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •Шкала вітрів (за Бофортом)
- •Поділ потерпілих у стаціонарі за локалізацією та характером травми внаслідок дії стихійного лиха
- •2. Техногенні аварії
- •Транспортні аварії
- •Пожежі та вибухи
- •Екологічні катастрофи
- •3. Соціально-політичні катаклізми
- •4.Формування державної служби медицини катастроф
- •5. Державна служба медицини катастроф, етапи її створення.
- •6. Закон України “Про правові засади цивільного захисту’’
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •7. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”
- •8. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”
- •9. Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •1. Ядерні аварії
- •1.1. Коротка характеристика аес
- •1.2. Коротка характеристика можливих аварій на аес
- •1.2.1. Класифікація аварій на аес
- •Класифікація аварій ядерних реакторів аес за масштабністю радіоактивних викидів
- •1.2.2. Фази розвитку ядерних аварій
- •1.2.3. Радіобіологічні характеристики радіонуклідів, що поступають в навколишнє середовище при ядерних аваріях на аес
- •1.3. Механізм формування осередку радіаційного забруднення, що утворюється внаслідок аварій ядерних реакторів на аес
- •1.4. Медико-тактична характеристика вогнищ ураження, які виникають при аваріях на аес
- •1.1. Медико тактична характеристика осередків ураження при аваріях на аес.
- •2. Оцiнка радiацiйної обстановки.
- •2.1. Методики оцінки радіаційної обстановки.
- •2.1.2. Оцінка радіаційної обстановки за фактичними даними.
- •2.1.2.1. Способи проведення радіаційної розвідки.
- •3. Прилади радіаційної розвідки, контролю радіоактивного зараження та опромінення
- •3.1. Методи реєстрації та вимірювань іонізуючих випромінювань
- •3.2. Призначення та принципи дії радіометричної апаратури
- •4. Індивідуальні та колективні засоби захисту
- •4.1. Індивідуальні засоби захисту
- •Індивідуальні засоби захисту органів дихання (ззод)
- •Класифікація засобів індивідуального захисту органів дихання
- •Класифікація.
- •4.2. Колективні засоби захисту
- •Класифікація колективних засобів захисту
- •6. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •1. Медичні засоби протирадіаційного захисту
- •Аварiї на хiмiчно-небезпечних об’єктах. Сильнодiючi отруйнi речовини
- •1. Характеристика хімічно-небезпечних об’єктів
- •2. Поняття про сильнодіючі отруйні речовини
- •2.1. Класифікація сдор.
- •Характеристика сдор за ступенем токсичності
- •2.2. Фізико-хімічні властивості, патогенез та клініка уражень сдор.
- •2.3. Надання медичної допомоги при ураженні сдор
- •2.3.1. Організація надання медичної допомоги
- •2.3.3. Перша допомога при отруєнні окремими видами сдор
- •3. Медико-тактична характеристика осередків ураження, які формуються при аваріях на хно
- •3.1. Осередки та зони уражень, які виникають внаслідок аварій на хно.
- •Характерні ознаки хімічних аварій, викликаних потрапляннм в довкілля різних класів ор
- •3.2. Безпека медичного медичного персоналу
- •Основні медико-тактичні показники аварій на хно
- •4. Організація та засоби проведення хімічної розвідки. Індикація отруйних речовин
- •4.1. Методи індикації ор та отрут
- •4.2. Оцінка хімічної обстановки
- •4.2.1. Методики оцінки хімічної обстановки
- •4.2.1.2. Оцінка хімічної обстановки за фактичними даними
- •4.2.1.2.1. Способи проведення хімічної розвідки
- •5. Технічні засоби індикації отруйних речовин і отрут
- •5.1. Прилади хімічної розвідки
- •5.2. Зараженість місцевості та об'єктів ор
- •5.3. Правила відбору проб для аналізу
- •6. Медичні засоби протихімічного захисту
- •Концептуальні засади створення соціально-економічних та фінансових умов розбудови системи постачання Державної служби медицини катастроф
- •Завдання системи медичного постачання Державної служби медицини катастроф у директивних та нормативних актах
- •Номенклатура майна
- •Табель оснащення формувань (закладів) медицини катастроф як спеціальний норматив
- •Комплект, укладка
- •Витратне та інвентарне майно. Якісне оцінювання стану майна
- •Постачання закладів і формувань Державної служби медицини катастроф України та організація їхньої діяльності під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •Медичне постачання
- •Матеріальне постачання
- •Продовольче і санітарно-побутове забезпечення
- •Технічне постачання
- •Принципи надання першої медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях:
- •Огляд місця події
- •Первинний огляд потерпілих (авс)
- •Особливості проведення штучного дихання у немовлят та дітей:
- •Помилки при проведенні штучного дихання:
- •Допомога при зупинці серця
- •Тому необхідно:
- •Перша медична допомога при зовнішній кровотечі:
- •Травми органів черевної порожнини
- •Загальні ознаки гострої внутрішньочеревної кровотечі
- •Невідкладна медична допомога на місці пригоди
- •Перша медична допомога при шокових станах наступна:
- •Непритомність
- •Перша медична допомога при непритомності:
- •Основні принципи надання першої медичної допомоги при ранах:
- •Загальні поняття про перев’язочний матеріал та правила користування ним
- •Правила накладання пов’язок
- •Пов’язки на різні частини тіла
- •Правила користування пакетом:
- •Перелік антисептичних речовин, які можна використовувати на місці надзвичайної події
- •Переломи
- •Допомога:
- •Основні правила іммобілізації кінцівок
- •Іммобілізація при переломах кісток верхньої кінцівки
- •Іммобілізація при переломах кісток нижньої кінцівки
- •Ушкодження голови
- •Ушкодження хребта
- •Перша медична допомога:
- •Поведінка водія при виявленні дтп
- •Рятування з автомобіля
- •Правила знімання шолому Шолом, при можливості, повинні знімати два рятівники!
- •Ураження агресивними факторами навколишнього середовища
- •Отруєння чадним газом (оксидом вуглецю)
- •Перша медична допомога при отруєнні ураженим чадним газом:
- •Отруєння метиловим спиртом
- •Перша медична допомога при отруєнні метанолом:
- •Отруєння етиленгліколем
- •Ураження тетраетилсвинцем
- •Перша медична допомога:
- •Отруєння етиловим спиртом
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. Проф. Мешкова в.В. – м., 1991. – 208с.
- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
- •Підготував асистент р. Р. Фабрика.
- •Черняков г.О., Кочін і.В., Сидоренко п.І. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
- •Дубицкий а.Е., Семенов и.О., Чепкий л.П. Медицина катастроф. – к.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
- •Поняття про санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи в осередках нс
- •2. Організація санітарно-гігієнічних заходів в осередках нс
- •3. Організація протиепідемічних заходів в осередках нс
- •4. Санітарно-епідеміологічна розвідка
- •5. Організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
- •6. Організація екстреної профілактики та імунопрофілактики інфекційних хвороб серед населення в епідемічних осередках
Технічне постачання
Під час ліквідації медико-санітарних наслідків стихійних лих та виробничих аварій формування ДСМК використовують велику кількість сучасної техніки, від стану якої багато в чому залежить надання медичної допомоги та евакуація постраждалих з осередку, катастрофи. Експлуатація техніки в умовах осередку катастрофи характеризується певними особливостями:
підвищеною витратою моторесурсу (середньодобове використання моторесурс; може становити 10-12 мотогодин і більше);
значною запиленістю, задимленістю та загазованістю повітря в районах надання медичної допомоги і, як наслідок, обмеженою видимістю для водіїв автотранспорту;
підвищеним температурним режимом;
можливістю перегрівання систем охолодження двигунів унаслідок потрапляння на радіатори великої кількості пилу, засмічення системи повітропостачання.
Крім того, інколи можливе загоряння палива і мастильних матеріалів на двигунах ті агрегатах машин. Роботі санітарного автотранспорту перешкоджає несприятливий стан шляхів (ушкодження шляхового полотна, завали, забруднення хімічними і радіоактивними речовинами тощо).
Автотранспортна техніка виходитиме з ладу і потребуватиме термінового ремонту. Досвід показує, що для безперебійної роботи санітарного автотранспорту необхідно з осередках катастроф створювати оперативні ремонтні групи з 10-12 осіб - слюсарів з ремонту автотехніки. При цьому слід дотримуватися таких вимог:
ремонт виконувати безперервно до повного відновлення автотранспорту та інше: техніки;
у першу чергу відновлювати автомашини, які мають незначні ушкодження або таю що легко усунути, а потреба формувань ДСМК у них велика;
ремонт вести агрегатним способом, при якому замінюються агрегати та вузли машини, що суттєво прискорює відновлення техніки.
Санітарний транспорт, що працює безпосередньо в районах землетрусів, повеней або техногенних аварій, заправляють пальним та мастильними матеріалами в осередку катастрофи, для чого до місця розташування формувань ДСМК приїздять автопаливозаправники.
-
Тема 4.
Заняття 1, 2
“перша МЕДИЧНА ДОПОМОГА постраждалим ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ”
Підготував асистент Р. Р. Фабрика
Навчальна мета |
Засвоїти основні принципи і методи надання першої медичної допомоги при зупинці зовнішньої кровотечі, проведенні серцево-легеневої реанімації, проведення протишокових заходів, транспортних іммобілізації. Особливості надання першої медичної допомоги при різних видах поразок. |
Час |
270 хв. |
Місце проведення |
Навчальний клас |
Навчально-матеріальне оснащення |
|
а) Література
1. Левченко В.А., Паращук Л.Д., Пліс Б.Я. «Перша медична допомога в осередках надзвичайних ситуацій», в 2003 р.
2. Черняхов Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф – К: «Здоров'я», 2000, 348 с.
3. Соколов Л.П. Курс медицины катастроф: Учебник для студентов медицинских вузов – М.: РУДН, 1988.
5. |
Навчальні питання |
|
|
|
Мета і задачі першої медичної допомоги. |
|
|
|
Зупинка зовнішньої кровотечі. |
|
|
|
Серцево-легенева реанімація |
|
|
|
Протишокові заходи |
|
|
|
Транспортна іммобілізація |
|
|
|
Особливості надання першої медичної допомоги при різних видах уражень |
|
|
Підсумки |
|
Вступ
Щоденно у світі відбуваються тисячі подій, які призводять до травматизму та загибелі людей, до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.
До надзвичайних ситуацій, як правило, призводять аварії, катастрофи, стихійні лиха, соціальні катаклізми.
За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, близько 30% осіб, які загинули при надзвичайних ситуаціях, могли б бути врятовані за умови надання своєчасної та правильно виконаної медичної допомоги на протязі першої години від моменту отримання травми та при швидкій евакуації до лікувальної установи.
Найбільший відсоток потерпілих відмічається при дорожньо-транспортних подіях (ДТП). Так, у світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує травми. За останні роки на дорогах України кількість автотранспортних пригод суттєво зросла. Так, кожні 10 хвилин відбувається ДТП, кожні 50 хвилин – гине одна людина. Щоденно на дорогах України гине двоє дітей.
Тому знання методів рятування потерпілих у вогнищах надзвичайних ситуацій є необхідними для пересічних громадян.
В умовах надзвичайних ситуацій при наданні першої невідкладної медичної допомоги на долікарняному етапі необхідно дотримуватися певних, послідовно визначених, правил, щоб врятувати життя потерпілим в осередку катастрофи.